Що відомо про появу ратуші у Володимирі

Кінець ХV – початок ХVІ століття був часом активізації урбанізаційного процесу на теренах Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ). Він ніс за собою локацію (фундацію, закладання) якісно нових територіальних осередків, наділених правом на самоврядування. Відбувалася зміна політико-правового статусу тих міст, які вже були нанесені на просторову мапу означених земель.

Великокнязівським чи королівським привілеєм на маґдебургію мешканців міста переводили із права, нормами якого вони досі послуговувалися (волинське, руське), на маґдебурзьке. Відтак було передбачено алгоритм створення й функціонування міського уряду – маґістрату. Міщани-«майдеборчики» отримували низку прав та прерогатив політико-економічного спектру.

Однією із таких переваг був дозвіл на спорудження ратуші (лат. praetorium, нім. rathaus, rat, польськ. Ratusz, староукр. ратуш) – адміністративно-судової будівлі, де відбувалися засідання міської влади й розглядали найважливіші справи маґдебурзького міста.

Сиґізмунд ІІ Август на портреті художника Лукаса Кранаха Молодшого, близько 1553 року

Донині не зберігся перший привілей Володимиру на маґдебурзьке право. Одна із уцілілих конфірмацій (підтверджень) на права та вольності міській громаді короля Сиґізмунда ІІ Августа від 6 серпня 1560 року містить підтвердження дарувань Сиґізмунда І від 17 липня 1509 року та 29 березня 1534 року. У текстах цих документів немає жодної згадки про ратушу.

Актовий запис із зображенням засідання міського уряду. archives.gov.ua

Читати ще: У Луцьку і Володимирі були ратуші. Чому це важливо

У підтверджувальному привілеї короля Яна Казимира від 7 березня 1652 року, де переповідався зміст привілею Сиґізмунда Августа від 12 жовтня 1570 року, було зазначено: «Дозволяємо при тому раді міській ратушу, як самі захочуть, збудувати, на якому місці волітимуть». Ратуша у Володимирі з’явилася лише через чотирнадцять років.

Кахля із міським гербом Володимира, ХVI століття

Відомі обставини будівництва володимирської ратуші. 2 вересня 1583 року шляхтич Єронім Дубровський продав будинок, розташований в одному із передмість – Залужжі, бурмистрові й радцям міста за сорок польських злотих. Означений «домок» маґістрату вільно було «яко своɛ властноɛ зараз с того мɛстца побрати и гдɛ хотечи ɛго поставити и им шафовати (розпоряджатися), яко своɛю властностю».

Святий Юрій Змієборець на іконі ХVII століття. З фондів Музею волинської ікони

Ратушу побудували на Ринковому майдані. Дім, про який ішлося, було придбано не зовсім легітимно. На це принаймні вказувала скарга Гальшки Станіславової Ґраєвської. Ішлося про те, що міщани розібрали будинок в її дворі на Залужжі та побудували з отриманого дерева ратушу (вересень 1586 року).

Оксана ШТАНЬКО

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу