Корупція і проблеми із павосуддям чи найкращий прогрес за роки? Що у звіті Єврокомісії про...

12 хвилин(и) тому

Європейська комісія опублікувала щорічний звіт про розширення. Він свідчить, що Україна увійшла до четвірки держав, які рухаються до ЄС, разом із Молдовою, Албанією та Чорногорією. Євросоюз позитивно оцінив прогрес реформ в Україні, але і з занепокоєнням.

Цей документ фіксує прогрес країн, які прагнуть приєднатися до ЄС, оцінюючи швидкість та якість реформ, відповідність критеріям членства і визначаючи пріоритетні дії.

Звіт Єврокомісії загалом позитивно оцінює прогрес України, проте й містить низку серйозних зауважень.

Документ високо оцінює “надзвичайну стійкість та відданість європейському шляху” України, які зберігаються в умовах війни. Прихильність до європейського майбутнього підтверджується фактичним прогресом: відкриттям переговорів про вступ 25 червня 2024 року та фіналізацією двосторонніх скринінгових зустрічей у вересні 2025 року.

Критичним моментом, що викликає “помітне занепокоєння” у документі, залишається потреба у гарантуванні надійної та незалежної антикорупційної бази та пришвидшенні реформ верховенства права.

Редактор Radio Free Europe/Radio Liberty Рікард Йозвяк ще напередодні повідомив, що середню оцінку дістали Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія й Косово. Оцінку “жахливо” має лише Грузія.

Що оцінили позитивно

Оцінку “хороший прогрес” отримали сфери держуправління, кліматичної політики, аграрного сектору, зовнішньої політики.

У ЄС відзначили те, що українська економіка продовжує “демонструвати стійкість”.

Звернули увагу на новий Митний кодекс та зміни до Закону про Рахункову палату. Європейська комісія також відзначила прогрес України у впровадженні реформ і наближенні законодавства до права ЄС у сфері енергетики.

“Продовжуємо реформувати енергетичний сектор та адаптувати українське законодавство до європейських правил. Дякуємо Єврокомісії за високу оцінку наших досягнень і продовжуємо рухатися заданим шляхом”, – сказала міністерка енергетики Світлана Гринчук.

“Україна досягла “хорошого прогресу” (4 з 5 балів) в імплементації Розділу 32 “Фінансовий контроль”, коли внесла зміни до Закону про Рахункову палату. Це одна з найвищих оцінок в звіті про розширення ЄС 2025 щодо України – 5 балів, на жаль, не отримав жоден розділ”, – написала про звіт народна депутатка Роксолана Підласа.

У сфері освіти Єврокомісія відзначила закони про дошкільну та професійно-технічну освіту (ПТО), стратегію розвитку культури.

“Це наш найкращий результат за три роки на шляху до вступу. І найголовніше – жодного разу ми не отримали негативної оцінки “відкат назад”. Єврозвіт також відзначає прогрес України у підготовці до переговорів і готовність до відкриття переговорних кластерів”, – написала про документ прем’єрка Юлія Свириденко.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка Тарас також зазначає, що Європейська комісія вперше визнала, що країна демонструє прогрес у більшості сфер реформ.

“Звіт має 36 оцінок по розділах і окремих дорожніх картах. По всіх без винятку – маємо прогрес. Тобто ми рухаємося швидше, ніж минулого року. Більша швидкість реформ (покращення прогресу) по 15 переговорних розділах. У 12 розділах цей прогрес на високому рівні”, – написав Качка.

Він зазначив, що Єврокомісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів перегорів.

Підпис до фото, Володимир Зеленський“Ми очікуємо рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”, – зазначив у дописі про звіт від Єврокомісії президент Володимир Зеленський.

Що критикують

Водночас, не усі політики та активісти так оцінюють звіт від Єврокомісії.

Вони звертають увагу на галузі, які оцінені не на найвищому рівні.

За словами депутата Ярослава Железняка, критика у звіті зосереджена на аспектах верховенства права. “Боротьба з корупцією: це сфера “особливого занепокоєння”. Прогрес у цій галузі оцінено як “обмежений”. У звіті прямо зазначено, що останні події “ставлять під сумнів відданість України її антикорупційній програмі”, – пише нардеп.

Водночас у своєму дописі Тарас Качка відзначив, що “у судочинстві та антикорупції відзначається системна робота інституцій”.

