Чи закриють останній прихисток для українців у Відні? Інтерв’ю з радницею омбудсмана

В Австрії офіційно запрацювало представництво уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Його очолила активістка Анна Паттерманн. Менше ніж за два тижні понад 60 волонтерів уже зголосилися допомагати їй у роботі з біженцями. Уже з перших днів на посаді Анна задокументувала низку проблемних кейсів: булінг у школах, позбавлення батьківських прав, складнощі з оформленням інвалідності та повідомлення про закриття останнього в Австрії прихистку для воєнних мігрантів. Про команду, виклики та план дій Анна розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».

Від громадської активістки до радниці омбудсманаАнна Паттерманн живе в Австрії понад десять років. Вона має невелике виробництво української домашньої кухні та очолює громадську організацію Unlimited Democracy, яку заснувала в 2019 році. Із початку роботи організації проводила заходи, де висвітлювала загрози авторитаризму для демократії.

Після початку повномасштабного вторгнення Unlimited Democracy запустила проєкт, у межах якого впродовж двох років українцям надавали психологічну підтримку, організовували курси. Окрім цього, організація проводить перформанси, вуличні інсталяції у Відні на підтримку України: збудували 12-метрову ракету, показували швидку, що потрапила під артилерійський обстріл у Харківській області, зруйновані будинки, розповідали про депортацію українських дітей до Росії.

«Я бачила після трьох місяців повномасштабного вторгнення нормалізацію і втому від війни. У людей виникає когнітивний дисонанс, що вони бачать на вулиці. Вони підходять, цікавляться. Ми таким чином інформуємо.

Ми також брали тему «Азову», яка є демонізованою російською пропагандою. Зробили 50 тіл, які розставили у центрі Відня. Ця інсталяція зазнала найбільше провокацій, особливо від російської сторони. І впродовж години більше трьох тисяч людей зупинилися, щоб прочитати чи зробити фото».

Із жовтня цього року Анна офіційно обіймає посаду радниці омбудсмана України з прав людини в Австрії.

Омбудсман – це посадова особа, на яку покладені функції контролю за дотриманням законодавчих прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб. В Україні ця посада існує з 1998 року. Нині її обіймає Дмитро Лубінець. В омбудсмана є представники в Україні та за кордоном.

«Кожен десятий проходив прихисток»Анна розповідає: у перший день свого призначення вона дізналася про закриття останнього в Австрії прихистку для воєнних біженців з України.

Про те, що до кінця року у Відні припинить роботу центр прийому переселенців – Quartier Schlossberg – повідомило видання ORF з посиланням на міську владу Відня. Наразі закладом керує громадська організація Volkshife. У ньому можуть розміститися понад 200 людей. За даними міської влади, центр уже давно переповнений.

«Він з початку повномасштабного вторгнення прийняв понад вісім тисяч людей. Я підрахувала, що це майже кожен десятий переселенець проходив через цей транзитний центр. Цей прихисток – така орієнтована гавань, який надає допомогу в перші моменти. Він є важливим для мам із дітьми, які не мають коштів, щоб зупинитися в готелі, зняти квартиру. Люди, які туди приїжджають, отримують житло – спочатку короткострокове, а потім довгострокове. Через цей прихисток можна податися на допомогу, отримати психологічну допомогу, розібратися із центром зайнятості.

Росія кожної ночі продовжує бомбардувати Україну ракетами. Люди все ще вимушені покидати країну – багато хто втрачає дім за одну ніч. Ми також чули, що нова велика хвиля переселенців – це тепер хлопці 18–22 років».

У жовтні цей прихисток відвідали представники Офісу омбудсмана України. Відео з центру опублікувала у соцмережі представниця уповноваженого Ольга Алтуніна.

Уряд Австрії виплачував 190 євро допомоги на особу. Однак, за даними Фонду соціальної допомоги Відня, ця сума не змінювалася з початку відкриття центру й покриває лише невелику частину витрат.

