Битва за залізницю. Як Росія намагається зупинити потяги

Підпис до фото, Провідниця поїзда Ольга Золотова отримала важкі поранення внаслідок обстрілу поїзда

• • Author, Гаррі О’Доногʼю, Київ
  • Role, ВВС
• 52 хвилин(и) тому

Сидячи в лікарняному ліжку, провідниця Ольга Золотова говорить повільно й тихо, згадує день, коли у її поїзд влучив російський дрон.

“Коли вдарив “Шахед”, мене засипало уламками. Я була у другому вагоні. Люди витягли мене звідти”, — розповідає вона.

“В очах потемніло. Навколо — вогонь, усе палало, волосся трохи зайнялося. Я була в пастці”, – згадує жінка.

Ольга — одна з жертв дедалі частіших атак Росії на українську залізницю — критично важливу інфраструктуру, яка підтримує рух країни вже три з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення Москви.

Залізнична система України, що простягається на 21 000 км, — це не просто спосіб пересування. Це центральна опора українського спротиву та потужний національний символ незламності.

Травми Ольги були тяжкими. Тому її перевезли за понад 300 км до спеціального госпіталю у Києві, де лікують залізничників.

Вона щойно перенесла операцію. У її ногу вставили металеву пластину.

Підпис до фото, Росія збільшила кількість ударів по залізниці Потяг, у якому була Ольга, обстріляли поблизу міста Шостка на Сумщині.

Коли рятувальники надавали допомогу пораненим, другий російський безпілотник влучив у станцію.

Україна заявляє, що ціллю атаки були цивільні люди та рятувальні команди. Це є воєнним злочином згідно з міжнародним законодавством.

Загалом від того обстрілу постраждали тридцять людей. Серед них – троє дітей, які опинилися в лікарні. Одного чоловіка знайшли мертвим. Ймовірно, від серцевого нападу.

За даними “Укрзалізниці”, у вересні було вдвічі більше нападів на залізницю, ніж у серпні – не лише на поїзди, а й на інфраструктуру, яка підтримує залізничну мережу.

Фактично, половина нападів на залізниці з початку війни сталася за останні два місяці, каже Олексій Балеста, заступник міністра розвитку громад та територій.

“Майже щодня протягом останніх двох місяців ми стикаємося з цілеспрямованими нападами на інфраструктуру “Укрзалізниці” та енергетику”, – каже він.

Балеста припускає, що Росія “полювала на локомотиви – навмисно атакуючи як вантажні, так і пасажирські поїзди”.

Позаду заступника міністра — зруйнований локомотив. Він став мішенню під час особливо нищівної атаки на Київ наприкінці серпня.

Тоді ж удару зазнав і ключовий залізничний вузол “Укрзалізниці” у Козятині, що в центральній частині Вінницької області. Це спричинило затримки потягів, які мусили об’їжджати місця ударів.

Під час розмови Балеста отримує повідомлення: ще одна атака — цього разу на поїзд між Краматорськом і Слов’янськом на Донбасі, неподалік від лінії фронту.

Цього дня вже було три повідомлення про мінування інших рейсів – персонал змушений був евакуювати пасажирів, поки вибухотехніки не дали “зелене світло”.

Посадовці вказують на дві головні причини, які, на їхню думку, призвели до посилення хвилі атак.

По-перше, дедалі більша здатність Росії щодня виробляти величезну кількість відносно дешевих дронів типу Shahed, які все частіше можуть долати великі відстані.

По-друге — майже повна стагнація на фронті, що змусила російську армію змістити фокус на порушення логістичних ланцюгів.

“Це дуже чітка битва за залізницю”, — каже Олександр Перцовський, генеральний директор “Укрзалізниці”.

“Ворог намагається повністю нас зупинити. Це частина воєнної тактики, спрямованої на те, щоб посіяти паніку серед цивільного населення, знищити нашу економіку і зробити країну непридатною для життя”.

Швидке усунення пошкоджень, координація з військовими та навчання персоналу розпізнавати потенційні загрози диверсій — усе це є ключовими елементами відповіді України, каже Перцовський.

“І нарешті, у нас завжди є план B, C і D. Мета — не скасувати жоден рейс чи напрямок. Якщо поїзд не може вирушити — ми комбінуємо поїзди з автобусами”.

Окрім практичних рішень, велика увага приділяється й моральному стану пасажирів.

“Нещодавно поїзд з Києва до Сум був змушений змінити маршрут, що додало шість годин у дорозі з міркувань безпеки”, — розповідає керівник “Укрзалізниці”.

“Одна пасажирка написала в соцмережах, що святкуватиме день народження у поїзді, а не з хлопцем — але сказала, що розуміє ситуацію. Ми надіслали їй торт і квіти”.

Через закрите небо більшість експорту зерна та залізної руди, на яких тримається українська економіка, перевозиться поїздами до портів Чорного моря на півдні та на захід — через Польщу.

Політичні лідери з усього світу також в’їжджають до України саме поїздом — “залізна дипломатія”, як називають це українці. А працівників, які потрапили під обстріли, тут називають “залізними героями”.

Підпис до фото, Київський центральний вокзал – ключова станція в Україні У величній атмосфері київського центрального вокзалу ще один урядовий міністр вручає сертифікати за мужність новій групі “залізних героїв” — тим, хто гасив пожежі тієї ночі, коли було атаковано міжміське депо.

“Було дуже страшно, бо було багато вогню і руйнувань”, — каже Олександр Леоненко, який допомагав гасити полум’я. Він з гордістю показує свій сертифікат і додає, що це означає додаткову оплату.

Зростання кількості атак на залізницю збіглося з ударами Росії по енергетичній інфраструктурі України. Один із недавніх обстрілів залишив сотні тисяч людей без електроенергії.

Тим часом Україна здійснила серію атак на російські нафтопереробні заводи і заявляє, що спричинила дефіцит пального в багатьох регіонах.

У той час, як українці готуються до четвертої зими з початку повномасштабного вторгнення Росії, Олександр Перцовський з “Укрзалізниці” вважає, що атаки на інфраструктуру можуть зробити цю зиму найважчою.

У зверненні, яке повторюють багато українських посадовців, він закликає союзників країни надати потужніші системи протиповітряної оборони.

“Але ми не в розпачі. Ми готуємося — і морально, і практично. Українці залишаються сильними духом”, – каже Перцовський.

Цей дух, схоже, будуть випробовувати у найближчі місяці.

За участі — Мар’яни Матвейчук та Анастасії Левченко.