У НАТО хвалять Трампа, але не вірять, що Путін зупиниться в Україні

Підпис до фото, Генсек НАТО Марк Рютте и глава МЗС Туреччини Хакан Фідан

• • Author, Сергій Горяшко
  • Role, BBC News
  • Reporting from, Брюссель
• 3 хвилин(и) тому

Міністри закордонних справ НАТО, які зібралися на щорічну зустріч, мали насичену програму: посилення безпеки, реагування на загрози з боку Росії та допомога Україні. І все ж ці теми відходили на другий план порівняно з тією, якої публічно намагалися не торкатися ні міністри, ні генсек Марк Рютте, – новим раундом переговорів у Москві. Хоча план щодо України, який обговорюють Росія та США, так чи інакше стосується НАТО, міністри країн-союзниць лише хвалили Дональда Трампа за його зусилля, спрямовані на припинення війни.

“У світі є лише одна людина, якій вдалося вивести ситуацію з глухого кута. Це президент США Дональд Трамп”, – сказав генсек НАТО Марк Рютте, коментуючи роботу американської адміністрації над переговорами з Росією.

Ту саму думку Рютте повторює у розмовах із журналістами, відповідаючи на прохання оцінити мирні плани, які США пропонують Росії.

Останні заяви Кремля за підсумками переговорів навряд чи підтверджують, що вдалося зрушити з місця. Зустріч Володимира Путіна зі спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у вівторок поки що не дала результатів, а суперечності залишаються нерозв’язаними. При цьому європейські союзники по НАТО виглядають відстороненими від переговорного процесу.

Рютте запевняє, що союзники НАТО – у тісній координації з Білим домом у цьому питанні, але жодних деталей оновленого мирного плану він так і не розкрив. Генсек НАТО лише зазначив, що початковий документ із 28 пунктів залишився в минулому, але нічого не повідомив ані про зміст нового, ані про те, чи враховує він інтереси НАТО.

“Надмірна відвертість не допомагає цьому процесу”, – сказав Рютте, відповідаючи на запитання BBC.

У вівторок помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Москва отримала ще чотири документи, крім початкового плану Трампа з 28 пунктів.

“Це секретні документи”, – з усмішкою відповів чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський на запитання BBC, чи знає він, що саме міститься в цих паперах із Білого дому.

Що казали про “мирний план”

Міністри закордонних справ країн НАТО, які прибули на зустріч у середу, не вказували конкретних деталей мирних планів.

Глава МЗС Німеччини Йоханн Вадефуль заявив, що не бачить “серйозної готовності з боку Росії розпочати переговори”.

Про це ж раніше сказав і високопоставлений чиновник НАТО на закритому брифінгу: ознак того, що Путін справді зацікавлений у поступках, – немає.

Підпис до фото, США на саміті в Брюсселі представляв заступник держсекретаря Крістофер Ландау.Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що ні Путін, ні США не можуть вирішувати за Європу питання, які стосуються її безпеки. Але жоден із міністрів не пояснив, як вони самі бачать конкретні параметри мирної угоди і як переконати Росію погодитися на них.

Публічно ніхто з них також не сказав, які саме ідеї щодо гарантій безпеки для України пропонує Європа. У кулуарах саміту припускають, що гарантувати безпеку України після війни мали б країни з “коаліції охочих” – об’єднання понад 30 держав, переважно європейських, де провідну роль відіграють Велика Британія та Франція.

З огляду на те, що Москва відкидає ідею розміщення іноземних військ в Україні як гарантії безпеки для Києва, ця пропозиція виглядає нереалістично.

Міністри ж у середу говорили здебільшого лише про необхідність забезпечити Україні “справедливий і міцний мир”. Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер за три хвилини спілкування з журналістами повторила цей вислів п’ять разів.

“Але як досягти миру? Передавати більше зброї”, – лаконічно відповів на запитання BBC глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Він вважає, що потрібно домогтися виходу російських військ з території України.

“Росія має забратися з України, вона не має права там перебувати. Це не питання компромісу, це міжнародне право”, – вторить йому міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Його шлях досягнення цієї мети той самий: “більше санкцій і більше зброї”.

“Можливо, поки що це не допомогло, і зараз треба домогтися припинення вогню по лінії фронту”, – додав він у розмові з BBC.

На думку міністра закордонних справ Норвегії Еспена Барта Ейде, “справедливим” мир в Україні буде тоді, коли українці самі вирішать, коли і на яких умовах його підписувати.

“Домагатися від них здачі своїх територій – несправедливо, і будь-які обмеження суверенітету – теж несправедливі”, – сказав він BBC у кулуарах зустрічі міністрів НАТО.

Як гарантувати безпеку України?