У документі також ідеться про ухвалення у липні закону, що обмежував діяльність НАБУ і САП.

“Після внутрішніх протестів та міжнародної критики було швидко ухвалено інший закон, який відновив незалежність НАБУ та САП, але він не зміг усунути кілька інших проблемних положень”, – зазначено у тексті звіту.

Йдеться про те, що новий закон дозволив під час воєнного стану переводити та призначати прокурорів до регіональних прокуратур та Офісу генерального прокурора без конкурсу.

А також генпрокурор отримав доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (окрім матеріалів НАБУ та САП).

“Ці положення підривають меритократію в прокурорській службі та підвищують ризики неналежного втручання у кримінальні справи. Вони мають бути скасовані, а тим часом їхнє застосування має бути призупинене”, – йдеться у звіті.

Повідомлення від Єврокомісії лунають одночасно із тим, як НАБУ заявляє, що вночі 3 листопада прокурори Офісу генерального прокурора у супроводі спецпризначенців провели обшук у співробітника НАБУ.

“До співробітника НАБУ було застосовано фізичну силу. Про будь-яку підозру співробітнику не повідомлялось. Обшук відбувався без ухвали суду та ймовірно пов’язаний із безпосереднім виконанням працівником професійних обов’язків”, – пишуть у НАБУ.

Не такі позитивні оцінки отримала сфера правосуддя в Україні.

Судова реформа, зазначає Єврокомісія, має проблеми з кадрами, навантаженням, а парламент досі не призначив кандидатів до Конституційного суду.

У звіті зазначено, що посада генерального прокурора “залишається політизованою”.

На “початковому етапі підготовки” (найнижча оцінка поточного стану) залишаються сфери вільного пересування робітників та соціальної політики і зайнятості.

За інформацією Железняка, ЄС очікує, що Україна “запровадить прозорі та меритократичні процедури відбору” на керівні посади в центральних та регіональних управліннях ДБР (а також Національної поліції).

Політик вважає, що таке формулювання викликане начебто трьома подіями: атакою на детективів НАБУ, справами Шабуніна та Кудрицького.

“Ось це навіть скептиків ідеї перехилило на бік “щось треба робити з ДБР”. Тож, якщо і дадуть в результаті нам “репараційний кредит”, то скоріш за все з такою умовою”, – написав Железняк.

Звіт більш “м’який”, ніж мав бути?

Напередодні оприлюднення документа від Єврокомісії, незалежні організації готували “тіньові звіти” щодо виконання окремих критеріїв, які встановлює Євросоюз у главах 23 та 24 вступних переговорів.

Експертне середовище сходилося на тому, що протягом минулого року відбувалося сповільнення реформ та навіть “відкат”.

Більш різку оцінку обіцяло також видання Reuters, яке напередодні писало про деталі звіту.

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк пише про те, що звіт дійсно “м’якший, ніж міг бути”.

“І думаю, що злив в Reuters іншого значно жорсткішого тексту – не випадковість. В Єврокомісії реально вкурвлені продовженням атак на антикор органи та різними відкатами реформ у верховенстві права, але намагаються втримати Україну на плаву євроінтеграції. Тому, схоже, непублічна жорстка комунікація була підкріплена цим “випадковим” зливом раннього тексту в Reuters”, – вважає Каленюк.

Підпис до фото, Дар’я КаленюкВона також подякувала Єврокомісії за згадку про політичні переслідування проти антикорупційних активістів.

“Тому, шановні ДБР, ГПУ та СБУ разом зі своїми кураторами на Банковій – продовжуйте в такому дусі, станете зірками і наступного звіту ЄС, але вже без фільтрів”, – написала Каленюк.

Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, у коментарі BBC News Україна, припускає, що початкові формулювання, можливо, змінили чи спростили.

“Найголовніше, якою б не була оцінка Єврокомісії, рішення про вступ України в ЄС будуть приймати члени Європейського союзу. Голосувати будуть уряди і нам потрібні голоси усіх 27 країн. Ніхто не захоче бачити країну, яка не має хоча би мінімального рівня верховеснства права. Поки що ми від цього далеко. Добре, що нас так високо оцінили і не поставили на нас хрест, але дзвіночки лунають”, – каже Жернаков.

Раніше Київ заявив ЄС про намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року.

Володимир Зеленський після оприлюднення звіту зазначив, що хотів би, аби Україна стала членом ЄС до 2030 року.