Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Володимир Путін, Кім Чен Ин і Сі Цзіньпін візьмуть участь у військовому параді до 80-річчя закінчення Другої світової війни на площі Тяньаньмень, повідомляє китайське МЗС15 хвилин(и) тому
Війна в Україні триває, а тим часом Росія активно будує нову архітектуру зв’язків. Пекін же прагне стати центром нового геополітичного альянсу, пише New York Times.
Спираючись на підтримку Китаю, Північної Кореї та інших авторитарних режимів, Кремль намагається переосмислити своє місце у світі, який поляризується.
Яскравим символом цих зрушень став саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у китайському Тяньцзіні та урочистості в Пекіні.
Якщо ще три роки тому Путін був вигнанцем — його оминали на самітах, а ключові лідери, зокрема з Індії та Китаю, відкрито висловлювали невдоволення його агресією проти України, — то тепер все поступово змінюється.
Нині лідери Євразії зустрічають його з ентузіазмом і дипломатичними почестями. І це не просто зміна риторики — це індикатор глибших зрушень у глобальному балансі сил, зазначає видання.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Путін прибуває на саміт Шанхайської організації співробітництва в Тяньцзіні На цьогорічному саміті Путін не лише був присутній, а й відігравав одну з центральних ролей.
Він використав цю трибуну, щоб вкотре звинуватити Захід у розв’язанні війни, та з очевидним задоволенням позував поруч із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді й лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Вони жартували і сміялися.
На закритих зустрічах, які тривали до пізньої ночі, російському президенту тепло тиснули руку лідери Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В’єтнаму.
“Склалося відчуття, ніби все повернулося в норму, і війни начебто навіть не існує”, — коментує Марія Рєпнікова, професорка глобальних комунікацій в університеті штату Джорджія.
Показовим стало й те, що у фінальному комюніке саміту не згадується повномасштабна агресія Росії — найбільша війна в Європі з часів Другої світової.
Українське МЗС назвало це “вражаючим” фактом, особливо на тлі того, що в документі йшлося про інші конфлікти у світі.
New York Times звертає увагу на ще один аспект: “слоном у кімнаті” на тлі дипломатичного повернення Путіна став колишній президент США Дональд Трамп.
Саме його зовнішньополітична лінія, зокрема торгові війни з Бразилією, Індією та ПАР, частково сприяла тому, що ці країни почали зближуватися з Росією.
Запрошення Путіна до Америки — також символічне, вказують журналісти, маючи на увазі зустріч Трампа й Путіна на Алясці.
Путін і Сі прагнуть позиціонувати себе як більш стабільних та передбачуваних лідерів, особливо на тлі західної політичної турбулентності, вказують журналісти.
Кремль неодноразово використовував тезу про “хаос, інспірований США”, як контраст до власної уявної “стабільності”.
Нова вісь військової потужності?
На тлі зближення Росії й Китаю особливо виділяється роль Північної Кореї, пише Reuters.
Аналітики не виключають, що поки Трамп позиціює себе як “миротворця”, на горизонті з’являється військово-політичний союз між Росією, Китаєм і КНДР.
І ця нова конфігурація військових союзів на Сході викликає занепокоєння на Заході.
Можливість проведення спільних військових навчань між Росією, Китаєм і Північною Кореєю вже не здається такою далекою.
На думку аналітика Йонгджуна Кіма з Національного бюро азійських досліджень (США), війна в Україні зблизила Москву і Пхеньян.
Він зазначає, що ще недавно Росія і Китай брали участь у санкціях проти Північної Кореї, але тепер можуть виступати як її військові союзники в разі конфлікту на Корейському півострові.
Кім Чен Ин активно бере участь у підтримці Росії: за даними південнокорейської розвідки, він направив в Україну понад 15 тисяч військовослужбовців. У 2024 році він вперше за 24 роки прийняв у себе Путіна — крок, який багато хто розцінив як бажання знизити залежність від Китаю і зміцнити самостійність Пхеньяна.
На саміті Шанхайської організації співробітництва в Тяньцзіні Путін знову закликав відновити “справедливий баланс у сфері безпеки” — так у Москві називають своє невдоволення розширенням НАТО і впливом ЄС на Сході.
Проте теплий прийом Путіна має свої межі, підкреслює ЗМІ.
Відносини з багатьма європейськими країнами залишаються в глибокому заморожуванні, що стримує партнерів Росії, які залежать від торгівлі з Європою. Більшість з них так і не визнали територіальних домагань Росії або не стали відкрито підтримувати її війну.
