Волинянка самотужки дослідила свій родовід до 12-го покоління

«Можна витратити тиждень тільки на те, щоб пошукати конкретну справу, яка потрібна, а можна і за кілька тижнів уже знайти предків», – каже вона.

Отож, що потрібно знати, досліджуючи своє коріння?

«Найперше потрібно поспілкуватися з рідними, наприклад, із батьками, дідусями, бабусями, тобто найстаршим поколінням. Вони мають цінну інформацію про своїх батьків, дідусів. І таким чином можна будувати основу», – каже Вікторія Сливка.

Допоможуть у пошуках старі родинні світлини з надписами та помітками. Наприклад, в особистому архіві Вікторії є фотографія предка, яка могла слугувати тогочасним документом, що посвідчував особу. На звороті є особисті дані, як-от ім’я, прізвище, місце проживання, та печатка.

Читати ще: «Любов мусить бути»: 77-річна волинянка вивчила свій родовід і пише мемуари

Шукати інформацію про родичів також варто в доступних інтернет-джерелах, зокрема архівах. Зараз архівні документи активно оцифровують, що полегшує пошуки.

«На жаль, немає такої бази, де можна було би просто ввести прізвище, ім’я та отримати всю історію. Потрібно прогортати сотні документів, тисячі сторінок. Наприклад, можна заглянути на сайт Житомирського обласного архіву. Там є розділ «Електронний архів». До речі, чому саме житомирського? А тому, що довгий час Житомир був центром Волинської губернії і саме в Житомирі зберігається більшість документів», – пояснює Вікторія Сливка.

Читати ще: «Скількох своїх прадідів і прабабусь ви знаєте?» Політик з Волині – про дерево роду й цікаві знахідки у своїй родині

Дослідження родоводу дуже захопливе заняття, каже вона.

«Свого сина я назвала Устимом. Це ім’я взяла зі свого родоводу. Там трапляються ще такі цікаві імена, як-от Марфа, Домнікія, Захарій», – каже Вікторія Сливка.

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу