Війна проти України. «Мосфільм» допомагає армії РФ із дронами та РЕБ

Російська редакція Радіо Свобода з’ясувала, що дрони, системи радіоелектронної боротьби та обладнання для підключення до супутникового інтернету компанії Starlink потрапляють до російських військових, зокрема, через найбільшу російську кіностудію, очолювану довіреною особою російського керманича Володимира Путіна та режисером Кареном Шахназаровим, а також через російські музеї. Робити це їм дозволяє спеціальна постанова уряду Росії, ухвалена ще у 2022 році для забезпечення потреб мобілізованих. У липні цього року Шахназаров потрапив до санкційних списків ЄС.

Все для фронтуРік тому, 13 листопада 2024 року, президент Росії Володимир Путін зустрічається в Кремлі з гендиректором кіноконцерну «Мосфільм» Кареном Шахназаровим – своєю довіреною особою, палким прихильником «СВО» (так в Росії називають війну проти України – ред.) і завсідником політичних ток-шоу на російському телебаченні.

«Ми надали благодійну допомогу на вісім мільйонів цього року, зокрема для потреб «СВО» – шість мільйонів. До речі, у 2023 році ми передали збройним силам 28 танків Т-55, вісім танків ПТ-76, шість БМП і вісім тягачів, які у нас зберігалися на військово-технічній базі. Я дізнався, що є потреби, зв’язався з Міністерством оборони – забрали ці машини», – доповідав Путіну режисер.

Новина про те, що кіностудія віддала військовим танки, які використовувалися як реквізит для зйомок, справді облетіла російські медіа, та й повідомлення про те, що «Мосфільм» збирає гуманітарну допомогу для військових – засоби гігієни, продукти, медикаменти та медичне приладдя – нескладно знайти на його офіційному сайті. Чого там немає – то це інформації про те, що з 2023 року «Мосфільм» фактично став «прокладкою» для закупівлі російськими військовими під виглядом тієї ж «гуманітарної допомоги» китайських дронів та систем радіоелектронної боротьби.

Державні закупівлі, пов’язані з військовою галуззю, фактично були засекречені в Росії ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Восени 2022 року, після успішного українського контрнаступу, російській владі довелося оголосити загальну мобілізацію. Вона супроводжувалася безліччю проблем: «мобікам» не вистачало не лише банальних онуч, а й зброї. Тоді уряд РФ спеціальним указом дозволив регіонам «як спеціальний захід у сфері економіки» закуповувати для мобілізованих коштом місцевих бюджетів та казенних установ товари подвійного призначення: безпілотники, прилади нічного бачення, біноклі та приціли. Постанову про це підписав прем’єр-міністр Михайло Мішустін. Згідно з документом, закупівлі мали здійснюватися «на підставі заявок, надісланих уповноваженими органами військового управління Міністерства оборони Російської Федерації».

Проблеми з екіпіруванням мобілізованих російської армії з того часу вдалося сяк-так вирішити, та й активна фаза мобілізації закінчилася досить швидко. Проте вже після її закінчення, як з’ясувало Радіо Свобода, механізм закупівель через регіональні держустанови продовжував працювати – мимоволі розкриваючи інформацію, яку військові, можливо, воліли б не розголошувати.

Як випливає з бази даних «Контур.Фокус», починаючи з червня 2024 року до жовтня 2025-го ФДУП «Кіноконцерн «Мосфільм» закупив у різних постачальників дрони DJI Mavic T3 та різні системи РЕБ на суму майже 6 мільйонів рублів. Можна було б припустити, що безпілотники студія купує для зйомок – але з цим не стикується специфікація дронів. Йдеться не про базову, а про найдорожчу версію T3 – з тепловізором. Такі дрони коштують від 5 до 7 тисяч доларів за штуку й активно застосовуються російськими та українськими військовими на фронті, породивши попит на «плащі-невидимки», які (іноді) дозволяють солдатам у нічний час бути менш помітними для БПЛА супротивника.

Сова збиває дрон DJI Mavic T3 російських військових, листопад 2025 року:

На зустрічі з Путіним, нагадаємо, Карен Шахназаров хвалився, що «Мосфільм» у 2024 році надав «благодійної допомоги для потреб «СВО» саме на суму 6 мільйонів рублів. Втім, як випливає з даних держзакупівель, на дрони та РЕБ з них того року було витрачено лише близько 4 мільйонів, потім такі закупівлі тимчасово припинилися і поновилися лише восени 2025 року, коли «Мосфільм» купив два «Мавіки» за 1 805 000 рублів. Крім безпілотників, кіностудія закуповувала детектори дронів «Булат» та Asel, пригнічувачі БПЛА «Ромашка», а також станції РЕБ «Капюшон» – іноді одночасно з дронами, у рамках однієї й тієї ж закупівлі.

