Підпис чи вето Навроцького: як рішення президента Польщі вплине на українських біженців

17 вересня польський Сенат проголосував за низку змін до спецзакону для українських біженців, а також щодо виплати допомоги «800+» для іноземців, у тому числі й мігрантів з України. Цей законопроєкт розробили після того, як наприкінці серпня президент Кароль Навроцький ветував поправку до закону про допомогу громадянам України.

Представники організацій, які допомагають воєнним біженцям, попереджають: частина українців може втратити право на соціальну підтримку, а невизначеність із підписанням документа створює ризики для польської економіки, місцевих роботодавців та самих переселенців.

Законопроєкт чекає на підпис польського президента. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував:

• Які зміни чекають на українських біженців?
• Чи може Кароль Навроцький вдруге накласти вето?
• Чи має уряд запасний варіант у разі, якщо президент не підтримає рішення парламенту?

«800+»Одна зі змін до закону про програму «Родина 800+» – це щомісячна матеріальна допомога у розмірі 800 злотих, яка надається батькам чи опікунам дітей віком до 18 років. Програма поширюється на всіх іноземців, зокрема й українців зі статусом тимчасового захисту.

З 1 червня цього року підтримка у розмірі 800 злотих передбачалася лише тим сім’ям, чиї сини і доньки навчаються лише очно в польських закладах освіти. Після підпису президента до цього обов’язкового пункту додаються нові вимоги. Батьки чи опікуни повинні бути працевлаштованими або вважатися економічно активними та мати ідентифікаційний номер у країні (Pesel UKR).

Крім того, для отримання цієї допомоги іноземці повинні заробляти щонайменше 50% мінімальної заробітної плати. У 2025 році вона становить 2 333 злотих.

Водночас ця фінансова підтримка передбачена й для осіб з інвалідністю – як дітей, так і дорослих, які можуть не працювати, але мають підтверджений у Польщі статус особи з інвалідності.

Експерт «Українського дому» у Варшаві Олександр Пестриков каже: версія документа, що зараз передана на підпис, містить навіть більше вимог до отримувачів допомоги, ніж пропонував пропонував Кароль Навроцький.

«Навроцький пропонував: давайте зробимо це для українців. Уряд каже: навіщо тільки для українців, давайте для всіх іноземців. І якщо спецзакон рано чи пізно перестане діяти, то зміни до «800+» діятимуть, як запевняють урядовці, 30-40 років. Коли ми зараз говоримо про іноземців у Польщі, ми пам’ятаємо, що з них 80% – це українці. Але не факт, що так буде через десять років».

За словами експерта, існує перелік критеріїв, які визначають економічну активність людини. Йдеться не лише про роботу та сплату податків, розповідає Пестриков.

«Економічно активними також вважаються деякі категорії, які насправді не працюють. Наприклад, пенсіонери, що отримують польську пенсію, офіційно безробітні, які зареєстровані в місцевій біржі праці.

Сама ідея може й не погана, щоб людина була економічно активною, але перелік категорій неповний. Наприклад, там немає студентів-іноземців. Вони мають право працювати і зараз отримують «800+» на дитину. Для молодої сім’ї це дуже велика підтримка. Після підпису закону такого права вони вже не матимуть».

У зоні ризику опиняться й українці, які працюють за проєктними контрактами чи договорами підряду, що не гарантують стабільних трудових умов, пояснює голова правління фундації «Україна» у Вроцлаві Артем Зозуля.

«У межах цих умов вони могли відпрацювати певну кількість годин і отримати оплату. Якщо працювали менше або заробляли менше мінімальної ставки, з якої сплачуються податки, то люди не потрапляють під дію «800+». І зараз їм треба або отримувати більшу зарплату, або шукати нову чи додаткову роботу, щоб далі отримувати ці 800 злотих. Це є загроза для них».

Медична допомогаНапряму прив’язати до працевлаштування пропонував Кароль Навроцький і медицину для біженців.

Відповідно до проголосованого документу, що вносить зміни до спецзакону для громадян України, медичну допомогу зможуть отримувати всі неповнолітні українці, які мають польський ідентифікаційний номер, а також ті, хто застрахований, наприклад, через роботу. Іншим доступ до медичних послуг обмежать – зокрема, до програми охорони здоров’я, медичної реабілітації, стоматології та медикаментозного лікування.

Артем Зозуля зазначає: в разі критичних ситуацій, коли потрібно зробити операцію людині, нададуть медичну допомогу незалежно від того, які в неї є документи чи права, але згодом постане питання оплати.

«У Польщі діють загалом такі закони і практики: спочатку рятують життя, а потім розбираються, хто за це платить. Коли починають розбиратися, людина отримує досить немалий чек. Так було з українськими трудовими мігрантами завжди: якщо в тебе немає страховки і ти потрапляєш в шпиталь – отримуєш квитанцію. Якщо ж є страховка, то вона покриває витрати.

Загроза полягає в іншому: рутинні обстеження, постійне медикаментозне лікування чи доступ до спеціалістів можуть стати утрудненими. Йдеться саме про тих, хто найбільше цього потребує – пенсіонерів, багатодітних матерів. Людей, які не можуть знайти роботу й не мають жодного додаткового документа, що дає право на медичні послуги, опиняться перед вибором: або купувати приватну страховку, або не хворіти».

А Олександр Петристриков додає, що в українців можуть виникнути проблеми і з компенсацією за ліки.

