Джерело: www.radiosvoboda.org
«Лише розбиті будівлі, багато з яких стерті до фундаменту»Село Володимирівка Дніпропетровської області наразі за 13 кілометрів від лінії фронту. В населеному пункті немає води, світла, сюди не ходить транспорт – навіть електрички, працюють лише два продуктові магазини. Навчальні заклади працюють в режимі онлайн, та й загалом більша частина дітей звідси вже виїхала.
«Шахеди летять, розвідувальні дрони, FPV теж іноді залітають. Дуже гучно буває, але нічого. Нас не подолати» – бадьоро розповідає місцевий житель Сергій, який вже близько місяця пересувається селом та за його межами виключно велосипедом.
Дуже гучно буває, але нічого. Нас не подолатиСергій, житель Володимирівки
«Я в будь-якому випадку нікуди звідси не поїду. В мене мама важко хвора – я її не кину. Навіть якщо її Бог забере – все одно лишуся. Це моя рідна земля, іншої мені не треба», – зазначає чоловік.
«Пів села вже точно виїхало. Дуже багато людей поїхало. Я поки лишаюсь, але якщо лінія фронту ще наблизиться – теж поїду. Який сенс буде залишатись? Дитину свою я вже вивезла», – каже продавчиня продуктового магазину Інна.
З Миколою Івановичем знайомимось на подвір’ї хати його племінника. До родича чоловік переїхав із сусідньої Межової, яка ще ближче до лінії фронту. Жити там вже неможливо, каже він.
Микола Іванович не знає, чи повернеться додому в Межову
«Я виїжджав два тижні тому – там вже нічого не працювало, бо наразі вже немає чому працювати. Лише розбиті будівлі, багато з яких стерті до фундаменту. Вже й не лишилось по чому стріляти. Більш менш цілі – школа та елеватор – все. Межова ж ніби у ямі розташована. Як би ти той дрон не збив – а він у поле не летить – падає на хати. Тому поки тут, а далі не знаю куди… В мене ані дружини, ані дітей немає…», – розповідає чоловік.
«Якщо противник переріже комунікації, для Сил оборони на Донбасі ситуація вкрай ускладниться»За даними проєкту DeepState, рух в напрямку Дніпропетровщини армія РФ розпочала восени 2024-го з півдня. Після окупації Вугледару в жовтні військам країни-агресора відкрився шлях на захід в напрямку Великої Новосілки, яка була окупована під час зимової наступальної кампанії. Одночасно російські військові почали просуватися до Дніпропетровщини зі сходу, охоплюючи Покровськ.
Задум противника прослідковується доволі чітко – прорватись до ЗапоріжжяВіктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
«Задум противника прослідковується доволі чітко – прорватись до Запоріжжя. Він активно наступає в напрямку міста в районі Степногірська і Гуляйполя – зі сходу на захід. На Олександрівському відтинку у противника склалися досить сприятливі умови для просування. Там в нього давно діє угруповання військ «Схід», яке поступово захопило Вугледар, потім Велику Новосілку, і розвиває свій наступ в напрямку на захід», – зазначає експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк.
«Одночасними діями на трьох напрямках – на південному сході і на півдні – агресор намагається прорватися на підступи до Запоріжжя і розпочати операцію або до його оточення, або до подальшого штурму міста. Останнє дуже маловірогідно», – вважає він.
Знищений російський танк біля Вугледару. Фото оприлюднила 5 листопада 2023 року пресслужба 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені Чорних Запорожців
Іншою дуже важливою для Росії задачею є руйнування української логістики.
«Якщо противник переріже комунікації, які є в північній частині Запорізької області, для Сил оборони, які обороняються на Донбасі, ситуація вкрай ускладниться», – зазначає Віктор Кевлюк.
Наприкінці травня цього року армія РФ окупувала населений пункт Зелене Поле у Донецькій області на стику з Дніпропетровською та Запорізькою. А за літо фактично вийшла на адмінкордон з Дніпропетровщиною на сході – від Дачного до Удачного.
«Спочатку ворог декілька разів викладав фейкові відео з прапорами, нібито він зайшов на територію Дніпропетровщини – це було більше задля пропаганди. Але потім зав’язались справжні важкі бої за село Дачне. Росіяни туди зайшли – їх зачистили, зараз там «сіра зона». З того моменту вони постійно промацують на тій ділянці оборону ЗСУ на кордоні з областю – Філія, Іванівка. А на півдні вже окупували декілька населених пунктів і не зупиняються», – розповідає співзасновник проекту Deep State Роман Погорілий.
