Пограбування під час окупації Бучі. Чому український суд виправдав російського військового

Підпис до фото, На початку війни російські військові відправили з прикордоння з Україною в Росії та Білорусі не менш як 58 тонн посилок. Такими є дані російського інтернет-видання “Медиазона”. Фото ілюстративне.

• • Author, Світлана Дорош
  • Role, ВВС News Україна, Київ
• 42 хвилин(и) тому

Бородянський районний суд Київської області виправдав російського військового, якого прокуратура звинувачувала у пограбуванні будинку під час окупації Київської області у березні 2022 року.

Суд вирішив, що достатніх доказів того, що саме ця особа грабувала будинок мешканки села Блиставиця Бучанського району, немає.

Правозахисні організації, які понад три роки поспіль збирають факти злочинів проти мирного населення під час окупації, кажуть, що цей вирок – перший виправдальний серед усіх тих, що були ухвалені у судах і стосувалися не лише мародерства і пограбування, а й інших злочинів російської армії проти цивільних.

Пограбування помешкань місцевих жителів стали відомими усьому світу завдяки свідченням людей, які постраждали від дій російських військових. Пральні машини, унітази, телевізори, холодильники, навантажені на танки чи у викрадені автобуси, стали однією з ознак окупації разом із вбивствами і катуваннями людей.

Шурупокрут, електропилка і табличка від БТР

У вироку у цій справі, який можна побачити у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вказується, що військовий перебував у складі військової частини № 6720 федеральної служби військ національної гвардії РФ (Росгвардії) у селі Блиставиця Бучанського району.

Сторона обвинувачення надала докази, які, на переконання слідства, свідчать про скоєння пограбування. Росгвардійцю заочно інкримінували статтю 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни.

“…Протиправно заволодів такими речами: кутовою шліфувальною машиною, шуруповертом, електроточилом, електропилкою, жорстким диском, процесором, відеокамерою з комп’ютера та іншими речами (чоловічим одягом: куртки, светри, штани, взуття та ін.)”, – ідеться у матеріалах досудового розслідування, що були оприлюднені у суді.

На той час, коли, імовірно, сталося пограбування, власниця будинку вже виїхала із села, а повернулася додому у квітні 2022 року. За її свідченнями, наданими суду, будинок був розграбований, було зрозуміло, що у ньому жили російські військові.

Сусід потерпілої, який не виїздив з окупованої Блиставиці, засвідчив, що він бачив російських військових, які були у хаті потерпілої. У нього в будинку, як він розповідав, росіяни забрали гроші і продукти.

Підпис до фото, Так виглядало багато помешкань жителів Бучі та навколишніх сіл після звільнення Київщини від окупантів у квітні 2022 року. Фото не стосується справи, що розглядав суд у Бородянці. Сусід розповів слідству, що знайшов на городі табличку від російського БТР з номером військової частини. На ній також було прізвище відповідального за бронемашину.

Після звільнення Київщини в інтенеті почали з’являтися відео, на яких видно, як російські військові відправляють з прикордонного з Україною Мозиря посилки в Росію. Вони також оприлюднили інформацію про відправників посилок з їхніми персональними даними – номерами телефонів та домашніми адресами.

У вироку суду згадується, що у приміщенні відділення експрес-пошти СДЕК обвинувачений відправив посилку вагою 24, 340 кг. Вона була відправлена до міста Рубцовськ Алтайського краю РФ.

Але Бородянський районний суд вирішив, що усіх цих доказів недостатньо для того, щоб звинуватити цього росгвардійця у тому, що саме він вкрав майно потерпілої у її будинку.

“Суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх, належних і допустимих доказів, що викрадення майна з будинку потерпілої було вчинено саме обвинуваченим”, – йдеться у вироку суду.

У пресслужбі офісу Генерального прокурора повідомили ВВС News Україна, що обвинувачення вже подало апеляцію на цей вирок до Київського апеляційного суду.

Докази і сумніви

Для правників рішення Бородянського районного суду не було несподіваним.

Зера Козлиєва, юридична директорка громадської організації Truth Hounds, яка документує та розслідує міжнародні злочини та порушення прав людини, каже, що наявність чи відсутність достатніх доказів “є одним з найбільших викликів під час розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, вчинених на окупованих територіях”.

