Чи справді українська енергетика виявилась беззахисною перед ударами РФ та що з нею буде далі

• • Author, Олег Черниш
  • Role, ВВС News Україна
• 15 листопада 2025

“Тактика випаленої землі”, “загроза апокаліпсиса” і “найважча зима в історії” – публічні та непублічні коментарі українських чиновників про вплив російських атак на енергетику не випромінюють оптимізм. За словами експертів, одна з причин, чому Україна опинилась перед реальним викликом зустріти новий рік в темряві та холоді – це неналежний стан укриттів об’єктів енергетики. Чи справді це так і що робити далі?

Початок холодів в Україні ознаменувався і початком чергової кампанії Росії зі знищення української енергетики. На газову інфраструктуру, електропідстанції, ТЕС, ГЕС і ТЕЦ знову летить злива ракет і дронів.

Лише за неповні три місяці осені відбулося вже десять потужних атак на енергетику і це не враховуючи майже щоденні обстріли критичної інфраструктури в прифронтових регіонах. Лише з початку жовтня РФ вже запустила понад 150 ракет та більш як 2 тисячі безпілотників по українській енергосистемі.

Все це призвело до значного зниження генерації, руйнування систем розподілу і передачі електрики. Як наслідок – вже майже місяць Україна живе з графіками відключень світла, які в окремі дні сягали ледь не 15-17 “темних” годин на добу.

Крім того, окремі регіони та населені пункти на сході та північному сході держави опинилися в ще важчій ситуації й були змушені обходитись без енергоживлення декілька днів, а то й тижнів.

Як так сталося, хто винуватий і що буде далі?

Нова тактика і стратегія

Нова хвиля атак показала, що Росія вкотре змінила тактику і стратегію “енергетичного терору”. Якщо восени та взимку 2022-23 років вона намагалась скористатись слабкістю української ППО, і Україна лише завдяки майстерності електриків та відносно теплій погоді втрималась на межі повноцінного “блекауту”, то в наступні роки Москва вже атакувала більш винахідливо, намагаючись намацати слабкі точки української енергосистеми.

У цьому році РФ вирішила зосередитись на спробах “відірвати” від об’єднаної української енергосистеми окремі частини, насамперед прифронтові та прикордонні області на сході: Чернігівську, Сумську, Харківську Дніпропетровську, Полтавську, Запорізьку.

“Вони (росіяни, – Ред.) постійно змінюють тактику. На моєму рахунку це вже 6-та тактика РФ, яку вона застосовує. Два її основні складники: намагання порушити цілісність об’єднаної енергосистеми по Дніпру і друге – це намагання відокремити від об’єднаної енергосистеми периферійні підсистеми, функціонування яких залежить від роботи однієї чи двох електростанцій чи електроцентралей”, – пояснює ВВС News Україна експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Підпис до фото, Обстріл Києва в ніч на 14 листопад, за словами Володимира Зеленського, був націлений на те, щоб якомога більше нашкодити людям і цивільній інфраструктуріІнша небезпека в тому, що Росія змінила інструменти цих атак. Тепер вона використовує для атаки по одному енергооб’єкту одночасно до декількох десятків ударних безпілотників “Шахед” і балістичні ракети, переважно “Іскандер-М”, які надзвичайно важко збивати українській протиповітряній обороні.

Ба більше, ці засоби ураження РФ в останні місяці суттєво модернізувала і додала потужності. Наприклад, бойова частина “шахеда” збільшилась вдвічі до 90 кг, а балістика покращила свою точність і можливість ухилятися від ППО.

Пряме влучання декількох таких ракет чи “шахедів”, наприклад, в машинну залу ТЕЦ може призвести до фактично повного знищення і зупинки цього об’єкта.

Наприклад, після обстрілу 8 листопада держкомпанія “Центренерго”, що керує двома великими ТЕС, – Трипільською біля Києва і Зміївською біля Харкова – повідомила, що її об’єкти повністю зупинились.