На офіційному сайті держзакупівель цих записів немає, як немає більшості з них і на сайтах-агрегаторах – «Закупки 360», «Ростендер» і подібних. На запитання Радіо Свобода про мету регулярних закупівель дронів та систем РЕБ «Мосфільм» не відповів. Водночас нам вдалося дізнатися, що в діячів кіно є послідовники у музейній сфері: у Ленінградській області одразу кілька державних музеїв регулярно закуповують обладнання для «потреб СВО», зокрема, формально заборонені до використання на території РФ термінали супутникового інтернету компанії Starlink.

Музейна справаРадіо Свобода виявило три музеї в Ленінградській області, які у 2024–2025 роках так само, як і «Мосфільм», закуповували військове спорядження, причому відкрито вказували у документах конкурсу, що воно призначене для «потреб СВО». Це ті ж дрони, засоби РЕБ, а також комплекти для підключення до супутникового інтернету Starlink.

Найбільше на допомогу російській армії витратив Виборзький об’єднаний музей-заповідник, до складу якого входить Виборзький замок та ще кілька історичних об’єктів у Виборзі, етнографічний музей у селищі Іллічево, а також фортеця Корела в Приозерську. На військові закупівлі Виборзького музею в березні 2025 року звернуло увагу петербурзьке міське видання «Бумага», з того часу музей купував техніку «на потреби СВО» ще п’ять разів – останній конкурс на придбання таких самих, як і в закупівлях «Мосфільму», дронів DJI Mavic 3T із тепловізором був оголошений наприкінці жовтня 2025 року.

Окрім дронів цієї моделі, виборзькі музейники з жовтня 2024 року закуповували для армії системи Starlink V3.0, станції РЕБ, радіостанції TYT MD-390, індикатори дронів та навіть мотоцикли. Загалом на військові потреби музей витратив приблизно стільки ж, скільки «Мосфільм»: понад 5 мільйонів рублів, при цьому загальний обсяг конкурсів, у яких Виборзький музей виступав замовником, склав за той же період понад 160 мільйонів рублів.

Хоча Виборзький музей, як і інші російські культурні організації, надає пільги «учасникам СВО», пряма технічна допомога армії не афішувалася ні на сайті та в соцмережах музею, ні в ЗМІ.

Постачальники цього обладнання музеям здебільшого засекречені, переможець відомий лише у випадку однієї закупівлі дронів – це нічим не примітний ФОП (фізична особа-підприємець) із Бєлгородської області. Хто саме поставив військовим на гроші музею комплекти Starlink, невідомо, але, незважаючи на формальну заборону на продаж цієї системи супутникового зв’язку, купити її в Росії можна без проблем. Десятки російських посередників пропонують Starlink і для армійських потреб (у прифронтовій зоні обладнання працює), і для цивільного використання, наприклад, для катерів та яхт. У 2024 році Радіо Свобода докладно описало один із каналів таких поставок через Об’єднані Арабські Емірати. Акаунти користувачів, як правило, реєструються на підставних осіб у країнах ЄС. Спроби обмежити використання «Старлінків» російською армією через компанію Ілона Маска не мали особливого успіху – практично будь-які обмеження у цьому напрямку неминуче зачіпають і українську армію, яка також активно використовує «Старлінки».

Допомагали фронту з власного бюджету і ще дві культурні організації в Ленінградській області, одна з яких також знаходиться у Виборзі – це парк Монрепо. У вересні 2025 року парк уклав контракт на «постачання товарів на потреби СВО» на суму 510 тисяч рублів (склад постачання невідомий), а пів року тому конкурс на аналогічне постачання було оголошено на суму в 1,5 мільйона – але закупівлю було визнано такою, що не відбулася.

Нарешті, у вересні 2025 року «постачання технічних засобів з метою надання гуманітарної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у зоні «СВО», оплатило на суму 875 тисяч рублів «Музейне агентство» – організація, що управляє трьома десятками невеликих музеїв у Ленінградській області (Ладозька фортеця, фортеця в Івангороді, будиночок няні Пушкіна та інші). Як і у випадку з Виборзьким музеєм, публічно ці постачання ніде не згадувалися.

Радіо Свобода вивчило закупівлі інших великих російських музеїв, що є державними установами, зокрема, музею Сталінградської битви, Кижів, музейних комплексів у Костромі, Ростові та Ярославлі, «Петергофа», Царського села та деяких інших. У них конкурсів на постачання обладнання «на потреби СВО», дронів, систем РЕБ чи «Старлінків» ми не виявили. Варто зазначити, що учасники подібних схем часто не нехтують можливістю витягти із закупівель для армії вигоду для себе: наприкінці серпня у Ставрополі суд відправив до колонії шістьох осіб, визнаних винними у махінаціях із закупівлею «гуманітарної допомоги» для військових через державні установи регіону.

Щодо «Мосфільму» та його голови Карена Шахназарова, то в липні 2025 року він був внесений до санкційного списку ЄС, пов’язаного з «діями, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України». Самому «Мосфільму» західних санкцій поки що вдалося уникнути.

У підготовці матеріалу брав участь OSINT-аналітик Раян X із проєкту Nordsint.