«Ліки дуже дорогі. Кожна людина, яка користується публічною медициною в Польщі, має право на часткову компенсацію за ці ліки від держави. Пенсіонери, які більшість свого бюджету витрачають саме на ліки, можуть опиняться у значно гіршій ситуації. Як це виглядатиме на практиці – невідомо: чи всі це будуть ліки, чи це будуть якісь програми і окреме розпорядження Міністерства здоров’я. Поки що звучить дуже загрозливо».

Тимчасовий захист до 2026-го?Згідно із законопроєктом, українські воєнні мігранти зможуть легально перебувати в країні до 4 березня 2026 року. Чому ж Польща визначила саме цю дату, якщо Європейська рада погодила спільні рамки для країн-членів Євросоюзу, згідно з якими тимчасовий захист для українців має діяти на рік довше – до 4 березня 2027-го.

Експерт «Українського дому» у Варшаві Олександр Пестриков розповідає: у посадовців на це є декілька пояснень.

«Оскільки цей закон йде в експрес-режимі, взяли старі розрахунки про те, скільки і якому міністерству буде потрібно грошей. Ці розрахунки є до 2026 року. Якби рахували ще на новий термін, як кажуть автори проєкту, не встигли б підготувати документ до цього дня.

Другий момент полягає в тому, що вже прямо говорять: швидше за все, це буде останнє продовження спецзакону. Наступним рішенням буде поступове скасування режиму – буде закон, який оголосить про припинення тимчасового захисту, і будуть перехідні положення для різних категорій людей. Таким чином, до 2027 року, незалежно від того, що буде в ЄС, Польща хоче припинити дію спеціального закону».

Чи ветує Навроцький закон вдруге?Згідно з польським законодавством, президент має 21 день на підписання документа після його передачі.

Пестриков пояснює: є три сценарії розвитку подій – підписання закону найближчими днями, підписання в останній день терміну або ж навіть вето.

За словами експерта, термін права на підпис спливає дев’ятого жовтня. Водночас чинний режим тимчасового захисту завершується вже менше ніж за тиждень – 30 вересня. Що ж тоді, коли старий закон втратить чинність, а новий ще не набуде дії?

Формально українці залишаться під захистом директиви ЄС, але на практиці виникатимуть труднощі, каже Олександр Пестриков.

«Юристи вже «ламають голову», що буде, якщо буде чергове вето. А про це, на жаль, також йдуть розмови. Якщо, наприклад, першого жовтня хтось прийде в лікарню й покаже директиву, де сказано, що він має право на медичну допомогу, його запитають: а де є доказ того, що він біженець? Український паспорт не є таким доказом. Зараз у людини є Diiа.PL, Pesel UKR, щоб довести, що вона тут легально.

Можна отримати довідку від Управління у справах іноземців про користування загальноєвропейським захистом, але тут починається проблема. Наразі її можна отримати тільки після першого жовтня – не раніше, тільки у Варшаві, лише за однією адресою. Це означає, що ця довідка буде потрібна мільйону осіб, які проживають по всій Польщі. Польський уряд сьогодні найбільше цього боїться, тому що треба буде щось робити. Адже всі захочуть мати цю довідку, бо вона вирішує всі українські проблеми».

Голова правління фундації «Україна» у Вроцлаві Артем Зозуля додає: труднощі можуть виникати не лише у медустановах, але й банках, на роботі та держустановах. За його словами, у вересні вже чимало роботодавців неохоче брали на роботу українців або пропонували короткострокові контракти до кінця місяця саме через їхній невизначений статус.

«Роботодавці не знають, що буде в жовтні. Якщо президент не підпише документ і накладе вето, вони (роботодавці – ред.) будуть нелегально працевлаштовувати працівників. Тому їм вигідніше звільнити, а не наймати нових людей або навіть заплатити штраф за нелегальне працевлаштування.

Створилася ситуація, коли український біженець став потенційно невигідним для роботодавця, бо його статус може змінитися щомісяця. Великі компанії, які працевлаштовують тисячі людей у будівельному бізнесі, сфері послуг, теж хвилюються. Але швидше за все вони будуть ризикувати, розраховуючи на те, що президент підпише документ, тому що від роботи цих іноземців в них залежить половина бізнесу або навіть весь».

Чи є план Б?Представники обох організацій, які допомагають українським мігрантам, кажуть: урядовці запевняють, що мають запасний варіант, якщо президент накладе вето на новий документ. Однак який саме – наразі не озвучують.

Артем Зозуля підкреслює, що головна проблема полягає у відсутності комунікації між владою та людьми.

«До нас люди звертаються з питаннями, але паніки ще немає. Уряд працює над розв’язанням, але немає чіткої комунікації зараз, наприклад, до роботодавців, як усе виглядатиме з жовтня. Можливо, це робиться в цілях, щоб не нагнітати, не відкрити всі карти перед тим, як гра почнеться.

Нікому не допомагає ця ситуація, ця політична війна між президентом і урядом. Перш за все це б’є по польській економіці, по польських роботодавцях, і, звичайно, по українських біженцях. Зараз ця ситуація дуже вибиває землю з-під ніг людей в плані певності: чи залишатися в Польщі, чи, можливо, краще не треба».

• Із 1 листопада центри колективного розміщення надаватимуть притулок лише вразливим категоріям біженців – пенсіонерам, вагітним жінкам, людям з інвалідністю, дітям. Відповідне рішення прийняли на Раді міністрів у липні цього року.
• Надзвичайний і Повноважний посол України у Польщі Василь Боднар в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що наразі в країні перебуває понад два мільйони українців – приблизно мільйон трудових мігрантів і ще близько мільйона біженців.