Джерело: www.volynnews.com
Волинські Новини розповідають про український далекобійний дрон «Лютий», що зруйнував монополію росіян на ударні БпЛА та став чинником, який визначив тренд розвитку новітніх зразків озброєння.
Повномасштабна війна перетворила дрони з нішевого інструмента на одну з ключових систем сучасного бою. Росія першою поставила на конвеєр масові атаки іранськими Shahed-136/«Герань-2», намагаючись виснажити українську ППО й енергетичну інфраструктуру дешевими й численними ударними платформами. Україна відповіла не лише обороною, а й створенням власної лінійки далекобійних ударних БпЛА. І серед них ключовим «гравцем» є Ан-196 «Лютий» – один із найпомітніших символів української діпстрайкової кампанії. Цей БпЛА став не просто аналогом «Шахеда», а комплексним інструментом для системної роботи по російській інфраструктурі на тисячі кілометрів у глибину.
Перші чутки про цей дрон з’явилися ще влітку 2022 року, коли у вузьких оборонних колах почали говорити про український «Shahed», що нібито проходить аеродинамічні випробування. Тоді ж у мережу потрапило перше сувенірне фото-макет – невелика модель білого крилатого апарата з подовженим корпусом, стрілоподібними крилами та характерною геометрією, що нагадувала легкомоторний літачок. Саме з цього «витоку» і стартувала хвиля обговорень: чи можливо, що Україна створює ударний БпЛА з дальністю понад тисячу кілометрів?
Читати ще: Битви смертоносних роїв, або «Грім» і «Бобер» проти «Герані»
Офіційно про «Лютий» заявили восени 2022 року: АТ «Укроборонпром» та КБ «Антонов» підтвердили розробку українського дрона-камікадзе з дальністю понад 1000 км і бойовою частиною 50-75 кг. Поступово почали окреслюватися й технічні контури майбутньої платформи. З відкритих джерел стало відомо, що йдеться про апарат із розмахом крил близько 7 метрів, довжиною фюзеляжу приблизно 4 метри, злітною масою 250-300 кг, крейсерською швидкістю до 300 км/год та автономністю польоту до 12 годин.
Згодом стало відомо, що БпЛА отримав бензиновий двигун Hirth F-23, завдяки якому має характерний звук і впізнаваний силует у повітрі. Його навігаційний комплекс комбінує інерційну систему, супутникову корекцію та елементи машинного зору, що дозволяє апарату уникати перешкод, коригувати маршрут і працювати в умовах активної РЕБ.
Перші випробування у квітні 2023-го підтвердили реальність проєкту. І вже 3 травня 2023 року, за інформацією ряду спеціалізованих порталів, відбувся перший бойовий пуск – удар по нафтобазі на території Росії. З цього моменту «Лютий» перестав бути «таємничою моделькою» і вийшов у категорію реальних бойових платформ, здатних змінювати хід глибоких операцій.
У 2024 році цей дрон почав «працювати» по російських НПЗ – у Курській, Липецькій, Рязанській, Воронезькій областях. Аналітики зазначали, що удари стали системними й створили структурний тиск на російський паливний ринок: тимчасові зупинки заводів, внутрішній дефіцит бензину, перерозподіл логістики й охорони. За оцінками джерел «УП», «Лютий» забезпечував до 80% усіх вдалих ударів по російській нафтопереробці в пікові періоди 2024 року.
Читати ще: Небесна «Акула» – навідник «Хаймарсів»: вітчизняна розробка, яка наближає нашу перемогу
Особливе місце – діпстрайки, які зламали міф про недосяжність російського тилу. Один із найгучніших епізодів – атака на НПЗ «Орськнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області за 1400-1500 км від українського кордону. У відкритому доступі є відео з характерним силуетом «Лютого» – це однозначно підтвердили експерти. Інший удар – по російському полігону 333-го центру бойової підготовки в Муліно, коли дрони пройшли понад 1200 км. Це були не поодинокі акції, а частина стратегії: змусити РФ розтягувати ППО, витрачати ракети на захист глибинних об’єктів та втрачати відчуття безпеки навіть за тисячу кілометрів від фронту.
Економіка «Лютого» – окремий вимір. За відкритими оцінками, вартість одного дрона становить близько 200 тисяч доларів. Це в рази дорожче за прості фанерні FP-1 або AQ-400 Scythe, але така ціна виправдана дальністю, вантажопідйомністю і точністю. На цьому тлі важливо, що у квітні 2025 року Німеччина погодила фінансування виробництва понад 500 «Лютих».
Про цю знакову подію повідомила низка європейських медіа: вперше Берлін не просто передавав озброєння, а вклався саме у виробництво українських далекобійних БпЛА. Контракт передбачає регулярні поставки, що суттєво стабілізують виробництво і дозволять збільшити обсяги без шкоди для якості. Фактично це стало першим практичним міжнародним «плечем підтримки» для українського далекобійного повітряного флоту.
Порівняння з аналогами лише підкреслює нішу «Лютого». Shahed-136 – масовий, дешевий, але примітивний; він б’є по містах і енергетиці. FP-1 – дешевий і далекобійний, але зі спрощеною бойовою частиною та електронікою. «Бобер» – ближчий клас, але він менш потужний. E-300 – важкий апарат із вантажопідйомністю до 300 кг, але дорожчий і використовується вибірково.
Читати ще: Нова смертоносна квітка в арсеналі росіян: міфи й реальність «Герані-3»
Схоже, «Лютий» – це збалансований оптимальний варіант: велика дальність польоту, вагома БЧ, складна навігація, стійкість до РЕБ і можливість працювати по стратегічних об’єктах. Фактично він є проміжною ланкою між масовими дронами-камікадзе та крилатими ракетами.
І тут логічно згадати його «старшого брата» – ракету FP-5 «Flamingo». За оцінками Le Monde та Army Recognition, це українська крилата ракета з дальністю до 3000 км і бойовою частиною до тонни. Flamingo вже застосовується в обмеженому форматі й разом із «Лютим» формує двоступеневу архітектуру українських діпстрайків: дрони – для системного тиску, ракети – для найзахищеніших і найбільш цінних цілей.
Читати ще: Україна почала виробництво крилатих ракет«Фламінго»: які їхні характеристики
Як бачимо, «Лютий» не замінює ракети, не спрощує війну і не робить її дешевою. Але він змінює правила гри. Це зброя, яка дозволяє Україні тримати російський тил у постійній напрузі, завдавати регулярних економічних втрат НПЗ, металургії та військовій промисловості ворога, змушує сили ППО РФ розтягуватись на тисячі кілометрів. Разом із FP-1, «Бобром», E-300 та Flamingo він формує цілісну архітектуру українських далекобійних можливостей. І саме в цьому контексті справедливим є висновок: «Лютий» – одна з тих систем, які не гучними заявами, а конкретними вибухами на російських НПЗ і військових об’єктах щодня наближають українську перемогу.
Олександр ДУРМАНЕНКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу












