Угорщина та Словаччина знову хочуть скоротити санкційні списки щодо Росії

Санкції, які після ухвалення 18 пакетів охоплюють понад 2600 осіб і компаній, мають продовжуватися кожні шість місяців – зазвичай у середині березня та вересня, за згоди усіх без винятку країн-членів ЄС.

До списку входять, зокрема, президент Росії Володимир Путін і міністр закордонних справ Сергій Лавров, а також низка олігархів і бізнесменів, звинувачених у фінансуванні чи отриманні вигоди від війни Росії.

У Брюсселі це вже стало звичною практикою: Угорщина – а останнім часом і Словаччина – використовують свої вето, щоб добиватися виключення з-поміж найвідоміших фігур.

Обидві країни Центральної Європи підтримують тісні політичні зв’язки з Кремлем і стверджують, що санкції ЄС більше шкодять європейській економіці, ніж російській.

У березні після кількох тижнів складних дипломатичних переговорів між європейськими чиновниками зі списку було виключено російського бізнесмена В’ячеслава Моше Кантора, міністра спорту РФ Михайла Дегтярьова та Гульбахор Ісмаїлову, сестру мільярдера Алішера Усманова.

Минулого року подібним чином були виключені Аркадій Волож, співзасновник російського інтернет-гіганта «Яндекс», бізнесмен Сергій Мндоянц, Йозеф Хамбалек – громадянин Словаччини та керівник у Європі російського націоналістичного мотоклубу «Нічні вовки», а також Віолетта Пригожина, мати загиблого бізнесмена та ватажка найманців «Вагнера» Євгена Пригожина.

Кого цього разу?За словами кількох дипломатів ЄС, які говорили на умовах анонімності, цього разу Словаччина домагається виключення Усманова та бізнесмена Михайла Фрідмана. На додачу до цих двох осіб, Угорщина наполягає на виключенні олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаева та Альберта Авдоляна.

Більшість цих імен уже неодноразово пропонувалися до виключення під час попередніх раундів перегляду санкцій, окрім Авдоляна, який був внесений до списку Брюсселем лише у лютому цього року.

Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: прибрати лише одну-дві так звані «слабкі справи», тобто осіб, санкції проти яких із великою ймовірністю були б скасовані, оскільки ґрунтувалися на слабких доказах, що не витримали б судового оскарження. Крім того, вони хочуть, аби санкції продовжувалися щорічно, а не кожні шість місяців.

Втім, і Братислава, і Будапешт відкинули цю пропозицію на попередніх переговорах у Брюсселі, і тепер дискусія перейде на рівень послів ЄС 3 вересня.

Тоді домовленості не очікується, але з огляду на дедлайн продовження санкцій 15 вересня, вже наступного тижня прогнозується досягнення певного компромісу.