«Зусилля мають сенс». Відзнаки Омеляна Ковча удостоєні мати пілота Тарабалки, Олександра Матвійчук, польські медики

ЛЬВІВ – У Львівській національній опері відбулася церемонія вручення Відзнаки блаженного священномученика Омеляна (Еміліана) Ковча, який загинув у концтаборі Майданек (Польща) у лютому 1944 року. У німецьких документах зазначено, що 25 березня 1944 року тіло греко-католицького священника спалили з останками інших в’язнів концтабору.

У 2001 році папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним УГКЦ.

Отець Омелян Ковч у 1999 році визнаний «Праведником України», , але досі «Яд Вашем» не визнав отця Ковча «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у роки Голокосту.

Цьогоріч Відзнаки блаженного Омеляна Ковча удостоєні:

• Олександра Матвійчук, українська правозахисниця, яка разом із очолюваним нею Центром громадянських свобод отримала у 2022 році Нобелівської премії миру. Вона документує воєнні злочини Росії проти українських громадян, на міжнародному рівні презентує Україну і є її «адвокатом», розповідаючи про війну. Відзнаку Олександра Матвійчук отримала, як зазначили на церемонії, «за незгасиме лицарське світло, підняте до світу тендітною рукою і за подвиг захисту рідного народу у час його смертельного випробування».
• Наталія Тарабалка, мама Героя України, льотчика-винищувача Степана Тарабалки, який загинув у бою 13 березня 2022 року. Наталія Тарабалка у пам’ять про сина за гроші, отримані від держави, створила Оздоровчий центр «Тепло крилатої душі» для військових, їхніх родин, дітей-сиріт. Наталія Тарабалка удостоєна Відзнаки за приклад материнської любові, що віддала Україні Героя а народі подарувала безсмертні крила вільного життя і лету.
• Фундація «Авангард – polscy medycy na froncie» (Польща). Команда польських медиків і рятувальників, які працюють на лінії фронту, забезпечують українських військових і цивільних сучасними медичними засобами, навчає рятувати життя в бойових умовах і власною присутністю підтримує тих, хто щодня бачить війну зблизька. Їхня співпраця з Україною є прикладом солідарності та людської відваги.
• Джордж Вайгель, американський публіцист, християнський інтелектуал. Він підтримує Україну і є її великим другом, закликає світ прислухатися до голосу України, допомагає формувати серед західних політиків і суспільств розуміння важливості підтримувати Україну.
• Патрік Келлі, німецький музикант, посол Миру ООН від Німеччини. Він залучає міжнародні інституції та громадськість, щоб привернути увагу до російської агресії проти України. Патрік Келлі шість років провів у монастирі, щоб знайти смисли життя. Зараз ініціює проєкт «Дзвін», Двін виливають із патронів, які йому надсилають з українського фронту. Цей дзвін встановлять в Києві.

Лауреати на Відзнаку блаженного Омеляна Ковча обирались Комітетом, до якого входять представники духовенства УГКЦ, громадські діячі.

«Україна має дуже багато друзів. Маємо обов’язок пошанувати їхню жертовну працю на підтримку України сьогодні. Ми живемо у непростих моментах відносин між польською і українською елітами, середовищами, громадами і бачимо скільки поляків, медиків, рятувальників, ризикуючи своїм життям рятують українські життя.

Є люди, які не хочуть слави, але героїчно жертвують собою задля порятунку ближніх. Це одне з завдань Комітету з вшанування блаженного Ковча таких людей знаходити і ставити за приклад, що в них живе дух цінності отця Омеляна Ковча», – зауважує глава УГКЦ Святослав (Шевчук).

Отець Омелян Ковч –приклад людяностіПостать Омеляна Ковча руйнує всі кліше російської пропаганди, наголошує блаженнійший Святослав. Адже отець Ковч любив український народ, був капеланом Української Галицької Армії (УГА), членом Організації Українських націоналістів (ОУН), батьком шістьох дітей і опікувався сиротами, які знаходили притулок у його родині.

Священник Омелян Ковч походив зі священничої родини, народився у Космачі Косівського району Івано-Франківської області 20 серпня 1884 року. Він отримав філософсько-теологічну освіту в Римі.