“Правоохоронні органи України не мають до них доступу під час та одразу після вчинення, а спроби цивільних зафіксувати такі порушення можуть загрожувати їхнім життю та здоров’ю. Особливо це стосується встановлення особи обвинуваченого”, – каже вона у коментарі ВВС News Україна, пояснюючи імовірні причини виправдального вироку.

Водночас Зера Козлиєва наголошує, що суд не поставив під сумнів ані покази потерпілої, ані достовірність інших доказів і не заперечував складу воєнного злочину у цій справі.

Підпис до фото, Зруйнований будинок у Бучі. Квітень 2022 року Цю думку поділяє керівниця департаменту правосуддя ГО “Медіаініціатива за права людини” Анна Рассамахіна.

“Суддя, імовірно, теж не мав сумнівів, що все це було скоєно, але він має виносити вирок, ґрунтуючись на достатніх доказах. І він вимушений виносити виправдальний вирок, якщо немає чітких підтверджень, хто саме вчинив пограбування. Це величезна проблема, і я дуже далека від того, щоби звинувачувати слідчих чи суддю. Вони поставлені у неймовірно складні умови”, – пояснює вона у розмові з ВВС News Україна.

Анна Рассамахіна каже, що не вважала б вирок Бородянського райсуду чимось негативним.

“Правосуддя по таких злочинах має бути якісним. Усі вироки мають витримати ймовірне оскарження в апеляційних інстанціях аж до Європейського суду з прав людини. Ми не можемо виключати імовірність того, що Росія колись захоче оскаржити обвинувальні вироки”, – каже вона у розмові з ВВС News Україна.

“Тому усі вони мають бути дуже обґрунтованими, а не як у росіян – беруть у полон “азовців” і за кілька місяців у них вже готові вироки зі звинуваченнями у терористичній діяльності”, – додає Анна Рассамахіна.

“Медіаініціатива за права людини” постійно відстежує вироки, пов’язані з воєнними злочинами, що були скоєні Росією. За словами Анни Рассамахіної, вирок, ухвалений Бородянським районним судом – перший виправдальний вирок за час моніторингу.

58 тонн награбованого

Ще у серпні 2022 року прокуратура оголосила підозри і оприлюднила повістки вісьмом російським військовим, які, на переконання слідства, грабували помешкання у Бучанському районі.

Прокуратура назвала їхні прізвища. Ми прочитали усі подані підозри прокуратури і виявили, що ці військові були там, де і виправданий судом росгвардієць. Більшість з них служили на той час в тій самій військовій частині, а шестеро із восьми підозрюваних надсилали посилки з білоруського Мозиря так само у Рубцовськ Алтайського краю РФ.

Усім їм інкримінуються пограбування у тому самому селі Блиставиця Бучанського району.

Вироків щодо них ще немає.

Підпис до фото, Поштове відділення у Мозирі (Білорусь). Посилки відправляють російські військові. Після звільнення Київської області російське інтернет-видання “Медиазона” опублікувало результати власного розслідування про обсяги відправлень посилок російськими військовими до Росії. Журналісти проаналізували 13 населених пунктів біля кордону України з Росією та Білоруссю.

За три місяці війни росіяни відправили щонайменше 58 тонн вантажів. Відправлення здійснювалися з прикордонних з Україною пунктів компанії з доставки СДЕК, якою скористався й росгвардієць, якого заочно судив Бородянський суд.

Автори дослідження зауважують, що у посилках імовірно могли бути якісь товари, куплені у містах, з яких вони надсилалися, але вони не становили значну частину від усіх вантажів.

За даними Медіаініціативи за права людини, загалом офіс Генпрокурора оприлюднив за три роки понад 100 підозр про пограбування по всій Україні.

Тобто, беручи до уваги величезні обсяги вантажу посилок, які називає “Медиазона”, можна зрозуміти, наскільки важко українським правоохоронцям було збирати докази про мародерство і пограбування.

За даними Медіаніціативи за права людини, на сьогодні загалом по Україні офіс Генпрокурора України зареєстрував понад 190 тисяч воєнних злочинів та злочинів агресії.

Суди України ухвалили близько 140 вироків. Усі вони були обвинувальними, за винятком описаного у цій статті.

“Так, вироків небагато і їх не може бути багато. Зараз рахунок йде на сотні по усіх справах про воєнні злочини. Їх не буде в рази більше. Всі розуміють, що встановити особи злочинців за усіма 190 тисячами воєнних злочинів і розглянути їх у суді, неможливо”, – підсумовує правозахисниця Анна Рассамахіна.