На Волині вовки напали на отару овець, дев’ятеро з них задушили

Минулого року в Бродятиному неподалік від Межиситя місцеві люди також бачили зграю вовків у кількості п’ять штук. Тоді ця історія викликала неабияке занепокоєння, адже сіроманці підібралися дуже близько до помешкань людей. Проте тоді шкоди людям вовки не завдали. Резонансний випадок трапився минулої неділі, 14 вересня, у Млиновому на Ратнівщині, вовки «похазяйнували» в отарі овець і наробили неабиякого лиха.

Про це пише районна газета “Ратнівщина”.

Староста Кортеліського старостинського округу Микола Корнелюк розповів, що місцеві люди вже звикли до того, що у старостинському окрузі останніх років три періодично бачать вовків. Каже, що вони займають територію від Сілець-Млинівських до Височного. Можливо, перейшли з білоруських лісів (зараз це неможливо через зaхисні споруди і загорoдження), а можливо, на постійно тут оселилися, бо мають хорошу кормову базу.

Через заборону полювання у лісах розвелося чимало дичини, у канавах достатньо бобрів. Дрібних диких звірів вистачає на зарослих чагарниками паях, де ніхто не ходить. А в Годині, який розміщений практично в лісі, чоловік мусив продати корову, бо вовки постійно підгрібалися під хлів (до речі, це звична тактика сіроманців). Тижнів два тому біля х. Порохно (з іншого Млинового) вовки загризли дві вівці.

Про те, що сталося того дня, розповів очевидець Микола Панчук, у якого хижаки задушили три вівці. Подія трапилася на пасовищі за Млиновим у напрямку Годиня, неподалік від білоруського кордону (по той бік кордону село Бірки).

Господар розповів, що вранці, як зазвичай, вигнав свою отару на пашу, припнув і періодично наглядав. Разом з його вівцями паслися й сусідські.

– А то вийшов, бачу, овечки підійшли ближче до хати. Думаю, піду, нажену їх назад. Виходжу, наганяю, а вони не хочуть іти, вертаються. Глянув у той бік, на край пасовища. Бачу, щось таке велике стоїть. Побіг, дивлюся, собака, не собака. Одразу не зрозумів, що то таке. Підбігаю, а він роздер овечку, повитягував нутрощі. Я почав кричати і він втік. Біля роздертої лежали загризені. Він, мабуть, по кругу пішов. З одного боку пасовища лежали мертві і з другого, ближче до канави. Там він одну і гриз, – розповідає подробиці чоловік.

І в усіх однакові сліди – перекушений хребет і укуси на шиї та біля вух. Господар припускає, що на отару напало кілька вовків, але на власні очі він бачив лише одного. Було б дивно, якби за такий короткий проміжок часу один вовк задушив аж 9 овець – три Миколи Панчука і шість його сусідів.

При чому загризли і тих, що вільно паслися, і тих що були на припоні. Чоловік каже, що одна його вівця вирвала припона і намагалася втекти. Не вийшло. Вона теж стала жертвою хижака. А ще один баран іншої сусідки прийшов додому аж на другий день. Він, очевидно, десь сховався і повернувся вже тоді, коли небезпека минула.

У Миколи Панчука з отари залишилося 13 овець. Каже, що вони дуже налякані. Він виганяє їх на пасовище, але вже набагато ближче до хати. Якщо раніше паслися, де кому подобалося, то тепер не розходяться взагалі. А сусіди й зовсім перестали виганяти своїх овець на випас. Страшно, що і вони можуть знову стати здобиччю вовків.

Потерпілі господарі повідомили старосту про подію. Він звернувся у компетентні органи. Проте на даний момент вжити заходів для відстрілу вовків неможливо. В умовах воєnnого стану полювання заборонене, а локація впливає по-своєму – події відбувалися практично на межі білoруського кoрдoну, тож про відстріл хижаків не може бути й мови.

Інцидент отримав резонансний розголос. Люди почали ділитися своїми спостереженнями за сіроманцями. Неподалік від того пасовища кукурудзяне поле. Власник часто охороняє його від диких кабанів, які ходять туди, як до себе додому. В одну із ночей посвітив ліхтарем у місце, де почув шум, і побачив за метрів 40 від себе великого сірого вовка, але той швидко зник з поля зору. А в неділю, коли вовки напали на овець, прикордонники у тій же кукурудзі бачили шістьох молодих вовків. Тож дуже ймовірно, що на отару напала вовчиця з вовченятами, яка таким чином вчила дітей полювати.

Уже пройшло кілька днів після цього випадку, але він і досі у млинівців на вустах. Немає впевненості в тому, що вовки не навідаються на пасовище знову чи не прийдуть з іншого боку села. І якщо вони поряд із людськими хатами не бояться полювати на здобич, то де гарантія, що не почнуть «хазяйнувати» на людських подвір’ях?

Марія ЛЯХ

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!