У важкий час протистоянь між українцями і поляками на західних теренах України (тоді Польщі) не дозволив людям вдаватись до помсти, виступав проти антисемітизму. Коли нацисти живцем підпалили євреїв у Перемишлянах Львівської області, де отець був парохом, він на очах у німців витягував людей із полум’я. Серед врятованих був белзький рабин Аарон Рокеаха.

Отець Ковч був арештований німцями у січні 1943 року за те, що допомагав євреям. Аби врятувати їхнє життя, він їх вихрещував, ризикуючи власним життям і життям своїх близьких. Від 600 і 2 тисяч хрещень – таку називають цифру.

Священника утримали спершу у тюрмі на Лонцького у Львові. А невдовзі відправили у табір смерті Майданек у Польщі. Отець Омелян відмовлявся від дострокового звільнення і лист з таким проханням скерував до митрополита Шептицького. Обрав мученицьку смерть, щоб полегшити перехід від земного життя до вічного сотням ув’язненим Майданека. Хоча вдома були без батька шестеро дітей, яких він виховував сам після смерті дружини у 1939 році.

Отець Ковч у таборі смерті, як і всі в’язні, перебував у жахливих умовах. Жив поруч євреями. Польський наглядач закривав очі на те, що священник сповідав і причащав людей. Українського отця називали парохом концтабору.

Священник мав поранену ногу і у нього розвинулася флегмона правої ноги, що спричинила серцеву недостатність. Він потрапив до концтабірного шпиталю. Він обрав свідому смерть.

«Усі лауреати це такий зібраний образ і філософії, і діяння отця Омеляна Ковча в теперішньому часі. Коли він пішов на смерть у таборі смерті Майданек, маючи можливість бути звільненим, тоді думали, що це на тоді пекло. Насправді, пекло є зараз в Україні. Пекла не можна порівнювати. Але всі лауреати розуміють, якщо вони кожен день допоможуть іншій людині, Україні, то таким чином збережуть її», – говорить Іван Васюник, голова Комітету з вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча.

Церемонія нагородження відбувалась у Дзеркальній залі Львівської опери.

Лауреатка Олександра Матвійчук зазначила, що для неї Відзнака блаженного Омеляна Ковча це велика честь.

«Ми зараз проходимо через найважчий етап новітньої історії. Я працюю з людьми, які постраждали безпосередньо від війни в Україні. Вони не просто жертви російських злочинів, вони – борці. Ми боремося за нашу свободу у всіх її сенсах, за свободу зберегти українську ідентичність. Коли свободу намагаються перекреслити, вона починає проливатися через кожну людину, тому що надія це не переконання, що все буде добре, але це впевненість, що всі наші зусилля мають сенс», – заявила Олександра Матвійчук під час нагородження.

Сучасний світ потребує людяності Омеляна Ковчі – ці слова повторюють щоразу, коли вшановують священника. У 2021 році у місті Люблін (Польща) відкрили пам’ятник греко-католицькому священнику Омелянові Ковчу, в’язневі нацистського концтабору «Майданек».

Раніше, у 2010 році, було засновано Відзнаку імені отця Омеляна Ковча. Почесним головою Комітету був тоді глава УГКЦ, кардинал Любомир (Гузар). Щороку визначають лауреатів за значний внесок у справі екуменічного діалогу, особистий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки. Серед лауреатів Відзнаки – українські письменниці Ліна Костенко, Оксана Забужко, філософ і дисидент Євген Сверстюк, дослідник історії України Тімоті Снайдер, Український католицький університет.

«…Тут я бачу Бога – Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей» – ці слова блаженного Омеляна Ковча написані на меморіальній таблиці, яку встановили в музеї в Майданеку в Любліні.

Священник за порятунок євреїв визнаний у 1999 році «Праведником України», але «Яд Вашем» до сьогодні не удостоїв його звання «Праведник народів світу». Українська греко-католицька церква зверталась не один раз до цієї інституції з таким проханням. Не називають офіційної причини, але неофіційно, що священник вихрещував євреїв.

Втім які б не були причини, з точки зору «Яд Вашем», але життя отця Омеляна Ковча – це свідчення перемоги добра, світла, любові, людяності, моралі, служіння Богові і людям.