Назвали найкумедніші назви сіл на Волині

Сайт «Конкурент» запитав у штучного інтелекту, які смішні села він знає і що може про них розповісти.

1. Кукуріки Розташування: це село на Волині — належить до Смідинської об’єднаної громади, у Ковельському районі Волинської області.

Населення: близько 296 осіб.

Історія та археологія: За переказами, тутешні землі заселені дуже давно – є археологічні стоянки неолітичної епохи на «Панській горі» поблизу.

Легенди: За місцевими переказами, жителі Кукуріків колись були «вільними»: випасали худобу, рубали ліс, будувалися за своїм бажанням.

УПА: Під час Другої світової війни саме тут, у Кукуріках, проводилися вишколи розвідниць УПА.

Церква: У селі була церква (Святої Параскеви), але її закрили в 1950-х роках.

2. Свинарин Розташування: село в Турійській селищній громаді, Ковельський район, Волинська область.

Населення: за переписом 2001 року — 425 осіб.

Географія: село розташоване на правому березі річки Турія.

Історія: До 2020 року село входило до Турійського району, а після адмінреформи — до Ковельського району.

Події під час війни: За переказами, у Свинаринському лісі в 1942–1943 роках були вишколи УПА, а під час звільнення села загинуло багато воїнів.

Заказник: Поблизу села – загальнозоологічний заказник «Осівський».

3. Навіз (Навоз) Назва: іноді «Навоз».

Розташування: село в Рожищенському / Луцькому районі Волинської області.

Площа: займає площу близько 3,32 км².

Населення: близько 1085 осіб.

Географія: розташоване на річці Стир.

Карта: На супутникових картах видно, що село має доволі компактну територію.

4. Сушибаба Розташування: село в Ковельському районі Волинської області.

Сенс назви: «Сушибаба» – сама назва викликає посмішку, але факт її використання зафіксований офіційно. Джерела не дають однозначного пояснення, звідки взялася така назва – чи то з діалекту, чи просто жартівливе топонімічне утворення.

5. Гумнище Розташування: село в Луцькому районі, входить до Берестечківської громади.

Населення: близько 330 осіб.

Географія: розташоване на лівому березі річки Стир.

Історія: У 1906 році у селі було 39 дворів і 298 мешканців згідно з документаціями.

Адміністративно: після адміністративної реформи (2020) село увійшло до складу Берестечківської громади.

Декілька спостережень

Такі кумедні назви – не просто жарт: багато з них мають давнє походження або пов’язані з давніми людськими заняттями, родами, ландшафтними особливостями.

Населення в цих селах зазвичай невелике – це цілком типові сільські населені пункти Волині.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!