Джерело: www.volynnews.com
У Луцьку, який був для митця рідним, у 1960-80-х роках Станіслав Сарцевич у себе на подвір’ї створив унікальний «Сад скульптур», який, на жаль, не зберігся.
«Я хочу, щоб було гарно на землі», – так пояснював митець свою творчість та оформлення двору.
Протягом чотирьох з половиною місяців небайдужі лучани досліджували творчість і постать самобутнього скульптора. І зупинятися не збираються.
3 грудня у мистецькому просторі «Ангар» презентували назагал результати проєкту «Сарцевич: віртуальне повернення луцького генія наївного мистецтва».
Спершу всі присутні переглянули короткий фільм «Genius Ioci/ Дух місця», присвячений митцю та його унікальному «Саду скульптур». Родичі Сарцевича, мистецтвознавці – всі розповіли про його постать та оригінальну творчість: бухгалтер за фахом був митцем за покликанням. Загалом проєкт реалізовано платформою «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду.
Як зізналась Елла Яцута, керівниця проєкту й очільниця платформи «Алгортим дій», над проєктом працювало дуже багато людей. Аби хоч трохи передати всі масштаби роботи та досліджень, після фільму показали коротенький ролик про те, яких зусиль доклала команда, щоби дізнатися більше про луцького скульптора та його творчість. Власне, все почалося з дослідження території, де вирішили зводити Центр розвитку креативних індустрій «Або Або».
«Плануючи майбутню роботу, ми подумали про те, що важливо не лише працювати з самою будівлею, дізнаватися більше про неї, але і дуже важливо досліджувати район, в якому ми живемо. Дуже важливо розуміти історичний контекст, в якому перебував і цей район, і ця будівля», – зазначила Елла Яцута.
Власне, досліджувати місцевість і її історію взялася Руслана Порицька – кураторка дослідження, керівниця та режисерка театру «Гармидер», а також її команда. Саме тоді і виринуло із забутих лабіринтів пам’яті ім’я геніального Станіслава Сарцевича.
«Ми тут хоч і є театр «Гармидер», але більше ніж театр. Ми завжди дивимося на своє місто саме з такої дослідницької позиції. Все, що ми в принципі робили до цього, – це і театралізовані екскурсії вулицями, і так далі – це привідкривання імен. І одне з таких імен було Станіслав Сарцевич», – розповіла Руслана Порицька.
Кураторка дослідження зізналась: інтуїтивно відчувала, яким важливим є цей проєкт. Варто додати, хоч «Сад скульптур» і не зберігся, нині у фондах Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві зберігаються 33 роботи Станіслава Сарцевича: 21 фрагмент скульптур і 12 рельєфів. Цього року компанія Skeiron зробила 3D-оцифрування 16 скульптур і двох рельєфів. Деякі роботи, які збереглись частково, так би мовити, домалювали. Ці скульптури можна побачити на сайті, який також презентували під час події.
sartsevych.algorytm.ngo – сайт проєкту, де можна переглянути 3D-моделі скульптур. Там можна переглянути і сім розмов – з родичами скульптора ти мистецтвознавцями.
Читати ще: Музей Івана Гончара готовий передати Луцьку скульптури Станіслава Сарцевича
Тетяна Зубрик, координаторка заходів проєкту та керівниця Центру розвитку креативних індустрій «Або Або», зізналась: про скульптора почула вперше, коли активно включилась у роботу над цим проєктом і дослідженнями.
«Ми знали, що був «Сад скульптур» поблизу «Укртелекому» (Центр розвитку креативних індустрій «Або Або» орендує приміщення «Укртелекому», – ВН). Виникла ідея: а давайте його відтворимо у якомусь віртуальному світі з допомогою VR. І почали про все це думати: наскільки це реально і як правильно це зробити. В самому «Або Або» на четвертому поверсі планується артцентр – експозиційний простір сучасного мистецтва. Ми хочемо туди заводити цікаві українські проєкти, зокрема й про відновлення імен», – додає Тетяна Зубрик.
Остаточно вирішили спільно досліджувати постать і творчість саме Станіслава Сарцевича, коли під час робочого візиту у Львів Тетяна Зубрик та Елла Яцута почули від Павла Гудімова, куратора та засновника артцентру «Я Галерея», що особисто у нього Луцьк найперше асоціюється саме із Сарцевичем. Команда вирішила написати грант – і виграла його. Тож дослідження відбулося за підтримки Українського культурного фонду.
Читати ще: У Луцьку відбулася публічна розмова про унікального скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича
Проєкт був би неможливим і без Зої Навроцької – мистецтвознавиці, заслуженої діячки культури України, директорки Художнього музею Луцька та дослідниці життя і творчості Станіслава Сарцевича. У цій взаємодії та співпраці поколінь вочевидь і полягає успіх проєкту.
Зоя Навроцька зазначила: Станіслав Сарцевич – знакова людина у її творчому житті. Навіть під час навчання в художньому інституті темою дипломної роботи мистецтвознавиці була саме творчість луцького скульптора. Зацікавленість його доробком Зоя Навроцька пронесла через усе життя і зраділа, що молода активна команда вирішила відновити пам’ять про геніального, але призабутого митця.
«Те, що зробила Руслана, – це не просто банальне відпрацювання проєкту. Вона зі своїм товариством зробила ціле культурологічне дослідження. Недаремно культоролог за фахом. Це дослідження, напевно, завершило всі мої дослідження і надало життя, нового імпульсу цій темі», – із захватом розповіла Зоя Навроцька.
А ще мистецтвознавиця додала: історія Сарцевича є дуже повчальною, адже творчість митців треба цінувати за їх життя. Як наслідок лекцій і публічних розмов про забутого геніального скульптора люди почали придивлятися до звичайних знайомих – містян, селян, які творять якісь незвичні та, можливо, не всім зрозумілі мистецькі речі.
Читати ще: У Луцьку відкрили маловідомі імена митців-наївістів та показали унікальну виставку
Титанічну роботу для проєкту проробив і Артур Альошин – генеалог, який досліджував рід Станіслава Сарцевича. Як виявилося, це не так вже й просто.
«Сам Сарцевич не надто розмовляв зі своїми дітьми про своє минуле. В інтерв’ю, наприклад, із внучками вони кажуть, мовляв, були якісь сестри, навіть не пам’ятають імен. Я пробував через державні архіви у Житомирській області, через різні бази даних знайти, де їх могли репресувати», – розповів Артур Альошин про свої пошуки інформації, як родина скульптора потрапила до Луцька.
Свої дослідження генеалог не припиняє. Як і вся команда не перестає цікавитися творчістю Станіслава Сарцевича та доробками інших самобутніх луцьких митців.
Усі присутні на презентації результатів проєкту могли поставити свої питання команді або ж висловити пропозиції. А також усі отримали миле печиво «Косуля» (що відтворює одну зі скульптур митця), яке розробила команда misto.cafe.
Віра ШЕВЧУК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
