Ялинка, шопка та дідух. Що з цього є українською традицією

Підпис до фото, В Україні є багато різдвяних символів

• • Author, Ілона Громлюк
  • Role, BBC News Україна
• 44 хвилин(и) тому

Уже від 5 грудня, напередодні Миколая, в Україні почнуть урочисто запалювати різдвяні ялинки. Та цього року це станеться не у всіх містах – у деяких будуть інші символи.

Мерія Вінниці, Чернігова і Тернополя, де від російського удару декілька тижнів тому загинуло 36 людей, заявили, що ялинки цього року не буде.

“Майже 40 тернополян, тернополянок не зустрінуть Новий 2026 рік. Серед них семеро діточок”, – пояснив своє рішення мер Тернополя Сергій Надал.

Натомість, сказав мер, у центрі міста стоятиме “традиційна українська шопка”, тобто вертеп.

За словами Надала, шопка – це “символ відродження надії навіть у найтемніші часи”.

Який символ Різдва ставити – це справа місцевих мешканців, але після заяви тернопільського мера багато користувачів соцмереж із різних міст України з подивом відкрили для себе слово “шопка”.

“Вперше чую”, “що це взагалі таке”, “це коли з’явилася така традиція?”, “а чому не поставити просто дідуха”, питають користувачі.

Спробуємо розібратися у складній історії різдвяних символів України.

Шопка як символ Різдва

Різдвяна шопка – це вертеп, що зображує біблійну сцену народження Ісуса Христа. Її герої – це дитятко Ісус, його батьки, і часто царі, пастушки та ангели, яких виготовляють із різних матеріалів.

Вважають, що першу шопку в 1223 році підготував святий Франциск Ассізький. Це сталося в італійському містечку Греччо.

Франциск прагнув перенести увагу людей від світських атрибутів святкування Різдва до духовного змісту цієї події, і, за благословенням тодішнього папи, організував живу сцену народження Христа, використовуючи справжніх людей та тварин.

Такий поворот, можна сказати, був у тренді того часу – богослужіння на Різдво робили більш видовищними, театральними.

Це подобалося людям, і поступово шопка, або вертеп “пішла в народ” – в тому числі в християнські країни Європи та Північної Америки.

Етнограф Микола Маркевич вважав, що в Україні вертеп з’явився в кінці ХVІ-ХVІІ століть, пише в своїй статті мистецтвознавиця Ірина Гах.

Підпис до фото, Шопка в Нью-Йорку, 2021 рікУ 1666 році про вертеп згадують у матеріалах Львівського Ставропігійського братства.

На теренах західної України традиція ставити шопку на різдвяні свята була “явищем закономірним”, каже в розмові з ВВС News Україна Ірина Гах. Близкість та переплетеність різних християнських культур – східної та західної – сприяли розвитку цього звичаю, вважає вона.

“Українська греко-католицька церква толерувала та підтримувала усі прогресивні впливи, які приходили з Європи”, – пояснює мистецтвознавиця.

Гах розповідає, що її прабабця із Львівщини, яка пам’ятала Австрію, згадувала про шопки в костелах.

Були шопки і в дитинстві мистецтвознавиці, яке припало на радянський період.

“Весь Львів ходив у Львівський кафедральний костел подивитися на шопку – тільки там можна було її ставити. Я досі пам’ятаю, як мене, маленьку дівчинку, вражало, як фігурка ангела там кивала головою на знак вдячності, коли у неї кидали монетку”, – пригадує мистецтвознавиця.

І хоч шопка як конструкція, різдвяний декор, була поширена на заході України, її можна зустріти у вигляді вертепу – тобто коли люди перевдягаються і грають, біблійних персонажів – і в інших областях, говорить Ірина Гах.

Хоча наскільки широко це було розповсюджено далі вглиб України – сказати складно.

Проте всі знають, як Микола Гоголь у своїх творах змальовував яскраві вертепи і їхні персонажі Полтавщини – лівобережжя України. Також є дослідження вертепів спудеїв Києво-Могилянської академії 18 століття.

На Галичині шопки ставили перед храмами, часто ще додаючи до традиційних персонажів і декорацій елементи української народної культури.

Шопку біля мерії – її традиційного місця у Львові на Різдво вже багато років – почали ставити “десь із середини 90-х років”, каже Ірина Гах.

Вона згадує, як у ті роки проводили конкурси на прикрашення вітрин до свята, і після храмів шопки перемістилися спочатку саме до вітрин.

“На початку вулиці Драгоманова був хлібний, де я вперше побачила шопку, зроблену з тіста – подібно до печива, яке зараз розписують як миколайчики”, – розповідає мистецтвознавиця.

