Джерело: www.radiosvoboda.org
За даними аналітиків, через активний наступ російських військ під загрозою опинилося місто Гуляйполе, звідки поліцейські та волонтери евакуюють жителів, що досі там лишались. Згідно з мапою проєкту DeepState, від «червоної зони» – підконтрольній армії РФ території – до адмінмеж міста лишається близько 2 кілометрів, від «сірої зони», де тривають бої, – менше кілометра.
Про ситуацію у Гуляйполі – врепортажіонлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
78-річна Катерина Іщенко зачиняє двері на замок і прощається з домом. Сьогодні вона залишає Гуляйполе на евакуаційній машині.
«Чули, що на Успенівку рухаються і на Гуляйполе наче висуваються (російські війська – ред.). Ну хто його знає, це таке – люди кажуть. А ми не знаємо і не бачимо. Чуємо постріли поблизу», – розповідає пенсіонерка.
Від її рідного міста до позицій російської армії залишилося вже менше двох кілометрів. У Гуляйполі немає жодної вцілілої багатоповерхівки, замість квартир – наскрізні чорні діри. Поруч – розбиті авто.
А на центральній вулиці, прикритий мішками з піском від обстрілів, ще стоїть уцілілий пам’ятник Нестору Махну, засновнику революційної повстанської армії України, який тут народився. Нещодавно Гуляйполе отримало від президента Володимира Зеленського звання «Місто-герой України» за мужність і стійкість.
Евакуація у Гуляйполі, 12 листопада 2025 року
«Все буде добре, рідненькі, поїхали. А чого ви плачете, треба радіти – їдете в безпечне місце. Чого плакати», – заспокоюють літніх жінок поліцейські та волонтери, які супроводжують їх до евакуаційного автобуса.
До війни в Гуляйполі жили приблизно 15 тисяч людей, зараз залишилося всього 500. Жителі розповідають: російська армія посилила атаки дронами та артилерією.
«Вже неможливо у двір вийти. Свій дім – і у власному дворі не можна ходити. Страшно, бомблять. Сьогодні вранці вийшла, стала на ґанку, чую: дрон летить. Я і стою», – каже одна з городянок.
Гуляйполе, 12 листопада 2025 года
За останніми даними українського військового командування, ситуація на лінії фронту в цьому районі (за зведеннями Генштабу ЗСУ, це Олександрівський напрямок – ред.) погіршилася, російська армія захопила три населені пункти. На деяких ділянках Силам оборони України довелося відступити. Військові називають Гуляйполе критично важливим для ЗСУ містом – одним із ключових вузлів оборони української армії на півдні Запорізької області.
«Бачимо, що зараз вони, щоб пробувати наступати далі на півдні України, на півдні Запорізької області, розглядають для себе вихід на дві ключові точки – Олександрівка або Покровське, не плутати з Покровськом, завжди про це кажу. І взяти під контроль дорогу, яка веде з Олександрівки у бік Гуляйполя. Рокадна дорога, яка тягнеться вздовж лінії фронту, і її використовують для логістики», – пояснює ситуацію представник ЗСУ Іван Тимочко.
Українські військові розповідають: останніми днями над цим районом стоїть густий туман, цим користується російська армія і намагається наступати активніше. В командуванні ЗСУ стверджують, що прориву лінії фронту немає, проте за два населені пункти неподалік Гуляйполя тривають активні бої.
Жителі Гуляйполя, яке російські війська не змогли взяти за майже чотири роки повномасштабної війни, сподіваються, що їхнє місто вистоїть і тепер: «Вірю в перемогу. Дасть Бог миру – виживемо, вистоїмо. Гуляйполе наше сильне», – каже 78-річна Катерина Іщенко, готуючись виїхати з-під постійних обстрілів.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
