«Справжній бандитизм»? Інциденти в Тернополі та Києві з мобілізацією

У Тернополі розслідують факти викрадення і пограбування людей. Під підозрою – група військовослужбовців, які, ймовірно, мали займатися оповіщенням громадян про мобілізацію. Також і в Києві Печерський суд обрав запобіжний захід двом поліцейським, яких підозрюють у побитті чоловіка біля будівлі Голосіївського ТЦК. Їм закидають перевищення службових повноважень. Але чи не шкодять такі інциденти іміджу війська, справі захисту України в час війни і чи не затьмарюють імідж самої держави? Радіо Свобода досліджувало тему.

ТернопільЩе 15 жовтня тернопільські поліцейські затримали групу військовослужбовців, які, як стверджується, незаконно позбавляли волі людей, застосовували до них фізичне насильство, катували, вимагали гроші та відбирали майно. Підозрюваних – семеро.

За даними слідства, група військовослужбовців затримувала людей, вивозила їх за межі міста, де їх били, вимагали гроші або цінне майно. Серед потерпілих були не лише цивільні, а й військовослужбовці, які в момент нападу просто проходили реабілітацію.

Ось уривок із заяви до Нацполіції одного з чинних військовослужбовців, який перебував на лікуванні: нападники перестріли на вулиці, силоміць посадили до мікроавтобуса та вивезли у невідомому напрямку, його побили, погрожували зброєю та вимагали 50 тисяч гривень за звільнення…

В іншого жителя Тернополя підозрювані відібрали автомобіль KIA, який згодом поліцейські виявили аж в Київській області.

Отже, 15 жовтня групу військовослужбовців затримали.

Тоді, до речі, поліція не вказувала, до якого підрозділу належать військові.

Однак на заяву правоохоронців відреагувала Третя штурмова бригада. У повідомлені йдеться про те, що бригада готова до співпраці і що вона очікує на об’єктивне розслідування обставин.

«Третя штурмова – один з підрозділів із найнижчим рівнем злочинності серед військових. Бригада засуджує насильство проти цивільних осіб і сприятиме притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив протиправні дії», – йдеться в заяві Третьої штурмової бригади, який вона розмістила в своєму телеграмі.

Бригада, до речі, також стверджує, що у них рівень злочинності і провин набагато менший, аніж в інших військових підрозділах ЗСУ.

«Хочу сказати, що це прикрий факт. Більше того, Третя штурмова бригада є одним з найкращих військових підрозділів, який сьогодні тримає дуже серйозний відтінок фронту і там служать переважно бойові хлопці і дівчата, яким честь і хвала. І тут потрібно розглядати цей окремий кейс, і ми вже чули офіційне повідомлення від керівництва Третьої штурмової, що вони готові до співпраці», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода генерал-лейтенант міліції України, доктор юридичних наук Михайло Цимбалюк, народний депутат України.

Чи діяла група військовослужбовців у Тернополі самовільно, чи співпрацювала з ТЦК – тут до кінця незрозуміло. Радіо Свобода звернулося за додатковими коментарями до Тернопільського ТЦК і очікує на відповідь.

Але от громадський активіст з Тернополя Роман Довбенко розповів Радіо Свобода, що з неофіційних джерел йому відомо, що військових із бойового підрозділу задіяли, щоб допомогли ТЦК на Тернопільщині «наздогнати план з мобілізації».

В принципі залучення бойових підрозділів до процесу мобілізації в Тернопільському ТЦК не заперечували і раніше. Час від часу у місті виникали скандали, пов’язані з мобілізацією, і місцева преса писала про сутички за участю людей у формі. Так, тиждень тому в ТЦК підтвердили, що вони залучають до співпраці бойові підрозділи.

Логіка ТЦК тут така: оскільки людський капітал в розрізі мобілізаційних заходів є визначальним, саме тому ЗСУ проводять мобілізаційні заходи з урахуванням нових підходів та залучення бойових підрозділів до процесу оповіщення громадян.

Такі групи формуються із військовослужбовців, які мають бойовий досвід і користуються повагою серед побратимів і суспільства. Їхня участь у цих заходах допомагає підвищити довіру до процесу мобілізації та забезпечує дотримання законності, адже всі заходи оповіщення відбуваються у взаємодії із співробітниками Національної поліції та інших силових структур.

КиївА ось Київ – тут в перевищенні повноважень підозрюють двох поліцейських.

Печерський суд столиці обрав запобіжний захід двом поліцейським, яких підозрюють у побитті чоловіка біля будівлі Голосіївського ТЦК. Їм закидають перевищення службових повноважень. Суд задовольнив клопотання прокурора і призначив обом чоловікам цілодобовий домашній арешт до 18 грудня. Обоє підозрюваних провину визнають, щиро розкаюються у скоєному, а також готові у повній мірі співпрацювати зі слідством.

Інцидент стався ще в п’ятницю, 17 жовтня, поблизу будівлі Голосіївського районного ТЦК в Києві.

Як йдеться в заяві Офісу генпрокурора, чоловіку, який лежав на порозі мікроавтобуса і не чинив жодного опору, було завдано не менше 10-15 ударів руками та ногами по голові і тілу, в результаті чого той отримав множинні забої.

