Джерело: www.volynnews.com
Вимощена бруківкою з часу міжвоєння – трилінкою. Ще століття тому вона іменувалася вулицею Королеви Ядвіґи. Перед тим була Кредитовою.
Тут розміщена низка старих міських споруд. Серед них домінантою бачиться катедральний будинок ХІХ століття із постаттю католицького святого Антонія Падуанського, розміщеною у кивоті (ніші) споруди.
Вулиця королеви Ядвіґи на світлині Генрика Поддембського, 1925 рік
Сучасна назва походить від славного поета, волинського шляхтича, луцького братчика Данила Братковського. Братковські – давній український шляхетський рід, осілий у Брацлавському та Волинському воєводствах. Точна дата народження Данила невідома. Вірогідно, він з’явився на світ у 30-40-х роках ХVІІ століття.
Скульптура св. Антонія Падуанського у ніші будинку ХІХ століття
Його батько Богдан був старійшиною Луцького братства. Син брав участь у повстанні під проводом Семена Палія за обʼєднання двох берегів Дніпра під булавою Івана Мазепи.
Титульна сторінка збірки віршів Данила Братковського. Бібліотека Яґеллонського університету
На військовій раді у Фастові полковник Палій доручив волинському поетові, автору збірки сатиричних віршів-фражок «Світ по частинах розглянутий», написати відозву до всього правобережного населення Речі Посполитої. З нею чоловік і вирушив закликати шляхту та посполитих до збройного повстання.
Читати ще: Данило Братковський: полономовний поет з русинською душею
Поблизу містечка Олика поета вперше арештували. З полону чоловік того разу визволився, однак цей епізод викликав гостру реакцію й підозру стосовно нього у владців. Відтак невдовзі чоловіка затримали знову. Його упіймали під Заславом (нині Ізяслав Хмельницької області) вояки реґіментарія Станіслава Лєдуховського.
Данило Братковський. Художник Артур Орльонов
Одягнутий у просту селянську одіж подорожній мандрівник виявився «поетою Данилом». У нього знайшли документи і листи, що безапеляційно свідчили про причетність до повстання. Після допиту Братковського ув’язнили у темниці Стирової вежі Луцького замку.
Стирова вежа Луцького замку, сучасне фото
Попри шляхетське походження, Данилову справу розглядав військовий суд. Вже згаданий Лєдуховський квапно скликав до Луцька сеймик Волинського воєводства задля обмірковування боротьби з козаками-«ребелізантами» (злочинцями-відступниками).
Площа Ринок у Луцьку ХVI-XVIII століття. Художня реконструкція Олександра Дишка
Цілком усвідомлюючи подальше розгортання подій, волинський поет у підземеллі ґродської темниці Свидригайлової вежі 13 листопада 1702 року написав «акт остатньої волі» – тестамент. За епічною оповідкою козацького літописця Самійла Величка, 26 листопада 1702 року волинський шляхтич «посеред Ринку луцького, через ката на сім разів мордерсько зістав стятий».
Ікона волинського святого мученика Данила Братковського. Автор Дмитро Зінько
Містр-кат нібито по черзі відрубав чоловікові руки, ноги, голову, а наприкінці перетнув тулуб. Насправді Данилові Братковському як шляхтичеві кат зітнув голову великим двосічним мечем. Так закінчився життєвий шлях «блюстителя благочестя, чоловіка мудрого й поета доброго». Тіло за останньою волею тестатора поховали у підземеллі Братської церкви.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
