Понад 10 тисяч українців довели, що були в полоні РФ. Хто отримує компенсації, а кому...

З початку 2025 року держава виплатила 1 мільярд гривень українцям, які перебували в російському полоні. Йдеться про військових і цивільних, повідомило «Новинам Приазовʼя» Міністерство розвитку громад і територій України. Загалом понад три тисячі людей за цей рік змогли підтвердити, що були в російському ув’язненні.

Чому буває складно довести факт полону та у яких випадках комісія відмовляє у виплатах, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Перевіркою фактів перебування в полоні займається комісія при Міністерстві розвитку громад і територій України. До неї можуть звертатися як звільнені бранці й бранки, так і родичі тих, хто ще перебувають в російському увʼязненні.

Організатор партизанського руху на Луганщині, Герой України і колишній полонений окупантів Володимир Жемчугов зараз є одним з учасників державної комісії. Він пояснює, що необхідно для отримання офіційного статусу.

«Обовʼязково має бути дві складові. Перша – це дії, направлені на збереження територіальної цілісності України. По-друге, це потрапляння в полон і страждання. Ті категорії людей, які відповідають цим двом умовам, саме для них було прийнято цей закон. Але так, як на окупованій території не може бути доступу наших слідчих, прокурорів, ведення судів, тому неможливо провести в рамках чинного законодавства розслідування і надати статус таким людям, які постраждали внаслідок захисту територіальної цілісності України», – сказав він «новинам Приазовʼя».

Комісія задовольняє 97% звернень військових, які стали вʼязнями війни, додає Володимир Жемчугов. Інші 3% припадають на випадки, коли військовослужбовець у полоні почав співпрацювати з окупантами. Або ж, якщо російські військові його схопили, коли той тікав з позицій.

Як довести, що був у полоні?Цивільних російські окупанти можуть утримувати й звільняти по-різному, каже керівник громадської організації «Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля» Ігор Котелянець.

Деяких тримають без оформлення і згодом відпускають. Інших звільняють під час офіційних обмінів за участі українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

«На сьогодні люди, які звільняються через обміни, взаємне звільнення, по факту їх повернення в Україну відбувається під керівництвом Координаційного штабу, під камерами, це всі бачать і ні в кого немає ніяких застережень, ніяких сумнівів, що ці люди дійсно пережили незаконне ув’язнення.

Люди, які звільняються самостійно, вони позбавлені всього, навіть коли вони заїжджають в Україну і вони звертаються до офіційних органів, їм дуже часто не вдається довести, що вони справді утримувалися і, відповідно, вони не можуть отримати ніяку допомогу», – повідомив він.

Володимир Жемчугов пояснює: далеко не кожне затримання цивільних окупантами може вважатися полоном.

Наприклад, якщо людина потрапила до ізолятора за порушення комендантської години або когось пограбувала, права на визнання статусу і допомогу вона не матиме. Для позитивного рішення комісія має встановити, що людину позбавили свободи за захист територіальної цілісності України. Щодо тих, кого звільнили поза офіційними обмінами, є процедура перевірки.

«Вони пишуть, що або втекли з полону, або їх родичі викупили за гроші, або їх просто відпустили. Ну добре, відпустили. Доведи, що ти був у полоні там. Ну, добре, є довідка.

Кого відпускали, вони всім дають довідки, що вони там утримувались. Основним доказом є записи з російських телеграм-каналів, з російських засобів масової інформації, з сайтів, де пишуть самі росіяни, що затримали там «шпигуна-диверсанта» от він з Херсону.

От це доказ, що він був в полоні. А потім треба довести, що він дійсно зробив, через що потрапив в полон. І вже тоді долучаються наші спецслужби. Якщо підтверджують, кажуть, що це наша людина, ми давали їй завдання, тоді всі голосують і підіймають руки», – каже він.

«Виплатили понад 2 млрд грн»Із 2023 року до вересня 2025 року комісія підтвердила факти перебування в полоні майже десятьом тисячам заявників, повідомило Міністерство розвитку громад і територій у відповідь на запит Новин Приазовʼя.

• Загалом їм виплатили 2 мільярди 600 мільйонів гривень, з них мільярд – за цей рік. Люди, чий статус підтвердила комісія, отримують 100 тисяч гривень одноразової допомоги від держави і ще по 100 тисяч за кожен рік перебування в полоні.
• Також родичі, чиї близькі досі в російському увʼязненні, можуть отримати гроші на юридичний супровід справи, перераховує Жемчугов.

«Це сума – до 52 тисяч гривень на рік. Ці гроші родина може отримати, коли її рідні в суді, або в Ростові, або в Донецьку, вони найняли адвоката і він представляє його інтереси, якось намагаються захистити його, зменшити термін. Оці гроші надаються цим родинам, але не просто так. Родина має надати підтверджуючі документи, квитанції, договір з адвокатом, акти виконаних робіт. Тобто документи, що вона співпрацює з адвокатом і він захищає інтереси полоненого», – каже він.

«Багато аферистів»Критерії визнання і процедуру перевірки розробили, щоб запобігти можливим зловживанням з боку заявників, зауважив Жемчугов.

«Коли російська армія з Криму пішла на Херсон, вони захопили одразу пропускні пункти. На цих пропускних пунктах знаходили митники й прикордонники. Вони не чинили спротив, їх просто захопили, у прикордонників забрали зброю, у митників зброї не було. Їх не катували, їх просто закрили в кімнаті, прийшли ефесбешники, всіх передивилися і через добу їх просто відпустили додому, вони просто пішли.

Вони почали писати всі нам заяви: «ми були в полоні, ми постраждали, дайте грошей». Ми спочатку почали давати, а потім починаємо на комісії обговорення таких проблем і зʼясувалося, що це не було полоном. Як ми можемо визнавати в цьому випадку людину постраждалою за захист територіальної цілісності України?» – зауважив він.

У листопаді 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон, за яким цивільні, що побували в російському полоні, отримали відстрочку від мобілізації. Ця норма викликала шквал звернень до комісії, причому далеко не завжди обґрунтованих, розповідає Жемчугов.

«І от зараз просто хлинула у другому півріччі, хвиля заяв: «Я з Херсона, з Мелітополя, з Сєвєродонецька, я зараз на окупованій території, був в полоні, дайте мені такий статус». Маючи на руках уже такий папір, заїхавши в Україну, його не мобілізують. Тобто, ми бачимо, що є просто люди, які хочуть ухилитися від мобілізації. Багато аферистів, чесно кажучи», – зазначив він.

З іншого боку, додає Котелянець, багато людей не звертаються по допомогу. Бо після звільнення з окупованої території не повертаються на підконтрольну владі України частину країни.

«Часто людина залишається десь у третій країні: Польщі, Німеччині, там люди знаходять для себе допомогу. Людина просто отримує спокій, вона воліє це все забути, хоче відновитися, і вона навіть нікуди не звертається. Таких людей багато за кордоном, і як з такими людьми працювати?

Це виклик для всіх, зокрема і для прокуратури української, тому що ці люди є свідками і жертвами воєнних злочинів, які досі не зафіксовані. Звичайно, це неправильно і треба їх фіксувати, але, на жаль, якоїсь системи поки що не бачимо, яка могла б цих людей знаходити, коли вони заїжджають на територію європейської країни, і запрошувати їх до комунікації, щоб вони давали свої свідчення», – підкреслив він.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.