Водночас, як повідомляє ДБР: слідчі встановили, що поліцейські побили чоловіка після того, як він розпилив у салоні автомобіля перцевий балончик.

«Вони прибули, ну, де він перебував, ну, вони ж затримували його на вулиці. Тому я кажу, що він перебував дійсно за тією адресою, вони його зупинили, побачивши, що він військовозобов’язаний. Вони, просто рухаючись по маршруту, я так розумію, виявили цю особу… Ну, наразі він перебуває на лікарняному. А тілесні ушкодження – це все буде за результатами експертиз», – каже Радіо Свобода Олексій Гродський, прокурор Київської міської прокуратури.

«Це пряме і безпосереднє порушення закону… Порушення закону нічого позитивного не викликають. Очевидно, що цих осіб треба притягати до відповідальності по всій повноті закону. Я вважаю, хоча б через те, що ця інформація стала широко відома, набрала дуже великого резонансу. Очевидно, що ця має справа бути показова і сьогодні по цій справі в суспільстві треба повідомити про результати проведення цього розслідування, про результати притягнення цих осіб», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Володимир Мартиненко, радник міністра внутрішніх справ України (2015-2021 рр.).

«Завал мобілізації»Про проблеми з мобілізацією в Україні говорять вже давно.

Тут є різні аспекти, які викликають занепокоєння. По-перше, соціальний аспект – як каже один зі співрозмовників Радіо Свобода, ТЦК практично не ходить до київських нічних клубів ловити «мажорів». Натомість, зауважує, зосереджується на людях робітничих професій або на вокзалах, куди приїжджають чоловіки з сільської місцевості.

Також, зазначає, часом рейди працівників ТЦК супроводжуються насильством. Говорять і про «таксу» – за скільки можна відкупитися від ТЦК.

Багато ЗМІ пишуть і про те, що військових з пораненнями після фронту часом відправляють працювати в ТЦК, а це функція «невдячна».

«Ми принижуємо самого військового, який з бойовим досвідом, втративши частину свого здоров’я, стає обмежено придатним, і ми йому пропонуємо продовжувати службу в ТЦК за 20 000 гривень. Вибачте, вони так і кажуть, військові: «Я на фронті був героєм, якому донатили, а прийшов у ТЦК, і я боюсь зізнатися адресу свого місця проживання». Це неправильний підхід, і ми все-таки нарешті чекаємо, що керівництво Міноборони і вище політичне керівництво знайде політичну волю на реформування підходів ТЦК», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода юрист Олег Симороз, ветеран російсько-української війни.

Саме ці та інші «перегиби», цей план з мобілізації, який розкидають на різні регіони, зауважує він, і спричинили те, що процес мобілізації в Україні дещо дискредитований.

«Ми завалили мобілізацію нашими підходами, нашою політикою всередині країни, нашою несправедливістю всередині країни – ми завалили мобілізацію. Вони, вибачте, навіть все силовим методом язик не повертається назвати, вони почали займатися бандитизмом. І тут уже є певне приниження. Вибачте, в цілому (удар по) авторитету і репутації війська. Без вирішення цієї проблеми ми справді робимо дуже пагубну річ для суспільства. Ми відбиваємо бажання в людей йти служити у війську», – каже Симороз.

Мобілізація і права людиниНа можливі порушення прав людини при мобілізації звертали увагу української влади і в Європі.

Наприклад, у липні цього року комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флагерті оприлюднив меморандум, у якому, серед іншого, згадав про те, що порушення прав людини під час загальної мобілізації в Україні стали «систематичними та поширеними».

«Щодо обмежень прав людини та відступів від Європейської конвенції з прав людини, пов’язаних із запровадженим Україною воєнним станом, комісар висловлює стурбованість щодо повідомлень про зловживання під час набору військовослужбовців, обмежень для ЗМІ та санкцій проти критиків. Він зазначає необхідність нагляду та підзвітності і закликає до остаточного відновлення демократичного середовища в Україні в цілому у повній відповідності до її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини», – говорилось у заяві від імені Ради Європи.

Але, вочевидь, і перебільшувати порушення – хоч мають місце часом і серйозні порушення – теж не слід.

«Україна не стала на шлях кардинальних обмежень і введення жорстокого контролю з жорстким обмеженням. Ми сьогодні маємо можливість спілкуватися і говорити вільно в ефірі і відповідно обговорювати і ці важливі для України питання. Це, власне, є тією цінністю, яка, як на мене, визначає і європейськість української політики української держави, і, власне, те, що нам на сьогодні пропонують бути членами і ЄС…» – каже Радіо Свобода Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Але він закликає не заплющувати очі на факти, коли «мобілізують з відповідними порушеннями без якогось контролю».

А, між тим, російська пропаганда вже неодноразово роздмухувала ніби постійні порушення з мобілізацією в Україні і наголошує на, мовляв, «небажанні українців захищати свою Батьківщину».

Хоча в самій Росії, яка вже понад три з половиною роки веде військову агресію проти України, проблем з мобілізацією не менше, якщо не більше, аніж в Україні, зауважують експерти.