Російський президент уже заявляв, що виведення українських військ із частини Донецької області, яка залишається під контролем України, – ключова для Росії умова мирної угоди.

Водночас високопоставлений чиновник НАТО, який попросив не називати його ім’я, вважає, що Росія ще рік не зможе захопити весь Донбас військовим шляхом.

Фінансово, за його словами, Росія відчуває тягар війни, але, на думку НАТО, ймовірно, все ще здатна фінансувати бойові дії щонайменше до 2027 року.

Міцність миру, на думку міністра закордонних справ Норвегії, Україні забезпечать гарантії безпеки від Європи та відсутність обмежень для армії.

“Ні щодо її чисельності, ні щодо типів озброєння, якими вона може володіти – нічого, що могло б завадити захисту у разі нової агресії”, – сказав він BBC.

На запитання про конкретні гарантії міністр відповів ухильно: “Зараз зрозуміло, що членство в НАТО – не варіант. Але мають бути гарантії безпеки в певній формі. За прикладом П’ятої статті НАТО (про колективну оборону, – Ред) – це обговорюється”.

Тим часом Рютте заявив, що безпека України та НАТО тісно пов’язані. За його словами, жодні питання, що стосуються альянсу, не вирішуватимуться на мирних переговорах між Росією та США без участі НАТО. Водночас жоден із російських чиновників публічно не відмовився від вимог щодо усунення “першопричин” війни.

Одна з них, за словами Путіна, – розширення НАТО та спроба “втягнути” Україну в альянс. Рютте нагадав, що ще у 2024 році на вашингтонському саміті НАТО була ухвалена декларація, згідно з якою Україна “на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, що включає вступ до НАТО”.

Втім, генсек альянсу визнав, що союзники досі не можуть одностайно запросити Україну до альянсу.

Зустріч без Рубіо

Володимир Путін у вівторок, перед зустріччю з Віткоффом у Кремлі, звинуватив Європу у відмові від діалогу та фактично пригрозив їй війною. Генсек НАТО вирішив публічно не реагувати на це.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що Росія використовує подібну риторику для залякування. На закритих брифінгах високопоставлені чиновники НАТО назвали заяви Путіна пропагандою: один зазначив, що насправді російська армія не готова до війни з Європою, інший підкреслив, що зараз альянс єдиний як ніколи – і Путін це добре розуміє.

У середу в штаб-квартирі НАТО багато говорили про єдність союзників, хоча на практиці слова часто розходяться з діями.

Вперше з 1999 року на зустрічі міністрів закордонних справ не було держсекретаря США. І хоча генсек НАТО запевняв журналістів, що Марко Рубіо залучений до роботи, а приїхати не зміг через щільний графік, це залишило неприємний осад. США на зустрічі представляв заступник Рубіо Крістофер Ландау.

У НАТО заявили, що до кінця року українці отримають озброєння на 5 млрд доларів за програмою PURL. Програма діє з липня і працює так: Україна надає список своїх потреб у зброї, а партнери з НАТО фінансують придбання зазначеного в США. Але поки що в програмі беруть участь лише 11 країн альянсу з 32. За оцінкою Рютте, наступного року на програму знадобиться близько 15 млрд доларів.

Генсек НАТО стверджує, що дві третини країн альянсу вже пообіцяли долучитися до програми, але прем’єрка Італії Джорджа Мелоні заявила, що Італія поки не приєднається до PURL. Відмовилася і Угорщина – міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що програма підриває мирні зусилля Трампа.

“Європейських членів НАТО охопила жорстка військова істерія. Це засліплює їх і робить нездатними ухвалювати раціональні рішення”, – сказав Сійярто.

Ще один показовий приклад внутрішніх суперечностей у НАТО оприлюднило видання Politico. Заступник держсекретаря США Крістофер Ландау, який приїхав до Брюсселя замість Рубіо, різко розкритикував європейських союзників по НАТО за те, що вони віддають пріоритет власній оборонній промисловості на шкоду американським постачальникам зброї.

Як повідомили виданню дипломати НАТО на умовах анонімності, заява пролунала під час засідання міністрів закордонних справ. Ландау давно відомий скептичним ставленням до альянсу, а на закритій зустрічі міністрів він виступав першим і вимагав, щоб європейці не витісняли американські оборонні компанії з процесу переозброєння Європи.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який також приїздив на зустріч із Рютте та главою європейської дипломатії Каєю Каллас у Брюссель, заявив, що якщо Путін “знову просто плюне світу в обличчя, мають бути наслідки”.

Водночас він додав, що делегація США повідомила його колегам, що переговори мали “позитивне значення для мирного процесу” і запросила українських представників продовжити переговори у США найближчим часом.