Джерело: www.volynnews.com
Концепцію розвитку цієї локації представили громадськості 26 листопада в Музейному просторі «Окольний замок».
Дослідження території біля дзвіниці храму реалізували спільно управління туризму та промоції Луцької міської ради та ГО «місто.ребут».
Ідеться про простір, що на вулиці Братковського 31, 33, 33а та 35, розташований на схилі між вулицею Кафедральною та колишніми замковими укріпленнями. Його площа – близько 0,43 гектара. Це напівпублічний простір, який перебуває на балансі житлово-комунального господарства Луцької міської ради. На сьогодні територія відкрита, але частково зайнята самозахопленими городами місцевих мешканців.
Відповідно до історичних мап XVI-XVIII століть, на цій ділянці проходила лінія дерев’яних укріплень Окольного замку. У північній частині території були розташовані щонайменше три дерев’яні вежі – Воротня та Пінська, а також Перемильська вежа, що на території спроєктованого скверу. Вежі забезпечували оборонну функцію західного сегменту міського валу. Нині від них не залишилося слідів, однак просторове розташування ділянки чітко співвідноситься з оборонною топографією історичного Луцька.
Читати ще: Штрих до історії волинського повсякдення чотириста років тому
Як акцентувала керівниця управління туризму та промоції міста Катерина Мойсіюк, галузь туризму стосується будь-якої сфери життєдіяльності людини в місті.
«Щоб гість міста ставав туристом, нам дуже важливо, щоб він у місті переночував. Для цього потрібно створити таку туристичну пропозицію, щоб він власне залишився. Для цього ми створюємо туристичні продукти, розробляємо туристичні маршрути, досліджуємо нові локації в місті, аби вони ставали частиною цих туристичних маршрутів. Як приклад можу навести роботу нашої команди з розвитку заказника «Гнідавське болото». Там унікальна екосистема. Попрацювавши з колегами, заручившись підтримкою громадських організацій і наших гідів, ми створили туристичні маршрути, які сьогодні вже апробуються. Гіди протягом літа проводили платні екскурсії. Тобто ми створили частину туристичного продукту, який вже приносить кошти в бюджет», – розповіла Катерина Мойсіюк.
На цьому управління туризму та промоції міста не зупиняється і нині досліджує наступній простір – поблизу дзвіниці, яка є пам’яткою архітектури державного значення.
«На перший погляд, це звичайні двори, але насправді там ховається красивезна історія. За цими фасадами живуть люди зі своїми турботами, які в міру своїх можливостей доглядають за цим простором. Вони цікавляться квітникарством, садівництвом. Вони садять городи, вирощують помідори й огірки. Тітка Марія засіює льон і унікальну квітку – нічну красуню, яка має неймовірний аромат… Дуже важливо чути голоси людей, які там живуть, тому що це простір їхнього щоденного проживання.
Чому ми звернули увагу на ці простори? Все просто. Ми аналізували туристичні маршрути. І вони дуже лінійні. Коли гід зустрічає туристів на Театральному майдані, він прямує до Луцького замку, основної пам’ятки нашої громади, через вулицю Лесі Українки, далі вулицею Братковського, потім повертаючи на Кафедральну. А якби ми заглянули в дворики на тій самій вулиці Лесі Українки, то побачили би вигляд на стару частину міста з вулиці Святогірської, але там приватна територія. Так само турист не заглядає в двори, коли йде вулицею Братковського. Ті двори пам’ятають більше за нас. Там унікальна історія», – наголосила керівниця управління туризму та промоції міста Катерина Мойсіюк.
Окрім дзвіниці XVII століття, цю унікальну історію творять, наприклад, колишній монастир шариток і колишня аптека пана Жолтовського. Також цією територією проходили рів і мур Окольного замку. Поруч розташовані костел святих апостолів Петра і Павла, Луцький замок, Музейний простір «Окольний замок», монастир бригідок.
«Ці двори мають потужну духовну енергетику. Вони пам’ятають такі імена, як Леся Українка, Оксана Забужко. Це те, що вже стає частиною екскурсійних програм, дарує емоції туристу і викликає в нього бажання повернутися до нас ще раз. А ще ці двори надихали художника Олександра Валенту. В одному з будинків, а саме в підвалі колишньої аптеки пана Жолтовського, була його майстерня», – нагадала Катерина Мойсіюк.
Детальніше про дослідження простору, зустріч із місцевими мешканцями та проєктування скверу розповів керівник ГО «місто.ребут», архітектор, урбаніст Тарас Пахолюк. Він зауважив, що до роботи над концепцією території команда підійшла комплексно, вивчаючи історію цієї місцини та спілкуючись із людьми, які там проживають.
«Ми організували День сусіда. На думку нашої команди, місцеві жителі часто знають набагато більше, ніж відомо з книжок. Я насправді дуже вдячний мешканцям, що вони проявили ініціативу, прийшли й долучилися до розмови. Люди поділилися власним досвідом. Ми занотували цікаві історії від них, зібрали дані, фотографії, промаркували все на мапі. Ця територія неймовірна. Переважна більшість мешканців – це люди старшого віку. Всі турбуються про безпеку, про те, щоб почуватися в комфорті», – звернув увагу Тарас Пахолюк.
Досліджуючи простір, команду вразили не тільки неймовірні краєвиди, а й доглянуті городи з квітниками. Тому, проєктуючи сквер, архітектори вирішили зберегти їх, передбачивши організоване місце для городництва. Крім того, у сквері можна було б облаштувати дитячий майданчик, простір для активного відпочинку, концертну зону, пішохідні доріжки, відтворити дерев’яні елементи, як у давніх мурів, встановити кошики для збору цінних знахідок, як-от частинки кахлів, глечиків тощо.
Читати ще: Сюжет із повсякдення лучан 400 років тому
Зауважимо, що над концепцією розвитку простору біля дзвіниці ще працювали архітекторка Катерина Кушнір, дослідниця Наталія Люклян і краєзнавець Артур Альошин.
Опісля презентації концепції аудиторія поділилася своїми думками. Зокрема, пролунали пропозиції вже відчинити браму крізь дзвіницю та передбачити в майбутньому сквері якийсь центральний об’єкт.
Присутня на заході заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк анонсувала, що територію обстежать працівники житлово-комунального господарства, які визначать, що можна зробити вже, не залучаючи додаткового фінансування.
«В історичну частину міста хочеться більше вдихнути життя. Хочеться, щоб історична частина була більш доступною, більш цікавою для туристів. І сквер біля дзвіниці – те бачення, яке точно буде обговорено й запропоновано громаді. Дуже добре, що ми рухаємося таким чином: наперед спланували концепцію, продумали її. А далі – обговорення та пошук коштів», – прокоментувала Ірина Чебелюк.
Із проєктом скверу біля дзвіниці можна ознайомитися за посиланням.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
