Джерело: www.volynpost.com
Хоч цифра збитків, яких завдали шахраї волинянам за 11 місяців цього року, вражає, люди все одно продовжують бути довірливими та не перевіряють належно інформацію, повідомляє сектор комунікації поліції Волинської області.
Шахраї в цьому році ошукали волинян на понад 79 мільйонів гривень. Однак ця цифра щодня зростає, адже звернення про шахрайства далі продовжують надходити до поліції щодоби: правоохоронці ретельно розслідують кожен випадок.
До прикладу, 21-річна мешканка Луцького району позбулася понад 12 тисяч гривень. В одному з месенджерів вона знайшла оголошення про надання коштів у кредит, однак в результаті стала жертвою шахраїв.
А до 39-річного лучанина зателефонував псевдопрацівник банку. Він запропонував розблокувати банківську картку громадянина. Той, замість зателефонувати в банк і перевірити інформацію, повідомив коди доступу шахраю та позбувся 36 174 гривень.
У холодну пору почастішали шахрайства під приводом продажу дров. Люди хочуть жити в теплі, це зрозуміло. Однак навіщо надсилати гроші за дрова наперед – незрозуміло. Жертвами такого шахрайства стали дві мешканки Володимирського району, які наперед надіслали 12 і 13 тисяч гривень незрозуміло кому. У результаті – ні грошей, ні дров.
Ось найпоширеніші схеми, які використовують:
1. Фішинг – “Ми блокуємо ваш акаунт”, “Підтвердьте дані”.
Отримали SMS, лист чи повідомлення з посиланням на “перевірку” чи “блокування”? Зупиніться. Це – пастка. Коли ви вводите свої дані на фейковому сайті, вони миттєво відлітають на сервер шахраїв. Далі – ваша картка, акаунт і гроші вже практично не ваші.
2. Дзвінки від “працівника банку”.
Голос у слухавці звучить упевнено. Він знає ваше ПІБ. Він каже: “У вас підозріла операція. Давайте швидко підтвердимо…” Це – сотні дзвінків щодня. Шахраї використовують підроблені номери, IP-телефонію й навіть телефонні бази. Запамʼятайте: жоден банк не запитує коди, PIN, CVV і не просить переказати гроші “на безпечний рахунок”.
3. Легкий онлайн-заробіток – особливо в Telegram.
Починається з 200–600 грн “винагороди”. А потім – “скиньте трішки, щоб подвоїти заробіток”. Люди переказують 3-10 тисяч, інколи – по 30–50. І все. Кінець. Половина карт, на які йдуть гроші, належать іншим потерпілим. Це замкнуте коло.
4. Злом соцмереж.
Ваш “друг” чи “донька” пише в Instagram або Telegram: “Терміново треба гроші. Я потім поверну.” Люди переказують, бо довіряють. А за акаунтом – зовсім не ваші рідні.
5. Шахрайські інтернет-магазини.
Товар дешевший за ринковий? Фото “з Інтернету”? Передоплата обовʼязкова? З великою ймовірністю – вас просто обманюють.
Просте правило, яке збереже вам гроші: НІКОЛИ – взагалі НІКОЛИ – не називайте: коди з SMS, PIN-код, CVV-код, паролі, дані картки, нічого, що стосується доступу до грошей.
Якщо підозрюєте шахрайство, телефонуйте 102 одразу.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію













