Бюджет-2026: між “гармонією і балансом” та “виборами і популізмом”

Підпис до фото, Міністр фінансів Сергій Марченко та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко дивляться на результати поіменного голосування за держбюджет-2026, 3 грудня 2025 року

• • Author, Софія Середа
  • Role, BBC News Україна, Київ
• 27 хвилин(и) тому

Під крики “Ганьба!” у сесійній залі Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2026 рік.

Документ підтримали 257 депутатів. Із них – лише 193 представники “монобільшості”, що є черговим свідченням напруженої ситуації усередині пропрезидентської фракції.

Затвердити головний кошторис країни “слугам народу” допомогли депутати колишньої ОПЗЖ (групи “Платформа за життя та мир” та “Відновлення України”), а також депутатські групи “За майбутнє” і “Довіра”.

Усі опозиційні фракції не дали голосів підтримки за цей держбюджет, окрім одного представника “Голосу”.

Детальніше про те, у якій атмосфері відбувалось голосування, у огляді BBC Nеws Україна.

За крок від бойкоту

“Найголовніше – ухвалити бюджет 26-го року, тобто спроможність нашої держави захищатися, забезпечувати оборону, забезпечувати всі соціальні виплати та необхідну стійкість. Це те, що потрібно людям”, – наголошував 28 листопада президент Зеленський та сподівався отримати цей важливий документ у “діалозі та єдності” всередині парламенту.

Та вже 2 грудня перспектива затвердження держбюджету-2026 опинилась під загрозою. Усе – через депутатів “Європейської солідарності”, які під час пленарного засідання того дня заблокували трибуну.

“Ми продовжуємо збір підписів за перезавантаження уряду і створення нової коаліції… Треба терміново прибрати з уряду всіх фігурантів плівок Єрмака –Міндіча… Ми маємо взяти на себе відповідальність і їх звільнити. І не тільки по корупції, а тим, хто тиснув на правоохоронні органи… Ми готові бути поруч, ми готові брати участь в коаліції, і не задля посад, а задля України”, – оголосив лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко.

Після чого його однопартійці почали вигукувати “Уряд геть!”.

Через таку поведінку “ЄС” спікер Руслан Стефанчук вирішив закрити пленарне засідання.

“Я правильно розумію, Петре Олексійовичу, що ви зараз шляхом нерегламентної процедури блокування здійснюєте тиск в незаконній формі на діяльність парламенту? Я правильно розумію? Сьогодні у нас була ціла низка дуже важливих законів.. На жаль, я отримую незаконний вплив на мене як державного діяча… Вимушений закрити засідання”, – наголосив голова парламенту.

Та покликав голів депутатських фракцій і груп на окрему зустріч.

Окрім того, усю наступну частину дня очільниця уряду Юлія Свириденко, а також міністр фінансів Сергій Марченко проводили окремі консультації із кожною фракцією та депутатською групою, які озвучували свої пропозиції та зауваження до проєкту держбюджету.

Підпис до фото, Зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука, першого віцеспікера Олександра Корнієнка та прем’єр-міністерки Юлії Свириденко з представниками депутатських фракції та груп, 2 грудня 2025 рокуПрем’єрка у Раді

Після низки доопрацювань та удосконалень 3 грудня Сергій Марченко особисто прийшов у Верховну Раду, щоб представити фінальну версію документа до затвердження у другому читанні.

У своєму виступі міністр наголосив, що нинішня версія документа є “гармонійною і збалансованою” та враховує “політичні і необхідні якісні зміни від депутатського корпусу”.

За словами міністра, держбюджет-2026 насамперед фокусується на підтримці безпеки і оборони, освіти та медицини, соцзахисті і стимулюванні бізнесу та економіки. Водночас, як і в попередні роки, він зберігає великий дефіцит через війну.

“У процесі виконання зможете оцінити ефективність цього бюджету”, – резюмував міністр у відповідь на низку критичних зауважень, озвучених парламентарями з зали.

Разом із Марченком до Верховної Ради цього дня завітала і прем’єрка Юлія Свириденко, що викликало жваву реакцію у частини депутатів: і поки одні по черзі підходили до неї у ложі уряду, інші – кепкували.

Зокрема, член фракції “Голос” Ярослав Железняк пожартував, що присутність Юлії Свириденко у сесійній залі під час ухвалення держбюджету-2026 – “той рідкісний випадок, коли прем’єр прийшла у Верховну Раду не на годину питань до уряду, а на розгляд хоч чогось важливого”.

Така різка реакція з боку парламентарів зумовлена, зокрема, тим, що під час нещодавнього звільнення міністра енергетики Світлани Гринчук та міністра юстиції Германа Галущенка, які засвітились на “плівках Міндіча”, парламентарі намагались викликати очільницю уряду до Ради, але вона проігнорувала цю вимогу.

Підпис до фото, Міністр фінансів Сергій Марченко та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко перед голосуванням за держбюджет-2026 у другому читанні, 3 грудня 2025 рокуОсновні корективи

Головні зміни до держбюджету 2026 перед другим читанням озвучила голова бюджетного комітету “слуга народу” Роксолана Підласа.

