Ключові результати зустрічі «Коаліції охочих»

Лідери близько 35 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня, зустріч відбувалась у гібридному форматі – близько десятка лідерів були присутні у Єлисейському палаці, решта доєдналися онлайн.

Про що домовилися? Мета цього саміту – обговорити гарантії безпеки для Україні, які західні партнери зобовʼязалися надати після припинення воєнних дій.

Лідери обговорювали свої позиції дві години, а після перерви до них через відеоконференцію доєднався президент США Дональд Трамп.

Макрон заявив, що 26 країн «зобов’язалися розгорнути війська як сили запевнення в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».

Він наголосив, що ці сили не розгортатимуться на лінії фронту, а в районах, які ще мають бути визначені.

«У найближчі дні ми остаточно узгодимо американську підтримку цих гарантій безпеки. Сполучені Штати, як я вже казав, брали участь на всіх етапах процесу», – заявив Макрон.

А що США?США ще не визначилися з чіткою роллю у гарантіях безпеки. Їхня участь вважається вирішальною для підкріплення зусиль союзників. Німеччина за результатами засідання заявила, що її рішення щодо розгортання військ в Україні залежатиме від характеру участі США.

Зеленський, виступаючи на спільній пресконференції з Макроном, заявив, що як тільки США схвалять проєкт документа, можна буде рухатися далі.

«Важливо, що Сполучені Штати з нами. Ми сьогодні говорили з президентом Трампом. Велика подяка йому за його залученість», – сказав Зеленський.

Обоє президентів також торкнулися зусиль, спрямованих на організацію зустрічі Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Якщо Росія й надалі відмовлятиметься від конкретних мирних переговорів… ми запровадимо додаткові санкції разом зі Сполученими Штатами Америки», – заявив Макрон. – «Це також підтвердив президент Трамп під час нашого дзвінка».

Зусилля реалізувати цю зустріч неодноразово блокувалися Москвою. 3 вересня Путін заявив, що зустрінеться із Зеленським у Москві. Враховуючи триваюче повномасштабне вторгнення Росії, таке місце є абсолютно неприйнятним для Зеленського, який запропонував нейтральні майданчики, наприклад Туреччину.

Переговори з Путіним про завершення війни«Коли хочеш щоб зустрічі не було – то треба запросити мене в Москву», – сказав Зеленський у Парижі.

Перед паризькими переговорами відчувалося очікування, адже напередодні генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що сподівається на «ясність» у питанні гарантій безпеки вже найближчими днями.

Трамп раніше заявляв, що європейські країни повинні взяти на себе основний тягар у забезпеченні цих гарантій, тоді як Вашингтон підтримає операції «ймовірно… з повітря».

Вашингтон поки не прокоментував результати переговорів 4 вересня.

Росія відкинула ідею розміщення європейських військ на території України, а президент Володимир Путін пригрозив, що Москва готова «вирішувати всі наші завдання військовим шляхом», якщо не буде знайдено прийнятної мирної угоди.

До «Коаліції охочих», яка брала участь у переговорах у Парижі, входить понад 30 країн, що підтримують Україну, здебільшого європейських, але також Канада, Австралія та Японія.

Хто з охочих стає рішучим? Поінформовані співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн ЄС повідомили, що останніми тижнями дискусії «Коаліції охочих» просуваються інтенсивніше: десять із 21 держави, готової працювати над гарантіями безпеки України, згодні направити на її територію своїх солдатів, коли бойові дії будуть завершені.

Серед держав, згодних піти на такий крок, – Велика Британія й Франція, що очолюють «Коаліцію охочих», а також – Нордичні країни й держави Балтії, Нідерланди, Австралія.

Німеччина, за словами співрозмовників Радіо Свобода, поки міркує, яку позицію зайняти, й головним чином це пов’язано з необхідністю отримувати згоду на участь у місії німецького парламенту.