«Я досі відчуваю вину»: українські діти у Великій Британії змушені складати шкільний іспит з російської

Після завершення британської середньої школи дівчині довелося складати обов’язковий іспит GCSE з декількох предметів, серед яких іноземною була російська. Раніше у британській системі освіти був іспит з української мови, але 30 років тому його скасували через реформу та невелику кількість дітей у діаспорі.

Директорка української школи у Великі Британії розповідає: нині для підлітків, зокрема біженців, немає альтернативи, а деякі навчальні заклади зумисно підштовхували дітей складати російську, щоб зберегти свої рейтинги. Після тестування, каже освітянка, з дітьми працює психолог, аби подолати пережиті травми.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає, як українська громада намагається відновити іспит з української мови і чи підтримує ініціативу влада Сполученого Королівства.

«Хотіла вже ніколи не згадувати»Люба переїхала до Великої Британії із західної України у квітні 2022-го. Дівчина одразу пішла в британську школу – приєдналася до однолітків наприкінці десятого класу. Через рік Люба, як і всі випускники, мала скласти іспит GCSEGeneral Certificate of Secondary Education – це сертифікат про загальну середню освіту у Великій Британії. Іспит включає від 5 до 10 предметів. Є обов’язкові предмети та на вибір. Від результатів тестів залежить вибір школи для подальшого навчання в старших класах, де вже є підготовка до вступу в університет..

«У Британії є основні предмети – англійська мова, література і математика. Інші чотири потрібно обирати. Оскільки я пропустила десятий клас, мені школа запропонувала складати тести з російської. Хоча я запитувала, чи можна складати німецьку. Німецьку я вчила в школі в Україні. Через те, що не була записана на уроки німецької в школі, вони не могли мене подати на тест з німецької».

За словами Люби, іспит із російської складався з аудіювання, письма, говоріння і читання. До тестування вона готувалася із вчителькою.

«Я не вміла писати російською, іноді говорила якісь українські слова або намагалася зробити їх з якимось акцентом. Найважче мені було говоріння, тому що я говорю або українською, або суржиком, і російську не використовувала ніколи.

Пам’ятаю, мене попросили говорити російською на якомусь занятті, і я просто почала плакати, бо не могла видавити з себе нічого. Я дуже стресувала, нервувала, і мені це було неприємно».

Дівчина розповідає: у її британській школі ще двоє однолітків із України також складали іспит з російської. Попри те, що Люба отримала високу оцінку, каже, досі нікому про це не розповідає, бо відчуває сором.

«В них була складна ситуація з англійською. Їм обов’язково треба було складати її (російську – ред.), вона б підтягнула їхню загальну оцінку. У мене не було вибору: мені не дали складати інші додаткові предмети.

Я досі відчуваю вину, сором за те, що це складала. Тому що це мова країни, яка вбиває моїх співвітчизників. Дуже важко на психологічному рівні. Я хотіла скласти, забути і вже ніколи не згадувати. Але зараз я розумію, що про це важливо говорити. Я не хочу, щоб інші українські діти проходили через те, через що пройшла я».

«Діти мають право на альтернативу»Інна Григорович – мама трьох дітей, живе у Сполученому Королівстві 16 років. За фахом – викладачка іноземних мов. Нині очолює школу Пречистої Діви Марії та представляє спілку українських вчителів у Великій Британії.

Українську школу Пречистої Діви Марії заснували в Лондоні у 1955 році, аби зберегти українську мову та ідентичність у діаспорі. До початку великої війни щосуботи та щонеділі тут навчалося 240 дітей. Нині мережа налічує 15 філій і понад три тисячі учнів. Упродовж тижня в школі є підготовчі курси до британських іспитів, НМТ (національного мультипредметного тесту), гуртки, табори.

Загалом у закладі працює 208 працівників, 87% з яких – переїхали після початку широкомасштабного вторгнення.

Інна пояснює: роботодавці часто просять результати тестів GCSE з англійської, математики, а також профільних предметів.

«До 1995 року британська система мала іспит з української мови – наша діаспора його добилася. Впродовж приблизно 20 років учні нашої школи та інших мали змогу його скласти. Але у 1995 році ми його втратили – через невелику кількість учнів, реформу. Дехто, наприклад, 11 років щосуботи старанно ходив до школи, вивчав українську мову, літературу, історію, географію. І хотілося б визнання вкладу дитини на рівні держави і громади».

Інший важливий момент, каже освітянка: іспит з української був би менш травматичним для дітей, які знайшли прихисток в країні. За її словами, після складання російської з деякими учнями-біженцями працює шкільний психолог.