Підпис до фото, Антон Лубій і створений ним різдвяний вертеп у центрі Львова, що відкривають на Різдво вже 10 роківЛьвівська шопка в тому вигляді, в якому її зараз знають місцеві мешканці, з’явилася в центрі міста на площі Ринок в 2015 році. Композиція складається із семи двометрових фігур – новонародженого Ісуса, Марію, Йосипа, царів та ангелів.

Місцевий скульптор Антон Лубій, який зараз воює в ЗСУ, вирізьбив ці фігури із величезних колод тополі.

За останні десять років шопка стала вже “невід’ємною частиною святкування Різдва у місті, розповідають у Бюро спадщини у Львові.

“Її створення стало символом спільної праці та єдності громади, – додають у бюро. – Вона зберігає дух традицій, нагадуючи нам про важливість сімейних цінностей, віри та культури навіть у найскладніші часи”.

А як же дідух?

Крім шопки – яка є радше елементом колективної культури, тобто її в більшості випадків не відтворюють у помешканні, традиційним старовинним символом Різдва в Україні є дідух.

Як розповіли у коментарі ВВС News Україна у мерії Тернополя, оновлену та розширену різдвяну шопку цього року в місті урочисто відкриють 13 грудня. І в момент, “коли Театральний майдан наповниться особливою атмосферою, молитвою”, анонсували в пресслужбі, мер “встановить у шопку дідух – давній український символ родючості та єдності поколінь”.

Дідух – це давня традиція, що походить з дохристиянських часів, пояснювала ще в 2010 році в інтерв’ю ВВС News Україна етнографиня Тетяна Пошивайло.

Господар традиційно заносив його в хату, на Святвечір, із першою зорею. Дідух – це сніп пшениці, який символізує прихід пращурів. І цей дідух, тобто наш прапращур (буквально “дідух – дух діда”), самою своєю появою нібито запитує, як родина провела рік, який минає.

Дідуха зазвичай ставили на найсвятіше місце в оселі – там де ікони, пояснювала Пошивайло.

Сьогодні на фото часто можна побачити, як сучасні українці ставлять дідуха на стіл.

Хоча мистецтвознавиця Ірина Гах з Львівщини говорить, що на столі зазвичай стояла свічка, а дідух стояв у куті хати. Логіка була в тому, що дідух має забрати із оселі “погану енергію”, пояснює вона.

Крім того, традиційний дідух був доволі великим і надто громіздким для столу, а “наші предки були практичними”.

Після свят дідуха спалювали.

Підпис до фото, Військові з маленькими дідухами в руках, Львів 2024 рік

Підпис до фото, Дідух у Львові на Різдво минулого року. Цього року його теж встановлять на цьому місці, біля Гарнізонного храму Петра і ПавлаАле зараз, каже Гах, дідух це радше “прикраса, данина традиції”. “Це один із атрибутів свята, а раніше йшлося про інше – ритуал, вірування”.

Останніми роками, особливо під час повномасштабної війни, традиція робити чи купувати дідух на Різдво відроджується.

Це стає усе більш популярним, модним і дідухів виготовляють багато і різних – від дешевих за кількасот гривень, які можна купити на будь-якому ринку, до вишуканих і дизайнерських за кілька тисяч гривень.

Ялинки не буде

Та у деяких містах не буде, схоже, ні дідуха, ні ялинки.

Управління культури і туризму Чернігівської міської ради повідомило, що цього року, так само як в 2024 і 2023-му, ялинки на центральній площі Чернігова не буде. А разом із нею і “казкового містечка”, фуд-зони та інших святкових елементів.

У місті неподалік російського кордону третій рік поспіль відмовляються від масштабного святкового формату у зв’язку з повномасштабною війною та воєнним станом.

Підпис до фото, Таке фото центральної площі Чернігова, де цьогоріч не буде ялинки, показали в мерії містаНеподалік від місця, де зазвичай стояла головна ялинка Чернігова, в серпні 2023 року влучив російський “Іскандер”. Цей ракетний удар забрав життя сімох людей, серед загиблих була і шестирічна дівчинка. І це, звісно ж, не стало останнім обстрілом в історії міста.

Проте, як повідомила пресслужба мерії, “водночас Чернігів зберігає традицію встановлення різдвяного вертепу в сквері Богдана Хмельницького”. Можливо на цій же локації розмістять кілька невеличких ялинок, як це було в попередні роки.

У Вінниці в бюджеті громади витрати на встановлення ялинки не передбачені, повідомила місцевому виданню “20 хвилин” керівниця пресслужби Наталія Конончук.

“Ми живемо у час повномасштабної війни, тому інвестуємо насамперед у безпеку і оборону, стабільність інфраструктури, підтримку людей та проєкти, що роблять місто доступнішим для кожного”, – пояснила Конончук.

