Джерело: www.radiosvoboda.org
Це рішення з’явилося після жовтневого «сніданку» міністрів, де домовилися: щоразу під час блоку про Україну заглиблюватися в одну конкретну тему. Як розповіли дипломати, з якими спілкувалось Радіо Свобода, у листопаді такою темою стали саме «тіньові» судна, що забезпечують Росії значну частину нафтових доходів, попри вже запроваджені 19 пакетів санкцій ЄС, включно з останнім, де до «чорного списку» внесли вже понад пів тисячі танкерів, пов’язаних з перевезенням російської нафти.
Внесення суден до «чорного списку» означає, що вони не можуть обслуговуватися в жодному порту ЄС, але вважається, що непідсанкційними залишаються ще щонайменше 400 суден. І вони не лише допомагають Росії заробляти на нафті, а й існують побоювання щодо розливів нафти, з огляду на зношеність таких танкерів.
Чому «тіньовий флот» в центрі увагиЛитовські ЗМІ наприкінці жовтня розкрили мережу балтійських компаній, які таємно заправляли танкери російського тіньового флоту.
Агентство Reuters, посилаючись на дані з галузевих джерел та власні розрахунки, повідомляє, що обсяги російського нафтового експорту залишаються стабільними – попри санкції проти сотень суден і тиск з боку США та інших партнерів.
Окрім того, після останніх інцидентів з невідомими дронами над європейськими аеропортами та воєнними базами, звучали підозри, що безпілотники можуть запускатися також з танкерів тіньового флоту.
Вид на судно Eventin під панамським прапором біля берегів Засніца, Німеччина, 16 квітня 2025 року
За таких обставин у Брюсселі дедалі частіше звучить теза: просто додавати судна до санкційних списків замало, коли, як неофіційно сказав один із європейських дипломатів, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ, «ви влучаєте в два ліворуч, а три з’являються праворуч».
Дипломати зауважують, що хоча санкції і змушують Росію продавати нафту з великими знижками та втрачати доходи, тобто працюють, та все ж вони не ламають систему продажу російської нафти.
Тож в Брюсселі шукатимуть додаткові інструменти боротьби з російським «тіньовим флотом». Низку пропозицій детально виклали та розіслали до країн-членів Німеччина, Франція та Польща, а головна дипломатка ЄС Кая Калас наприкінці жовтня призначила спеціального «посланця-координатора, який буде збирати найкращі практики з різних держав-членів союзу».
Не чекати санкційних пакетівОдна з ключових ідей, яку просувають кілька столиць (Париж, Амстердам, Прага тощо), – відмовитися від практики, коли конкретні виявлені судна «тіньового флоту» додаються до санкційних списків лише разом із черговим пакетом санкцій.
Замість цього пропонується перейти до постійного (rolling) механізму: щойно судно з’являється «на радарі» як частина «тіньового флоту» – його оперативно вносять до списків, не чекаючи формального узгодження наступного пакета.
Цей підхід уже частково відображений у 19-му пакеті санкцій, де ЄС не лише розширив список суден, але й обмежив страхування та перестрахування для суден «тіньового флоту», роблячи його експлуатацію дорожчою та ризикованішою.
Охопити всю «екосистему» «тіньового флоту»Серед пропозицій – застосовувати санкції щодо не лише самих суден, а й компаній, що їх реєструють, страхують, обслуговують, продають їм запчастини та надають інші логістичні послуги.
Йдеться як про структури у третіх країнах (ОАЕ, Туреччина, Гонконг тощо), так і про компанії з адресами в державах-членах ЄС.
Наприклад, мова може йти про компанії з країн Балтії, які фігурували у згаданому вище розслідуванні литовських ЗМІ, адже, з юридичної точки зору, вони не порушили санкцій.
Також деякі такі компанії можуть бути і в Чехії, сказав один із дипломатів, посилаючись на новини про розслідування щодо компанії-оператора «тіньовим» судном, яка була зареєстрована у Празі.
«Потрібно забезпечити, щоб послуги приватних компаній не надавалися «тіньовому флоту», – наполіг у неформальній розмові з Радіо Свобода один із європейських дипломатів.
Задіяти військово-морські місії ЄСЩе одна ідея, яка головним чином звучить від Парижа і вже була певною мірою випробувана Францією, – це діяти щодо «тіньового флоту» у своїх територіальних водах або портах.
Так на початку вересня французькі правоохоронці піднялись на борт судна Pushpa/Boracay після підозр у причетності цього судна до інцидентів з дронами в Данії, що призвело до закриття аеропорту Копенгагена на кілька годин.
Аерофотознімок танкера Boracay/Pushpa російського «тіньового флоту», зроблений 1 жовтня 2025 року біля Сен-Назера. Судно під прапором Беніну, підозрюване у причетності до польотів дронів над Данією, було зупинене біля узбережжя Франції після внесення його до «чорного списку» ЄС
Франція тепер закликає ЄС рішучіше діяти проти суден, які насправді можуть бути без прапора, стверджуючи у своїй пропозиції, що «коли ці підозрілі судна мають хибний прапор або коли вони насправді вже викреслені з реєстру держави своєї реєстрації – вони є суднами без громадянства», і як такі полегшують європейським країнам висадку на них, не порушуючи Конвенцію Організації Об’єднаних Націй з морського права.
«Але тут важливо розуміти, що в межах Конвенції ООН з морського права для цього також потрібна національна правова база. Деякі держави-члени вже мають такі юридичні підстави, інші – ні», – наполіг один із дипломатів, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Тому одним із питань, яке будуть обговорювати, є саме те, який національний юридичний механізм потрібен, щоб мати можливість здійснювати такі дії.
Обговорять також потенційне використання досвіду військово-морських операцій ЄС для моніторингу й документування активності «тіньового флоту» у ключових акваторіях.
Окремі столиці пропонують, окрім того, активніше залучати Міжнародну морську організацію (IMO) та робити акцент на екологічних ризиках: старі, погано утримувані танкери становлять загрозу для довкілля, що може полегшити введення додаткових обмежень на екологічних підставах.
Дипломатія з державами «фейкових» прапорівЩе один блок ідей стосується дипломатичного тиску на треті країни, під чиїми прапорами виходять в море судна російського «тіньового флоту».
Дипломати звертають увагу, що частина кораблів «тіньового флоту» ходить під фальшивими прапорами, а деякі судна взагалі опиняються в «підвішеному» стані – коли держава реєстрації вже викреслила їх з реєстру, але новий прапор не оформлено.
Тому одна з тем обговорення – як системно працювати з державами прапора та портовими країнами, щоб не допускати заходу «тіньових» танкерів у їхні порти, припиняти практику видачі прапорів таким суднам, координувати національне законодавство з нормами Конвенції ООН з морського права, щоб мати чіткі юридичні підстави для огляду й затримання таких суден.