“Ми зупинилися… Нині – нуль генерації. Нуль! Ми втратили те, що відновлювали в цілодобовому режимі. Повністю!” – сказано в дописі компанії на фейсбуці.

Для захисту енергооб’єктів ще у 2023 році українська влада почала масштабну і дорогу кампанію з побудови захисних споруд. Однак за майже три роки стан і якість цього захисту все ще викликають питання в експертів.

Хто за що відповідає

В державі немає одного органу чи відомства, що відповідав би за захист енергооб’єктів і це інколи спричиняє певний хаос та плутанину. Так, за одну частину трансформаторних підстанцій, критично важливих для передачі струму, відповідає “Укренерго”, за іншу – Агентство відновлення та розвитку інфраструктури. За об’єкти гідрогенерації відповідає “Укргідроенерго”, атомної – “Енергоатом”, за енергооб’єкти на залізниці – “Укрзалізниця”, за теплоцентралі (ТЕЦ) – місцева влада і так далі.

Все це призвело до того, що роботи на різних об’єктах, що входять в одну об’єднану енергосистему України, відбувалися різними темпами, а захисні укриття на них мали різний рівень захисту і якості матеріалів.

На це, наприклад, звертає увагу колишній голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, якого, до речі, президент Володимир Зеленський публічно назвав одним з винуватців “недостатньої захищеності” української енергосистеми. Сам він це спростовує і каже, що захист саме трансформаторних станцій “Укренерго” почало зводити ще у 2023 році, на відміну від інших об’єктів.

Підпис до фото, Колишній очільник “Укренерго” Володимир Кудрицький каже, що деякі відомства почали будувати захист для енергооб’єктів лише наприкінці минулого року“Тільки в кінці минулого року деякі великі державні компанії, як-от “Енергоатом”, почали замовляти проєктні роботи для зведення сховищ. Це публічна інформація в Prozorro. “Укренерго” та Агентство відновлення почали діяти влітку 2023 року. А “Енергоатом”, “Центренерго” та інші “прокинулися” в кінці 2024-го”, – сказав Кудрицький в інтерв’ю ВВС.

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин пояснив ВВС, що трансформаторні підстанції, за які відповідало його відомство, захищені майже на 100%. Мова йде про 22 станції, тобто третину від усіх великих ПС “Укренерго”.

“Рівень готовності 95-98%. По багатьох з цих об’єктів вже були прямі влучання і все витримало, все працює”, – сказав він.

Як приклад він навів те, що одна з підстанцій (ПС) витримала 13 прямих влучань “шахедів” і продовжила роботу.

Однак йдеться про великі ПС, де встановлені автотрансформатори з високою напругою 750 і 330 кВ.

Які ще є проблеми

Виклик цього року – захистити малі підстанції ПС-110, яких тисячі по всій Україні і які відповідають за безпосередню передачу електроенергії побутовим споживачам.

“Це нанесення ударів по інфраструктурі, яка забезпечує життєдіяльність громад. Це фактично геноцид мирного населення. РФ на це пішла і з осені почала бити по цих невеликих трансформаторах. Вона почала випалювати всі ці потужності на переважно прифронтових територіях”, – зауважує Сухомлин.

Він наголошує: захистити ці підстанції майже неможливо, бо це займе купу часу і потребуватиме величезних грошей. Саме тому наприкінці жовтня уряд визначив найбільш пріоритетні з цих підстанцій і дав завдання негайно захистити їх.

На сьогодні Агентство відновлення вже будує понад 100 об’єктів захисту для цих підстанцій і прагне завершити цю роботу у стислі терміни.

Які ще проблеми із захистом української енергетики?

У засекреченому звіті Рахункової палати, який ухвалили 13 жовтня, йдеться про те, що державна програма 2023-24 років фінансуванням на майже 36 млрд гривень з будівництва захисних споруд з самого початку мала низку недоліків. Зокрема, аудитори встановили, що вона “неповною мірою” відповідала вимогам сучасного проєктного менеджменту; мала недосконалу систему моніторингу та звітування; не визначила механізм координації учасників. Виявили завищення цін та обсягів робіт.