Кордон з Дніпропетровщиною армія РФ перетнула цієї осені, розвинувши наступ в бік Покровського. Темпи просування на Новопавлівському напрямку іноді складали до 10 кілометрів на день. Наразі, за даними DeepState, окупованими в області є села Тернове, Березове, Калинівське, Новомиколаївка, Запорізьке, Новоселівка.
Українські танкісти ведуть вогонь по позиціям армії РФ в районі Іванівки, Дніпропетровська область
«29-та, 35-та, 36-та армії противника, розвиваючи наступ в напрямку на Запоріжжя, подолали територію Донецької області, частково увійшли південніше шосе Н-15 на територію Запорізької області, північніше на територію Дніпропетровської області. Бо для того, щоб закінчити захоплення Донецької області – потрібно щось зробити з Покровськом і Мирноградом – з півдня ці території охопити, а краще оточити», – пояснює Кевлюк.
З просуванням російської армії до адмінкордонів Дніпропетровської області ще в кінці квітня цього року була оголошена примусова евакуація родин з дітьми у Межівській громаді. В листопаді – з 18 селищ Синельниківського району, включно з Покровським.
«Розвиток наступу на той самий Павлоград на сьогодні є неможливим»«Противник не наступає безпосередньо на Дніпропетровщину. Він діє на теренах області, але жодних ознак, що він цілеспрямовано рухається до якогось адміністративного центру – непомітно. Я думаю, що у ворожих штабах розуміють, що навіть розвиток наступу на той самий Павлоград на сьогодні є неможливим через відсутність сил, засобів і відповідних умов оперативної обстановки. Противник рухається в напрямку шосе Донецьк–Запоріжжя, це маршрут Н-15. І, власне кажучи, навколо цього все і відбувається», – наголошує Кевлюк.
Щоб закінчити захоплення Донецької області – потрібно щось зробити з Покровськом і МирноградомВіктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
«Вони могли просунутись набагато глибше. Бо у Сил оборони на цій ділянці фронту купа проблем. Це питання кількісної переваги, нестачі людей, неможливості поставити щільну оборону, побудувати цей оборонний порядок, такий, яким він має бути. Недостатня кількість засобів на кількість російської піхоти. Ворог пролазить в тили нашим дронарям, які перебувають на позиціях – і це теж проблема», – розмірковує Роман Погорілий.
І також додає, що «не дуже все було гаразд» з управлінням 20-го корпусу.
«Ми знаємо, що там не одна людина вже помінялася, але шукають, шукають ту саму особистість, яка там наведе лад. Зараз, в принципі, там достойний командувач, який має це все налагодити», – зауважив співзасновник DeepState.
Удар по скупченню піхоти армії РФ в районі Гуляйполя
Хай там як – головною стратегічною метою Росії наразі залишається повна окупація Донецької та Луганської областей. І просування у Дніпропетровській області теж частково спрямоване на досягнення цієї мети.
«Для того, щоб спростити собі цю оперативну задачу, противник намагається з півдня, якомога глибше, обійти Покровськ і далі, рухаючись в північному напрямку, вздовж кордону Донецької і Дніпропетровської областей, вийти на західні околиці Покровська. По можливості – на північні і, діючи одночасно з кількох напрямків, нарешті зломити оборону 7 десантно-штурмового корпусу, який там зараз воює», – каже Віктор Кевлюк.
Інша мета Росії, за оцінками експерта Центру оборонних стратегій, – просування в західному напрямку.
«Це загрожує логістиці насамперед угруповання Сил оборони, які захищаються в Гуляйполі. Гуляйполе – це досить потужний район оборони, але з відрізаною логістикою, яка працює в напрямку північ-південь, вони там так само довго не протримаються. Тому, як кажуть – два в одному. Зараз ми бачимо рух саме в західному напрямку. Тобто, або по Покровську є якісь інші тактичні рішення, або для противника важливіше спершу вирішити питання захоплення Гуляйполя», – підсумовує Віктор Кевлюк.
Просування армії країни-агресора у бік Дніпра наразі маловірогідно. На думку експертів – армія РФ на цій ділянці фронту виконує два паралельних завдання: обійти донбаський пояс міст-фортець з заходу, зруйнувавши тут логістику Сил оборони, і максимально просунутись з двох боків до Запоріжжя.