«Були прецеденти, коли діти розповідали, що школи спонукали до складання російської – для них це не було політичним питанням, вони не хотіли втратити рейтинг щодо кількості дітей, які склали предмет успішно. Були діти, які відмовлялися твердо. І навіть для них це було травматично, що їм таке пропонували. Були діти, які складали під тиском батьків, обставин, школи.

У них зараз сильне відчуття вини. Діти бояться, що хтось колись дізнається після повернення до України, як на них будуть реагувати, тому що результати є в системі. Тому наші діти мають право на альтернативу, щоб не було таких ситуацій травматичних, коли вони сьогодні складають іспит з мови ворога».

Відновити іспит реально?Представники української громади у Великій Британії відстоюють право дітей знову мати можливість складати іспит з рідної мови, каже Інна Григорович.

«По-перше, ми говоримо, що це їхня рідна мова, по-друге, альтернатива російській. Коли діти приїхали декілька років тому, вони першими в цю систему занурилися, їх, по суті, «кинули в холодну воду». Вони в Україні вивчали англійську як іноземну, яка тут стала профільним предметом. Відповідно, другої іноземної мови в них не було. Якщо обирати іспанську чи французьку, з якої в тебе нульова база знань, а ти вже у випускному класі, то буде провал».

За словами Інни, ініціативу підтримують парламент Великої Британії, Міністерство освіти України, МЗС, посольство.

У травні 2025 року міністр освіти України Оксен Лісовий повідомив, що під час візиту до Лондона зустрічався з держсекретаркою з питань освіти Бріджит Філліпсон. Під час розмови вони обговорили можливість внесення української мови до переліку іспитів GCSE. «Для тисяч українських дітей, які нині перебувають у Британії, це не лише питання доступу до освіти, а й збереження мовної ідентичності», – написав Лісовий у соцмережі.

Після зустрічі Бріджит Філліпсон написала у соціальній мережі, що звернулася до екзаменаційної комісії з проханням відновити іспит з української.

Попри політичну волю, зауважує освітянка, процес може бути тривалим, бо оцінювання іспитів проводять зовнішні організації. Один з найбільших центрів – AQA – погодився розглянути ініціативу. У жовтні представники української громади зустрічалися з його працівниками.

«Важливий аспект, який ми намагаємося пояснити британцям: надавши українцям тимчасовий захист, ми розуміємо, що вони будуть повертатися в Україну. Тому несправедливо не дати їм абсолютно жодних засобів для збереження української ідентичності, знань з української мови. Бо після повернення процес реінтеграції знову буде дуже болісним, знову будуть освітні втрати, знову діти втратять час, який вже і так втрачено через COVID, переїзд».

Вивчення української в британських загальноосвітніх школах – дорога опція для уряду, каже Інна. Оскільки в багатьох населених пунктах може бути одна-дві українські дитини, тому громада пропонує альтернативу.

«Ми наголошуємо, що маємо сильну базу українських суботніх та недільних шкіл, маємо центри, де навчання відбувається. Ми просимо британський уряд звернути на це увагу, створити іспит, створити декілька тестових центрів, щоб дітям було зручно доїхати.

Ці центри можуть бути створені на базі суботніх, недільних шкіл, осередків Союзу українців у Британії – свої приміщення є. Окрім того, ми маємо сильну базу українських вчителів, які тут перебувають, вони натреновані згідно із стандартами освіти в країні. Їх можна було б підготувати як спостерігачів на іспитах, і вже не потрібно витрачати час, кошти».

За даними видання The Guardian, у Великій Британії нині близько 27 тисяч дітей-біженців з України та близько семи тисяч дітей діаспори.

Люба, якій довелося складати GCSE з російської, підтримує ініціативу відновити іспит з української мови.

«Думаю, це полегшить життя українцям, які складатимуть його через декілька років. Дуже багато малих дітей, які зараз в Британії, відвідують українську школу. Батьки активно намагаються підтримувати цю українськість.

Коли я прийшла до британської школи, дуже багато англійців просили навчити їх української, запитували про культуру. І якщо буде іспит з української, він буде не тільки для українських дітей, він може зацікавити будь-кого».

За даними УВКБ ООН, станом на кінець червня 2025 року прихисток у Сполученому Королівстві знайшли понад 263 тисячі воєнних мігрантів з України.

Уряд Великої Британії має намір посилити міграційну політику, зокрема, збільшивши термін очікування дозволу на постійне проживання для шукачів притулку із п’яти до 20 років. Про це заявили у Міністерстві внутрішніх справ країни.