Підпис до фото, Це фото на початку жовтня оприлюднив депутат Верховної ради від фракції “Батьківщина” Олексій Кучеренко. За його словами, на фото – знищений від обстрілів трансформатор, який не мав належного захистуЗа результатами аудиту встановили, що за весь час реалізації цього проєкту середній рівень готовності захисних споруд від безпілотників виконали менш ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше, ніж на чверть.

Тут слід пояснити, що рівень захисту українських енергооб’єктів поділяється на три рівні. Перший – найпростіший і виконаний на майже 100% по усіх об’єктах. Він передбачає обкладання, наприклад, трансформаторів, мішками з піском або габіонами. Це має захистити від уламків ракет і дронів, але, вочевидь, абсолютно не захистить від прямого влучання.

Другий рівень – це побудова спеціальної бетонної чи металевої конструкції, наприклад, сіток над об’єктом, що має убезпечити від найтяжчих наслідків влучання. Цей рівень захисту також встановили вже майже на всіх підстанціях.

“Фізичний захист ПС-330 кВ чи великого трансформатора – це споруда висотою як 9-поверховий будинок в бетоні та в додатковому металевому антидроновому захисті”, – пояснює керівник Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Найважче і найкоштовніше реалізувати третій рівень захисту, який передбачає фактично побудову з нуля велетенського саркофага чи укриття для всієї підстанції. Цей проєкт реалізували лише на 50% на найбільш критичних об’єктах.

Однак це все стосується лише об’єктів розподілення і передачі енергії, тобто підстанцій, а ось об’єкти генерації, ті ж самі ТЕС і ГЕС, закрити бетоном чи металом майже неможливо.

Підпис до фото, Вид на Трипільську ТЕС під Києвом, жовтень 2018 року. Під час повномасштабної війни вона вже декілька разів була ціллю повітряних ударів РФ і українська влада повідомляла про зупинку її роботи.“Більшість об’єктів генерації забезпечити інженерним захистом майже неможливо з огляду на їхній великий масштаб. Тому казати про те, що ракета прилетіла в машинний зал, який буцімто не був захищений належним захистом, це нонсенс, це може говорити тільки людина, яка жодного разу не була в машзалі і не розуміє що це таке”, – каже експерт Геннадій Рябцев.

Такі станції намагаються найперше прикрити системами ППО і засобами радіоелектронної боротьби. РЕБ, до речі, достатньо ефективно показав себе на цьому напрямку, каже ВВС один з найвищих військових офіцеру Генштабу.

“Був випадок, коли восени цього року на одну з великих ТЕЦ летіло відразу декілька балістичних ракет, і усі промахнулися повз машинний зал саме через активну дію РЕБ. Якби долетіли, то була б катастрофа”, – зазначив співрозмовник.

А що буде з газом

Ще одна особливість цьогорічних атак РФ – прагнення знищити газову інфраструктуру України. Перші потужні обстріли цих об’єктів відбулися під кінець минулого опалювального сезону в лютому-березні і стали несподіванкою для Києва, зауважив в розмові з ВВС український високопосадовець зі сфери енергетики.

Тоді росіянам вдалося зруйнувати близько 40% газового видобутку. Щоправда, до осені більшість відновили.

Нова хвиля ударів по нафтогазових системах прийшлася на жовтень-листопад.

Цього разу атаки були ще більш болючими. За даними Bloomberg, масований обстріл по Харківській і Полтавській областях вивів з ладу близько 60% видобутку газу країни.

Офіційно ці цифри у владі не коментують, але інформований співрозмовник ВВС з цієї сфери заявив, що результати атак “були не менш болючими, ніж в лютому-березні”.

