Джерело: www.radiosvoboda.org
Формально йдеться про будинки, де нібито неможливо встановити власника або на них немає правоустановчих документів. Насправді під фактичну «конфіскацію» потрапляє власність людей, які виїхали на підконтрольну владі України територію або за кордон.
Раніше окупаційні органи запровадили тимчасові порядки визнання житла «безхазяйним». Тепер процедури хочуть прописати на рівні «закону».
Докладніше про те, як російські військові займають покинуті законними власниками будинки і як довести, що це є воєнним злочином, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Будинок у селі, невелика хата біля моря та кімната в гуртожитку в Бердянську. До повномасштабного вторгнення журналістка Анна Жук мала три обʼєкти, які належали їй чи сімʼї. Усе житло зараз на захопленій Росією території. Усюди, каже, живуть або російські військові, або пособники окупантів. Спочатку солдати забрали собі батьківський дім Анни у селі за 40 кілометрів від Бердянська.
Все пішло дуже по стандартній російській схеміАнна Жук
«Наш батьківський дім, де я народилась, виросла, закінчила школу, де жили мої батьки, в селі Єлисеївка Бердянського району. Але після того, як батьки виїхали, там все пішло дуже по стандартній російській схемі. Спочатку вони почали з грабунку цього будинку, підвозили до нього вантажівку, щось виносили, щось заносили. Після цього почали заселяти своїх солдатів. Був період, коли там жили дагестанці, чеченці. Вони жили там періодами, заїздами, виїздами, то жили, то не жили. Зараз там новий період, їх там дуже багато, і в цьому будинку знову живуть», – розповіла медійниця «Новинам Приазовʼя».
Наступною в черзі стала кімната в гуртожитку в Бердянську, де жила медійниця. Незадовго до початку великої війни, за словами Анни, вона зробила там ремонт, завезла нові меблі. Коли Росія окупувала місто, інтерес до цього майна різко зріс.
«Буквально нещодавно я вже побачила в офіційних списках окупантів свою адресу і те, що вони визнали моє житло «безхазяйним», відповідно, мають право «офіційно» його забрати собі. Звісно, вони великодушно дають мені можливість прийти у їхній так званий виконком з російським паспортом, документами і довести, що це моє житло. Тільки змогу зайти в виконком вони дають, але чи дають вони змогу з нього вийти – це вже інше питання», – зауважила вона.
Згодом настала черга невеликого будинку біля моря, який Анна мала разом із чоловіком. За словами журналістки, їхній сусід виявився прихильником Росії.
Анна Жук
«Я не просила дивитись за будинком. Вже згодом туди приїхав один наш знайомий, подивився, що він стоїть порожній, заїхав раз, заїхав другий. І вже коли він приїхав туди втретє, він подзвонив і каже, що не зміг відкрити ключем двері, тому що замки поміняли. І, швидше за все, його готують до заселення також», – розповіла вона.
«Будинок дитинства з окупантами»Журналіст BBC Віталій Шевченко у дитинстві часто бував у селі Верхня Криниця Василівського району Запорізької області. За його словами, до повномасштабного вторгнення тут проживали до тисячі людей. Зараз село окуповане військом РФ. Віталій працює в Лондоні. Нещодавно на супутникових знімках він побачив зміни у ландшафті Верхньої Криниці.
«Вулиця, де я часто бував, коли малий був, вона настільки мала, що там навіть немає асфальту, там така ґрунтовка. І кожен раз, коли я приїжджав в Україну, я дивився, що там все заростало бур’янами. Такий був трошки занепад. І в найкращі часи багато людей, якщо їм потрібна була робота, вони їхали до Запоріжжя або ще далі.
Десь місяць тому я подивився на супутникові знімки саме цієї частини Василівського району і побачив нову таку добре проїжджену дорогу у формі англійської літери «J», яка веде прямо до нашого дому. І я, звичайно, замислився про те, хто взагалі там може так їздити? Тому що Верхня Криниця була окупована досить рано – у березні 2022 року. Там просто небезпечно перебувати», – поділився він.