За її словами, вони про те, щоб:

“Ухвалення закону про державний бюджет так званий prior action у програмі з МВФ. Якщо ми до 1 січня 2026 року не ухвалимо бюджет, то програми з МВФ у нас просто не буде. А якщо у нас не буде програми з МВФ, то не буде репараційного кредиту”, – наголосила Підласа, закликаючи колег підтримати основний кошторис країни.

Підпис до фото, Голова бюджетного комітету, “слуга народу” Роксолана ПідласаПротистояння поглядів

Ще до того, як міністр Марченко 3 грудня почав презентувати із трибуни парламенту бюджет-2026 до голосування у другому читанні, депутати взялися за критику цього документу.

Зокрема, колишній спікер Верховної Ради, а нині позафракційний Дмитро Разумком назвав його “смертним вироком ФОПам і українському бізнесу” та закликав колег не підтримувати такий бюджет.

“Коли ви за нього будете тиснути (кнопки. – Ред.), у мене (буде. – Ред.) враження, що парламент передивився фільм “50 відтінків сірого”, тому що такого самознущання і знущання над українським народом я не бачив давно”, –наголосив Разумков.

Із критикою головного кошторису країни виступив і член фракції “Голос” Ярослав Железняк, який назвав документ “не бюджетом воюючої країни, а бюджетом виборів і популізму”.

“Я не розумію як можна при такій фінансовій ситуації залишати: “марафон”, “кешбек”, роздачу “1000 грн” стратегічні комунікації на 4 млрд дороги і купа іншого популізму…. Я не розумію, як можна голосувати за все це, коли вже очевидно, що “чек за популізм” вже виписаний у меморандумі МВФ”, – написав він у своїх соцмережах.

Така позиція Железняка обурила “слугу народу” Дмитра Чорного, який назвав його слова “політичною грою”.

Підпис до фото, Попри запеклі словесні сутички депутати таки знайшли достатньо голосів, щоб ухвалити держбюджет-2026 в цілому“От вам приклад депутата, у якого з власним сімейним бюджетом все чудово. Він точно не переживає ні за те, що буде в його холодильнику завтра, ні за те, що будуть їсти його діти. І саме тому така людина легко може собі дозволити жонглювати зарплатами інших людей і майбутнім держави. Але воююча країна такого собі дозволити не може. Тут не про забавки і не про рейтинги. Тут про державність”, – наголосив Чорний.

Тим часом його колегу, “слугу народу” Єлизавету Богуцьку обурили слова представника “ЄС” Олексія Гончаренка, який теж закликав присутніх не підтримувати бюджет, бо у ньому “немає підвищення зарплат для військових”.

“Яка ж цинічна потвора… Уявіть собі, що цей ви…пок Партії Регіонів, вже декілька разів голосував ПРОТИ подовження Воєнного Стану і мобілізації. І тут зненацька його хвилює зарплатня військових? Нема слів”, – обурилась Богуцька.

Протистояння у поглядах на держбюджет-2026 продовжилось у виступах інших депутатів опозиції та “монобільшості”.

Так членкиня фракції “ЄС” Ніна Южаніна назвала нинішній документ “бюджетом Міндіча і компанії, яка впливала повністю на роботу уряду”, а очільниця фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко охарактеризувала цей кошторис “бюджетом розрухи і програшу”, у якому “практично легалізована, устаткована вся корупція в Україні”.

У відповідь на це “слуга народу” Марія Мезенцева наголосила, що її “дивують такі вислови людей, які сидять роками у цій залі і щось не можуть зробити і очевидно, що це не перша половина цього залу (у першій частині зали парламенту розміщені представники “монобільшості. – Ред.)

Єрмак і Рада

Окрім ухвалення держбюджету під час засідання 3 грудня депутати також намагались викликати до себе на розмову кількох посадовців.

Зокрема:

Окрім того, колишній спікер Ради, а нині позафракційний Дмитро Разумков на початку пленарного засідання 3 грудня запропонував викликати до парламенту і вже ексголову Офісу президента Андрія Єрмака.

Однак чинний голова парламенту Руслан Стефанчук навіть не виніс це на голосування. Пояснив це тим, що з 28 листопада Єрмак не є ані за посадовою, ані службовою особою, а отже, відповідно до регламенту, Верховна Рада не може його викликати для звіту.

Уже після голосування за держбюджет Разумков ще раз звернувся до спікера із вимогою викликати Єрмака до Ради, адже він, щонайменше, досі лишається членом Ради національної безпеки і оборони.

Цього разу Стефанчук погодився поставити пропозицію на голосування, однак її підтримало менше 100 депутатів, що є недостатнім для того, аби Єрмак прийшов до парламенту.

Тим часом президент Володимир Зеленський подякував Верховній Раді за ухвалення держбюджету.

“Це важливий сигнал стійкості України та стабільного фінансового забезпечення потреб наступного року… Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде”, – наголосив президент.