Як Краматорськ став містом «не для гостей» через війну Росії проти України

В Україні вперше за роки вторгнення Росії зупинили пасажирське залізничне сполучення з Донецькою областю, оскільки це стало надто небезпечно. Від початку повномасштабної війни й до останніх тижнів швидкісні поїзди курсували з Києва до Краматорська. Тепер поїзд до Краматорська не доходить. Цю новину жителі Донецької області сприйняли із сумом. Журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, поговорили з пасажирами поїзда.

Протягом останніх кількох днів розклад руху поїзда між Києвом та сходом України кілька разів змінювався. Наразі крайня східна точка на карті пасажирських перевезень – невелике містечко у Харківській області. Людей із сусідньої Донецької області туди перевозять автобуси.

Ще нещодавно цей потяг вирушав із Краматорська. «Дуже сумно. Ти ж розумієш: гаразд, маршрут скоротили, але й нас скорочують. Скорочується життя в Краматорську», – говорить Олена.

Олена – психолог та педагог. У Краматорську в бомбосховищі вона продовжує працювати з дітьми, які залишилися, допомагаючи їм пережити стреси війни. Зараз вона їде до Києва, де живуть її чоловік та донька.

«Ми віримо. Але віра почала трохи просідати. Я і батькам кажу: «У нас хлопці займаються евакуацією, давайте не прив’язуватися до домівок, головне – дітки та життя. І якщо що, то давайте їхати далі», – каже вона.

У вагонах – багато військових. Вони кажуть, що рішення про скорочення маршруту вони сприйняли із сумом.

«Враховуючи, що йде війна, ми звикли до будь-яких несподіваних змін. Я згоден, що Краматорськ уже не для гостей. На жаль», – говорить один із них.

Військові та їхні родини – це ті, хто впродовж останніх років створює атмосферу цього маршруту. Сьогодні в цих вагонах немає відчуття тріумфу.

– Фронт відступає. Це не таємна інформація. Всі повинні це розуміти.

– FPV-дрони вже долітають до Краматорська та Слов’янська. Не знаю, який матиме вигляд оборона Слов’янська та Краматорська. Я не бачу жодних рішень, які можуть щось змінити, щось покращити. Я бачу, як крадуть гроші, прикриваючись великими цілями.

Є ще одна деталь. Тепер військових та інших пасажирів везе не швидкісний Hyundai, як було раніше, а звичайний дизель. Напередодні пасажирів попередили, що комфортні умови будуть лише після пересадки у Полтаві – за понад двісті кілометрів. Через кілька годин поїзд зупинився. На пересадку – лічені хвилини. З одного поїзда на інший пасажири пересіли за кілька хвилин.

«Донеччина українська була, є і буде, поки є ми, люди, які залишаються там і творять. І навіть якщо ми поїдемо, ми все одно понесемо із собою частинку Донецького краю», – говорить одна з пасажирок.

Логістика з пересадкою – вимушений захід, каже головний стюард рейсу. Обстріли пошкодили енергоінфраструктуру регіону, тому електропоїзд весь шлях проїхати не може.

«Я сподіваюся, що це тимчасово. Хочеться вірити. Ми сподіваємося на краще. Не може ж бути, що весь час люди в такому пригніченому стані будуть. Так довго неможливо триматися», – зазначає провідник Віктор Кравцов.

Вже ближче до ночі поїзд під сирену повітряної тривоги в’їжджає до української столиці. Пасажири стомлено збирають речі – треба встигнути до комендантської години.