Щоправда, знищення на 100% газовидобутку в країні він вважає малоймовірним, “апокаліптичним” сценарієм.

Підпис до фото, Регулярні атаки на газовидобувну інфраструктуру призвели до значного падіння видобутку власного газу в Україні перед зимою. Компенсувати цю проблему допомагає активний імпорт зрідженого газу з-за кордонуПо-перше, неможливо знищити заглиблені в землю газосховища, а якщо пошкодити компресор, який підіймає газ нагору, його можна підняти без компресора. По-друге, Україна почала активно закупляти зріджений природний газ (LNG) у західних партнерів, в першу чергу, в США. Станом на зараз він фактично закриває третину щоденного споживання. Загалом до кінця цього опалювального сезону Київ має намір імпортувати 4,4 млрд кубометрів зрідженого газу.

По-третє, державні та приватні енергокомпанії активно закупляють, ремонтують і створюють запаси найбільший дефіцитного інструменту газового обладнання – компресорів, які активно знищує РФ в результаті масованих обстрілів.

Все це дає підстави для “стриманого оптимізму”, каже чиновник і запевняє, що “газ для українців в осяжній перспективі буде”.

Що буде далі

На фоні заяв про “найважчу зиму” все ж більшість дотичних до енергосфери чиновників і експертів вважать цілком можливим пройти найближчу зиму без блекаутів і “апокаліптичних сценаріїв”.

Наприклад, виконавчий директор найбільшої української енергокомпанії ДТЕК Дмитро Сахарук вважає, що ситуація “контрольована” і має такою залишитись впродовж зимового періоду.

“Ситуація непроста, але вона контрольована. Дуже багато людей працюють, дуже багато зараз часу витрачається, щоб ліквідувати наслідки пошкоджень, які трапилися внаслідок російських атак. Я впевнений, що в принципі завдяки наполегливій праці сотень тисяч людей в енергетиці ми зможемо встановити контроль над ситуацією, підтримувати його і забезпечити нормальне проходження зими”, – заявив він на безпековому форумі в Києві.

За його словами, влада має діяти швидко і по-перше, забезпечити максимальний доступ до енергообладнання, яке ще є в Європі, як до нового, так і до того, що було у використанні.

По-друге, треба вчасно і в повному обсязі фінансувати відновлення пошкоджених об’єктів.

Підпис до фото, Пошкоджена будівля одного з енергооб’єктів в Івано-Франківській області, які потрапив під ракетний обстріл в березні 2024 рокуТретій пункт – максимально працювати над покращенням захисту цих об’єктів.

Дефіцит в енергосистемі можна зменшити завдяки ощадливому споживанню і збільшенню імпорту електрики з Європи, а проблему з газом – перекрити імпортом LNG, каже Сахарук.

Колишня заступниця міністра енергетики, а нині радниця прем’єр-міністр Наталя Бойко, своєю чергою, радить стимулювати українців до “свідомого споживання” енергоресурсів.

“Дуже багато населення сприймає енергетичний ресурс – електрику, газ, тепло – як щось, що за замовчуванням просто повинно у них існувати, бажано безкоштовно”, – заявила вона.

Ще у вересні українська влада заявила, що до опалювального сезону 2025/26 буде готово близько 17,6 ГВт енергопотужності.

За даними ВВС, російські атаки до середини листопада вже знищили майже п’яту частину від запланованого.

“В нас є 12 регіонів України, які за станом на сьогодні мають дефіцит електроенергії, який відповідає двом чергам стабілізаційних вимкнень для побутових споживачів і графікам обмеження потужності для промисловості. Є регіони, де ситуація краща, є – де гірша. Це базовий сценарій (проходження опалювального сезону, – Ред.), ймовірність його реалізації під 90%”, – вважає Геннадій Рябцев.

Тож цей дефіцит енергії, які звичайні українці спостерігають щодня у вигляді відключень світла, може протриматися ще довго. Найвірогідніше – до весни 2026 року.