У коментарі ВВС News Україна в пресслужбі пояснили, що зараз про залучення грошей поза бюджетом не йдеться, а тому це означає, що ялинки в місті цього року не буде.

Підпис до фото, У Вінниці замість ялинки – атракціонАле для місцевих, схоже, це не надто велика новина – у Вінниці немає ялинки з початку повномашстабного вторгнення.

Головною локацією для святкування залишається Вінницький лунапарк, що на площі біля фонтану – там стоять атракціони, фуд-корт.

“За дідуха і вертеп поки що нічого не можемо сказати”, – додали в пресслужбі.

Ялинка – це радянська спадщина?

Не всі українці розуміють рішення відмовитися від ялинок.

Деякі з них у соцмережах висловлюють думку, що відмова від ялинки свідчить нібито про “ментальну перемогу росіян”. Та й обстріли в Україні тривають постійно.

Зрештою, пригадують в соцмережах, у 2022 році більшість міст не відмовилося від ялинок, пояснюючи це “незламністю” українського духу. Та і саме вічнозелене дерево є символом життя, надії.

Але час від часу в Україні піднімають і питання про те, чи не є ялинка насправді радянською спадщиною. І чи не пора від неї, як і від Дід Мороза, якого українці відкинули ще в перший рік великої війни, відмовлятися.

Це не зовсім та ж історія.

Сьогодні ялинки стоять на Різдво по всьому світу.

Так, в Україну традиція прикрашати ялинку прийшла справді відносно нещодавно.

На початку XX століття більшість українських селян не рубали на свято ялинок, а головним атрибутом Різдва був дідух.

Звичай ставити на Різдво ялинку для дітей прийшов до нас із Європи, а саме з Німеччини у середині ХІХ століття.

Її так і називали – “німецька ялинка” і спочатку прикрашали свічками і яблуками, писав для BBC News Україна письменник і краєзнавець Станіслав Цалик.

На початку ХХ століття з’явилися колективні різдвяні ялинки – переважно в сільських недільних школах. Запрошували малечу, дарували подарунки. Наприклад, гравюра 1902 року зображує селянок, які ведуть своїх дітей до школи на ялинку.

Наприкінці 1920-х більшовики заборонили різдвяну ялинку – одночасно із забороною Різдва.

Але люди потайки все одно святкували народження Ісуса Христа. Городяни давали винагороду двірнику за мовчання, завішували вікна, щоб перехожі не помітили з вулиці – і ставили ялинку.

Підпис до фото, У Львові ось-ось мають відкрити різдвяну ялинкуЗрозумівши, що заборона безрезультатна, радянська влада 1935-го ялинку повернула, але тепер як новорічну, розповідає Цалик.

Після Другої світової війни абсолютно всі новорічні святкування в СРСР – вдома, в школах, Будинках культури, також у новорічних телепрограмах – відбувалися за участю прикрашеної ялинки.

Саме це “новорічне” амплуа ялинки у соцмережах згадують як “радянський вплив”.

Та Україна вже від нього частково позбулася, коли в 2023 році почала жити за новим церковним календарем, а державне свято Різдво також зробили тільки 25 грудня.

Тепер Різдво святкують перед Новим роком – 25 грудня, а тому і ялинку вдома ставлять раніше.

У містах же головну ялинку традиційно відкривають на День Святого Миколая – ось уже два роки як це свято в Україні офіційно відзначають 6, а не 19 грудня.

А що буде в Києві?

Головну ялинку країни, за традицією, встановлять на Софійській площі у Києві. Як і в попередні роки, місто не витрачатиме бюджетні гроші на різдвяно-новорічну локацію – це візьмуть на себе меценати.

Як повідомили в КМДА, у центрі столиці встановлять ялинку, невеличку ковзанку та кілька будиночків для реалізації кондитерських виробів і гарячих напоїв.

У Києві, як і в минулі роки, дідуха не буде – принаймні на Софійській площі так точно. Не буде і шопки.

Минулого року українськими соцмережами пройшовся великий скандал через ханукію, яку на Майдані Незалежності власним коштом встановила Федерація єврейських громад України.

Багато людей, серед усього іншого, обурилися, що ханукію в столиці встановили, а дідуха – не було.

Підпис до фото, Востаннє в Києві пишно святкували Новий рік та Різдво в 2022 році. Кияни та гості столиці у соцмережах часто з теплом згадують ту столичну ялинку – своєрідний символ життя до повномасштабного вторгненняУ коментарі BBC News Україна пресслужба депертаменту культури КМДА пояснила, що починаючи з 2022 року, місто не виділяє грошей на встановлення ані ялинки, ані інших символів Різдва, тому що під час війни в пріоритеті – інші потреби.

Тому вже кілька років ялинку ставлять за кошти меценатів. Ініціатив, які хотіли би поставити біля ялинки і дідуха, не надходило.