Джерело: www.radiosvoboda.org
Тоді альянс із 32 країн узяв зобов’язання витрачати 5% валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону до 2035 року. Тепер потрібно вирішити, як цього фактично досягти. Оцінюється, що 3,5 відсотка з цих 5 мають припадати на так звані «жорсткі» військові витрати – переважно на озброєння, техніку та боєприпаси.
На червневій зустрічі в Нідерландах Сполучені Штати, які активно просувають підвищення європейських оборонних витрат, зацікавлені побачити, який прогрес досягнуто на шляху до виконання цих цілей, і перевірити, щоб зростання витрат не було «зміщене» до кінця десятирічного терміну.
Європейські країни можуть враховувати свою військову допомогу Україні під час розрахунку оборонних витрат, тому на засіданні, в якому бере участь міністр оборони України Денис Шмигаль, обговорюють фінансування підтримки України.
Безпосередньо після зустрічі міністрів оборони НАТО відбудеться засідання Контактної групи з питань оборони України під керівництвом Великої Британії та Німеччини, також відомої як «група Рамштайн», до якої входять понад 50 країн-членів НАТО і партнерів, що координують військову допомогу Києву.
Літак повітряного спостереження AWACS (системи повітряного попередження та управління) НАТО на злітній смузі під час інспекційної перевірки перед польотом над повітряним простором Польщі в рамках нової місії альянсу Eastern Sentry. 19 вересня 2025 року.
Особливо важливим для зусиль із підтримки України у війні з Росією є ініційований США механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – «Список пріоритетних потреб України», започаткований у серпні. Наразі близько 2 млрд доларів американського озброєння для України, включно з системами Patriot і HIMARS, профінансували Канада, Данія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Ще один пакет на суму 500 млн доларів готується за фінансування Бельгії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви та Люксембургу.
«Маю всі підстави припускати сьогодні, що багато інших країн підпишуться на цю надзвичайно важливу допомогу», – сказав перед початком засідань генсекретар НАТО Марк Рютте.
Президент України Володимир Зеленський схвально відгукнувся про ініціативу PURL, яка забезпечує стабільний потік американського озброєння до України, тоді як Вашингтон задоволений додатковими надходженнями для своєї оборонної промисловості.
«Якщо ми чогось і навчилися за президента Трампа, то це активного застосування миру через силу. Ви отримуєте мир, коли ви сильні, а не коли використовуєте сильні слова чи грозите пальцем. Ви отримуєте його, коли маєте сильні й реальні можливості, які поважають супротивники. І я вважаю, що саме це робить НАТО. Вірю – саме цим і є ініціатива PURL», – заявив перед засіданням міністр оборони США (перейменований президентом Дональдом Трампом на міністра війни) Піт Геґсет.
Невдоволення через збільшення європейських оборонних витратНайнагальною проблемою в Європі стала інтегрована система протиповітряної та протиракетної оборони Європи. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що альянсу необхідно збільшити витрати на повітряну оборону на 400 відсотків у найближчі роки. Питання стало особливо актуальним через зростання кількості російських дронових атак і порушень повітряного простору НАТО.
Фактично існує три західні системи ППО, здатні протидіяти російській загрозі: американська Patriot, німецька IRIS-T та італійсько-французька SAMP-T. Нині пріоритет віддають саме системі IRIS-T, хоча всі три можуть використовуватися одночасно.
Багато європейських країн хотіли б придбати Patriot, але через високу популярність на неї вже утворилася черга на кілька років уперед. Крім того, Patriot розрахована переважно на перехоплення балістичних ракет великої дальності, тоді як IRIS-T ефективніша для швидкого реагування на ближніх і середніх дистанціях, особливо проти дронів. Вона також дешевша і наразі доступніша для потенційних покупців.
Як найкраще захистити європейське небо?Дискусія про ефективність різних систем ППО відображає ширші дебати щодо того, як найкраще захистити європейський повітряний простір від нових і швидкозмінних загроз. Нині розробляються три взаємопов’язані концепції: ініціатива НАТО Eastern Sentry («Східний вартовий»), європейська «дронова стіна» та доповнювальний проєкт Eastern Flank Watch («Спостереження за східним флангом»), який нещодавно представила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Ініціатива Eastern Sentry, започаткована альянсом майже одразу після того, як російські дрони порушили повітряний простір Польщі у вересні, найімовірніше, стане постійним елементом. Країни НАТО вже роблять внески, головним чином шляхом розміщення винищувачів, однак надалі постає питання, що ще можна зробити.
Саме тут у гру вступає ініціатива Eastern Flank Watch. Хоча Єврокомісія ще не деталізувала її, ідея полягає у зміцненні східних сухопутних, повітряних і морських кордонів за допомогою чотирьох ключових елементів: наземної оборони (укріплень і протидесантних систем), «дронової стіни» для виявлення, відстеження й перехоплення дронів, морської безпеки в Балтійському та Чорному морях, а також системи моніторингу космічних загроз. Із потенційним спільним оборонним бюджетом ЄС понад 130 млрд євро (151 млрд доларів) у найближчі роки сторони мають узгодити чимало деталей.
Найважливішою зустріччю 15 жовтня може стати навіть не міністерська НАТО, а вечеря міністрів оборони ЄС, що відбудеться того ж вечора. У неформальній обстановці часто лунають відвертіші розмови, зокрема й про доцільність створення «дронової стіни». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Емманюель Макрон уже висловили сумніви щодо потреби в такій складній і дорогій системі вздовж східного флангу ЄС.
Попри загальну згоду європейських лідерів щодо необхідності розвитку систем протидронової оборони, існують побоювання, що технології та тактика дронів розвиваються настільки швидко, що «дронова стіна» може стати застарілою вже через два-три роки після запуску.
Як показав інцидент із чотирма великими дронами, що 22 вересня порушили роботу аеропорту Копенгагена, загроза може надходити і зсередини ЄС – із суходолу чи моря. Це змушує європейських лідерів і посадовців замислитися, наскільки ефективною насправді може бути «дронова стіна».