У міській раді Відня заявили журналістам, що прийом і забезпечення біженців можуть бути ефективними лише за спільної участі всіх рівнів влади, але наразі в цьому напрямі зроблено замало. Про заплановане закриття центру Quartier Schlossberg влада поінформувала федеральне МВС Австрії, яке відповідає за первинне розміщення мігрантів.

«Цей прихисток фінансувався містом Віднем. Зараз місто свариться на рівні федеральних земель про те, хто це буде оплачувати. Між собою політики говорять про те, що рішення не є фінальним, і про те, що активно працюють над альтернативою. Тобто може бути так, що не буде саме безпосередньо цей центр працювати, але відкриють інший.

В Австрії близько 80 тисяч наших переселенців. Мені здається, що австрійці думають, що це переселенці, які приїхали 3,5 роки тому, бо цифра не змінюється. Але ця цифра не показує, що багато українців або повернулися, або поїхали в інші країни, і багато нових українців прибуває. І та кількість, яка від’їжджає, і та кількість, яка приїжджає, вона робить цифру стабільною. Саме ті нові переселенці, які приїжджають, то вони є цільовою групою, якій допомагає центр».

Організація Анни разом із іншими активістами попросила українців, які жили у цьому прихистку, записати відео й розповісти про життя в ньому. Один із таких роликів записала Вікторія – вона разом із дітьми переїхала до Австрії у лютому 2022-го.

«Я не знала, де ми будемо жити, як знайти місце у школі, як це буде з лікарями, німецькою мовою – щодня виникали сотні запитань. У центрі співробітники нам дуже допомогли – справді дуже. Вони дали нам багато інформації, телефонували, пояснювали.

Зараз ми маємо гарну квартиру, я маю роботу, донька навчається на вчительку, син ходить у четвертий клас спортивної середньої школи. Тож зараз усе добре, але слава Богу, що тоді був цей центр. Я вірю, сподіваюся і прошу, щоб він залишився й надалі, адже війна ще не закінчилася, і люди продовжують приїжджати – усі вони потребують допомоги».

Широкий спектр проблемНаразі Анна збирає волонтерів, які готові працювати з нею в межах радництва. Каже: уже відгукнулося понад 60 осіб по всій Австрії. Водночас вона проводить опитування щодо проблем, з якими стикаються воєнні мігранти.

«Одна з перших заяв – прохання допомогти жінці перевести дитину в іншу школу, бо її булять. Дитина не хоче йти в школу, а директорка і вчителька не дозволяють перевести її, бо це псує рейтинг школи. Є випадки, коли мамів позбавляють батьківських прав. До мене звернулася жінка, в якої забрали трьох дітей ще у 2022 році. Писала жінка, що не може оформити інвалідність. Також зараз проблема в тому, що Австрія нещодавно зробила платні страховки. Є дуже велика кількість людей, які не можуть собі дозволити ці страховки. З цим також треба буде розбиратися».

За словами Анни, до країни також прибувають чоловіки віком 18-22 роки після дозволу на виїзд, але наскільки це масово – поки немає точних даних.

Нині термін тимчасового захисту для українців в Австрії діє до 4 березня 2026 року. Ймовірно, його продовжать. Урядовці вже оголосили нові правила інтеграції та підтримки українців, які розпочнуться в наступному році.

З 2026 року державні курси німецької мови включатимуть такі фактори: безпосереднє вивчення мови, підготовку до роботи, інтеграцію в суспільство через засвоєння цінностей і норм поведінки. Ці компоненти стануть обов’язковими умовами для отримання інтеграційної підтримки. Простого відвідування занять більше не буде достатньо – потрібно показати результати й бажання інтегруватися. Якщо мігрант не завершить курси або не продемонструє прогресу, соціальні виплати можуть бути зменшені або скасовані.

Анна каже: Австрія знайде рішення щодо фінансування допомоги й надалі підтримуватиме переселенців: «Можливо, формат допомоги зміниться, порівняно з 2022 роком, але, доки триває війна, підтримка буде точно».

Представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини є також у Польщі, Іспанії, Великій Британії, Чехії, Бельгії.