Віталій Шевченко
Редакція ВВС замовила більше супутникових знімків. Також журналіст звʼязувався зі знайомими, які залишилися у Верхній Криниці, та українськими військовими. Зібрана інформація наштовхнула його на висновок, що в будинку дитинства оселилися російські солдати.
«Ми побачили таку тенденцію: чим холодніше, чим більше дощів, тим більше використовується та нова дорога. Що наводить на думку, що для тих росіян стає занадто холодно і занадто волого десь там в окопах і в полях сидіти, тому вони заїжджають в той дім.
Всіх українців, які там залишилися, тримають у стані острахуВіталій Шевченко
Наскільки можна судити з тих фотографій, та територія розчищена, всі бур’яни зникли. Навіть, мені здається, багато дерев. У нас було багато фруктових дерев – груша, абрикоса, вишня. Але багато з цього просто вирубали. Тому що якщо вам треба туди-сюди їздити на машинах, то і ворота, і паркани – все це заважає», – каже він.
Шевченко поділився, як сприйняв те, що в будинку дитинства тепер живуть російські окупанти: «Головний мій такий висновок щодо цієї історії – взагалі тимчасової окупації українських територій – це те, що всіх українців, які там залишилися, тримають у стані остраху. І тому якщо твій дім комусь сподобався, то не виникає питання, чи ти можеш їм (окупантам) завадити в’їхати в той будинок. Тобто мене це зовсім не здивувало. Ну, звичайно, на емоційному рівні трошки неприємно».
«Воєнний злочин»
- Випадки, коли російських військових розквартировують у житлі законних українських власників на захопленій території – не рідкість. Влада РФ навіть вигадала термін – «безхазяйне» житло. Під цю категорію потрапляє й майно людей, які виїхали на підконтрольну українському уряду територію країни чи за кордон.
- У 2023 році окупаційна влада у захопленій частині Запорізької області затвердила тимчасовий порядок визнання майна «безхазяйним». У 2024 році аналогічний документ ухвалила окупаційна влада на лівобережній Херсонщині. В основних рисах вони є схожими та передбачають, що майно має обстежити комісія. Якщо воно не оформлене за російськими законами, а власника на місці немає, обʼєкти відносять до переліку «безхазяйних».
- На захопленій частині Херсонщини так звана «влада» дає власникам місяць, щоб звернутися до окупаційних органів та надати документи. У Запорізькій області окупанти можуть через так званий «суд» визнати майно державною власністю, якщо протягом трьох місяців власник не зʼявився.
Зазіхання окупантів на майно українських власників є воєнним злочином одразу за кількома ознаками, пояснила молодша юристка Регіонального центру прав людини Анастасія Сидоренко.
Анастасія Сидоренко
Міжнародне гуманітарне право забороняє переміщувати російське населення на окуповані території УкраїниАнастасія Сидоренко
«Міжнародне гуманітарне право забороняє застосовувати російське законодавство на окупованих територіях України. По-друге, безкоштовне вилучення приватного майна також заборонене за будь-яких обставин. А коли ми кажемо про таку процедуру, як визнання майна «безхазяйним», вона взагалі не передбачає ніякого відшкодування власникам. Тому що, по суті, презюмується, що власника ж немає у майна, тобто нікому його відшкодовувати не треба. І по-третє, міжнародне гуманітарне право забороняє переміщувати російське населення на окуповані території України», – пояснила вона.
Утім, російська влада хоче вивести відчуження майна українців на новий рівень. Днями видання «Вєдомості» повідомило, що Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства РФ розробило законопроєкт про процедуру визнання обʼєктів «безхазяйними». Згідно з ним, будинки, квартири, кімнати після визнання «безхазяйними» можуть передавати громадянам Росії, які постійно проживають на окупованих територіях України.
Крім цього, нерухомість можуть віддавати як службове житло для працівників окупаційних державних і муніципальних органів, педагогів, поліціянтів та військовослужбовців. Втім, є приписка про те, що майно можна повертати колишнім власникам.
