Джерело: www.volynnews.com
Вчені з Університету Неймегена в Нідерландах проаналізували дані 577 людей віком від 18 до 88 років, які дивилися восьмихвилинний уривок із серіалу «Альфред Гічкок представляє». Під час перегляду їхню мозкову активність записували за допомогою функціональної МРТ, пише ВСВІТІ.
Аналіз продемонстрував цікаву закономірність: у старших учасників мозок рідше перемикався між різними станами активності, і ці стани тривали довше, ніж у молодших. Це означає, що мозок фіксує менше подій за однаковий проміжок часу, тож час суб’єктивно сприймається як більш швидкоплинний. Такий висновок узгоджується з ідеєю, відомою ще з часів Аристотеля: чим більше помітних подій відбувається, тим довшим нам здається проміжок часу. Якщо ж подій менше, відчуття часу стискається.
Читати ще: Учені з’ясували, як нерівність у суспільстві впливає на мозок та психіку дітей
Автори роботи пов’язують явище з так званою віковою нейронною дедиференціацією. З роками активність різних ділянок мозку стає менш специфічною: наприклад, нейрони, які зазвичай реагують на обличчя, у старших людей частіше відгукуються й на інші об’єкти. Ця розмитість ускладнює розпізнавання меж між подіями.
Однак не всі дослідники погоджуються, що справа тільки у фізіології. Лінгвістка Джоанна Шадура з Університету Марії Склодовської-Кюрі в Польщі вказує, що на сприйняття часу впливає і сам масштаб прожитого життя. Для п’ятирічної дитини рік становить 20% усього досвіду, тоді як для п’ятдесятирічної людини – лише 2%. Тобто внутрішній відлік часу за своєю природою нелінійний.
Є й хороша новина: дослідники вважають, що можна уповільнити суб’єктивне відчуття часу. Вивчення нового, подорожі, незвичайні заняття, а також спілкування та радісні емоції роблять життя більш насиченим і допомагають розтягнути миті. Враження та почуття залишаються найкращим способом наповнити час змістом.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
