«У пошуках Афіни»: у волинському театрі готують неймовірну прем’єру

Про це пише Суспільне.

Ідея створити виставу виникла після знайомства з Наталією Ніколаєвою спонтанно, розповіла режисерка-постановниця Світлана Органіста.

Нова вистава — це історія про надію для тих, хто чекає рідних з полону

29 місяців Наталія Ніколаєва чекала сина Дмитра з російського полону. За цей час лікувала онкологію, але не втратила віру. Історія лучанки, яка розшукала та вивезла з окупованого Маріуполя спершу собаку Афіну, з якою служив її син, а згодом звільнили й сина-морпіха, лягла в основу театральної постановки обласного драмтеатру.

“Я граю саму себе. Це дуже важко, але я надіюся, що з такою командою та режисером в мене все вийде, — зізнається Наталія Ніколаєва. — Роль собаки Афіни виконує її донька Дейзі. Емоції переповнюють. Досвід актриси, хоча б навіть в такому маленькому проєкті — це дуже круто”.

У постановці – розповідь про родину військового морської піхоти. Сина Дмитра, військового медика, експолоненого, грає актор драмтеатру Сергій Єрмакович. Попри 20-річний стаж роботи, для нього це — новий досвід.

“Дуже цікаво грати саме з його мамою. Це реальна людина, син якої пройшов такий важкий шлях, — говорить Сергій Єрмакович. — Важко передавати цю всю історію, всі емоції, не будучи справжнім військовим. Але намагаюся робити це з повагою до військових”.

У виставі, крім мами колишнього полоненого, професійних акторів та учасників дитячої театральної студії, грають ще двоє чинних військовослужбовців.

Василь — зі Львівщини. Захищає Україну з березня 2022 року. Після участі в зоні бойових дій служить на Волині. На репетиції, каже, командування відпускає.

“Багато вчити, треба показувати емоції, які вже сковані десь після певного періоду бойових дій. І ти маєш відкрити щось там всередині в себе, показати щось. Важко. Але пробуємо, вчимося”, — каже боєць Василь Цюцик.

Оксана — офіцерка Волинського прикордонного загону. За сюжетом — вона медикиня, з якою на Азовсталі перебував до полону Дмитро.

“Кожного дня бачиш, коли приходять мами, оцей біль їхній, коли вони шукають своїх рідних. Це важко, — розповідає військова Оксана Бобік. — Мистецтво, коли я потрапила сюди, — це як якась розрядка. Воно, напевно, не врятує від війни, але зцілює тебе зсередини”.

“Мистецтво – це дуже хороші ліки”

Ця вистава про віру, любов та відданість, каже драматургиня театру Дарина Гребенко, яка написала сценарій.

“Це не перша моя робота як драматурга, але точно найскладніша. Оскільки раніше я не мала справу з безпосередніми героями цих подій. Тому рівень достовірності має бути надзвичайно високий, але при цьому сцена має свої закони”, — говорить Дарина Гребенко.

Проєкт реалізовують за підтримки Українського культурного фонду. На підготовку вистави, зі слів режисерки — трохи більше як місяць. Репетирують майже щодня.

“Люди, які приходять з війни, отримують величезний негативний вплив на свою психіку та подальше життя. Мистецтво – це дуже хороші ліки не тільки коли ти його споглядаєш, а й навіть тоді, коли ти його твориш”, — розповідає Світлана Органіста.

З її слів, нова театральна постановка — це історія про надію для тих, хто чекає рідних з полону.

“Вважаю, що нашу історію мають почути ще більше людей. Вона буде надихати тих, хто досі чекає. Тих, хто зневірився, хто втратив будь-яку надію. Якщо я розшукала собаку, повірте: значить і знайдуться люди”, — каже Наталія Ніколаєва.

Як додала Світлана Органіста, прем’єра вистави “У пошуках Афіни” запланована на 5 листопада.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.