«Згідно з міжнародним гуманітарним правом, в принципі треба максимально утримуватись від того, щоб розміщати військових поряд з густонаселеними районами або в них. Коли РФ захоплює житло цивільних і розміщує там своїх військовослужбовців, вона робить це для того, щоб Збройним силам України було важко розрізнити, тут цивільний чи тут військовий, чи це цивільний об’єкт, чи це військовий об’єкт. Відповідно, щоб наші Збройні сили утримувались від атаки по цьому об’єкту, щоб не постраждали невинні люди. Тобто це злочин, коли Росія розміщує там своїх військових для того, щоб прикриватися цивільними як живим щитом», – зазначила вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Безхазяйне» майно. Що робити?Що робити, якщо окупаційна влада визначила будинок чи квартиру «безхазяйним» майном? Юристка Анастасія Сидоренко застерігає власників від спроб повертатися у захоплені міста і доводити будь-що окупантам.
Є ризики бути одразу затриманимАнастасія Сидоренко
«Особи, які отримують таке повідомлення, вони не мають підтверджувати, вони не мають нічого підтверджувати, не надавати ніяких доказів, не прибувати на окуповані території, тому що вони є власниками цього майна. Їхнє право власності зареєстроване в українському державному реєстрі прав на нерухоме майно. Але коли людина здійснить спробу приїхати на окуповану територію, це для неї створить низку безпекових ризиків. Адже при перетині кордону українці піддаються допиту з боку російських представників. Вміст їхніх електронних пристроїв також піддається перевірці. Це створює ризики бути одразу затриманим, якщо вміст в електронних пристроях не сподобається російським представникам», – попередила вона.
Неподалік від лінії фронту. Костянтинівка. Донецька область. Вересень 2025 року
Юристи радять писати заяви до української поліції. Звернення потрібне, щоб слідчі порушили кримінальне провадження та визнали власника потерпілим. Також варто звернутися до міжнародних інституцій, додає Сидоренко.
Варто розглянути опцію подачі міжнародної скарги проти РФ у Комітет ООН у зв’язку з порушенням прав власникаСидоренко
«Можна також звернутися до реєстру збитків для України при Раді Європи у зв’язку з втратою контролю над майном. Це допоможе в майбутньому претендувати на відшкодування. І також тут варто буде долучити до заяви зібрані відомості про визнання майна «безхазяйним». Однак коли ми кажемо про звернення до реєстру збитків, то тут важливо, щоб право власності було зареєстроване в українському Державному реєстрі прав на нерухоме майно, інакше це просто унеможливить звернення до реєстру збитків у зв’язку з втратою і контролем над майном.
Варто розглянути опцію подачі міжнародної скарги проти РФ у Комітет ООН у зв’язку з порушенням прав власника. Наразі все це не гарантує повернення майна або відшкодування його вартості вже завтра. Однак це, безумовно, стане основою для притягнення винних до відповідальності. І також створить передумови для відшкодування шкоди в майбутньому», – переконана вона.
Українцям радять звертатися з міжнародною скаргою проти РФ у Комітет ООН у зв’язку з порушенням прав власника
Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків для України можна через портал «Дія». А ось на рівні держави жодних компенсацій не передбачено, каже Тайя Аврам.
«Тут мова йде не тільки про те, коли там заселилися військовослужбовці російські чи люди якісь невідомі, а й коли майно знищене. У вересні цього року була ухвалена постанова Кабінету міністрів. Вона була дуже резонансна, тому що вона говорила про те, що люди з-поміж ВПО можуть отримати компенсацію за зруйноване житло на тимчасово купованій території. Але коли почали розбиратися з цією постановою, то виявилось, що насправді далеко не всі внутрішньо переміщені особи зможуть отримати таку компенсацію. І насправді лише учасники бойових дій з-поміж ВПО, тобто це військовослужбовці і особи з інвалідністю внаслідок війни з-поміж ВПО», – зауважила вона.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
- У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)

