«Російський слід» і нова оборонна стратегія: Бельгія реагує на хвилю дронових вторгнень

Бельгія збирала термінове засідання Національної ради безпеки 6 листопада, щоб узгодити план дій після серії появ невідомих безпілотників, які паралізували роботу аеропортів і викликали підозри про шпигунство за військовими базами країни. 7 листопада міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив, що на нараді з міністрами попередньо узгодив план боротьби з безпілотниками. А його німецький колега Борис Пісторіус наполіг, що це сигнал з Росії: «Не смійте чіпати активи».

Майже пів тисячі пасажирів були вимушені ночувати у терміналах аеропортів у ніч на середу 5 листопада, коли головний аеропорт Брюсселю через невідомі безпілотники призупинив польоти, а услід за ним і аеропорт Льєжу, куди на посадку перенаправляли частину рейсів, що летіли на Брюссель.

Льєжський аеропорт – один з найбільших транспортних хабів у Європі, призупиняв роботу через помічені дрони також ввечері в четвер та вранці в пʼятницю – 6-7 листопада. Саме у ці дні бельгійська влада збирала термінові наради – Національної ради безпеки та Ради міністрів, адже нальоти дронів стосувались і військових обʼєктів.

Так, кілька дронів фіксували у ніч на 1 листопада над військовою авіабазою Кляйн-Брогель у бельгійській провінції Лімбург, де розташовані американські ядерні боєприпаси і яка з 2027 року має стати основною базою для винищувачів F-35.

А минулого місяця безпілотники помітили над тренувальним полігоном Ельзенборн та казармами у Марш-ан-Фаменн.

Не випадковість – міністр оборони«Це не просто хтось випадково запустив дрон над базою чи аеропортом. Є низка ознак, що дії були організовані дуже структуровано», – заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, виключаючи можливість, що дронами керували аматори.

Він пояснив, що «глушник спецслужб не спрацював, тому що вони протестували нашу радіочастоту й змінили її. У них є власні частоти. Аматор не знає, як це зробити».

Інформаційне агентство Belga з посиланням на джерела у Службі безпеки Бельгії повідомило, що силовики майже не сумніваються, що за інцидентами стоїть «державний гравець», найімовірніше, Росія.

Таку ж думку висловив сам міністр телеканалу RTBF після попередньої хвилі появ дронів вихідними. «Росіяни намагаються робити це в усіх європейських країнах», – сказав Тео Франкен.

«Чи це зараз росіяни? Я не можу цього сказати, але мотиви очевидні, як і способи дій. Війна сьогодні – це справді війна дронів, і Міністерство оборони має бути до цього готове», – додав він.

За словами Франкена, дрони «прилітають шпигувати» і намагаються «побачити, де перебувають F-16, де зберігаються боєприпаси та інша надзвичайно стратегічна інформація».

Схоже висловився і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, повʼязавши інциденти з планами ЄС використати для України заморожені російські активи, які головним чином зберігаються у Бельгії.

«Ми всі сприймаємо це саме так, і бельгійці теж. Це захід, спрямований на створення невизначеності та страху в Бельгії – «не смійте чіпати активи». Іншого способу це трактувати просто немає», – сказав Борис Пісторіус під час саміту збройних сил у Берліні 7 листопада.

Бельгійський план дійБельгійський міністр оборони під час засідання Кабінету міністрів у пʼятницю не отримав остаточного зеленого світла щодо свого плану боротьби з безпілотниками, але сказав, що принципова згода досягнута.

Але при цьому влада вказує на низку обмежень: якщо дрон летить над житловою територією чи поблизу цивільних об’єктів – застосовувати зброю складніше.

«Коли це над військовою базою – ми можемо збити. Коли поруч – треба бути дуже обережними, бо уламки можуть впасти на будинок, машину чи людину», – заявив Тео Франкен.

Допомога союзниківДо НАТО з проханням про консультації за статтею 4 Бельгія не зверталась, але координує свої дії з союзниками, зокрема – з Німеччиною.

Берлін днями відправив на допомогу до Бельгії групу швидкого реагування для протидії дроновим загрозам. Наразі Німеччина формує кілька таких груп фахівців, повідомили 7 листопада у Бундесвері.

Підтримку Брюсселю також висловила Єврокомісія. «Ми всі стали свідками закриття аеропортів у Бельгії та останніх вторгнень дронів у Швеції, і повністю підтримуємо наших держав-членів. Як сказала президентка фон дер Ляєн, це гібридна війна. Європа в небезпеці», – заявив речник Єврокомісії Томас Реньє 7 листопада.

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубулюс, який відповідає за ініціативу зі створення так званої «антидронової стіни» у ЄС, провів 7 листопада телефонну розмову з міністром оборони Бельгії Тео Франкеном. «Ми готові надати допомогу всіма можливими способами», – написав Кубілюс у Х.

Європейський масштабВипадки появи дронів фіксують і за межами Бельгії. Увечері 6 листопада Швеція тимчасово закрила аеропорт у Гетеборзі через появу безпілотника над злітною смугою.

У Німеччині аеропорт Ганновера вввечері 5 листопада на 45 хвилин переривав роботу через дрони, і це був вже третій випадок за тиждень, коли в Німеччині зупинялась робота аеропорту через безпілотники.

За останні тижні інциденти з дронами мали місце також у Данії, Польщі, Чехії, Естонії, Іспанії та Норвегії.

Водночас у Норвегії поліція закрила розслідування інциденту з дронами над аеропортом Осло, пославшись на «недостатність доказів» присутності апаратів. Поліція опитала персонал аеропорту та переглянула відео з камер спостереження, але не змогла підтвердити або спростувати, чи дійсно дрони були помічені в ніч на 23 вересня.