Як велика війна вплинула на Чорне та Азовське моря: аналіз науковців

Утім, українські науковці зазначають, що велика війна Росії проти України вже призвела до масштабного забруднення Чорного та Азовського морів. І розповіли Радіо Свобода детально, яким чином.

Що повідомили хакери26 листопада хакерська група «256 КіберШтурмова Дивізія» оприлюднила повідомлення, що їй «вдалося отримати фрагменти бойового наказу ЗС РФ із детальним планом воєнних злочинів і навмисної екологічної катастрофи на правобережжі Херсонщини». Зокрема, повідомляється, що війська РФ мають на меті посилити атаки по енергетичній інфраструктурі, а також знищити водоочисні споруди Херсону за допомогою ударних БпЛА та балістичних ракет.

За даними харкеської групи, це загрожує екологічною катастрофою в Чорному морі, в зоні якої опиняться не лише українські території, а й сусідні країни, як-то Румунія.

«Режим війни»Велика війна Росії проти України триває майже чотири роки.

«Режим війни в багатьох моментах – це режим заповідника. Значно менше рекреації, практично не має риболовства, дуже мало бердової забудови, нема видобутку ресурсів на шельфі тощо. Зараз в цілому море «відпочиває», але в локальних моментах воно зазнає локальних дуже жорстких впливів», – розповідає доктор біологічних наук, завідувач відділу оцінки стійкості екосистем Інституту морської біології НАН України Михайло Сон.

Які ж основні події періоду повномасштабного вторгнення РФ до України мали вплив на Азовське та Чорні моря?

• Бойові дії у морі

«Перший період був у 2022 році, коли була інтенсивна морська війна, було багато переміщень військових суден, бомбардування, наприклад, Зміїного, його морських скель, руйнування берегів Кінбурнської коси і бойові дії безпосередньо в морі. В цей час була велика кількість снарядів, нерозірваних бомб в морі, пошкодженні російські судна, як-то крейсер «Москва». Тобто все це безпосередньо бойове забруднення», – пояснює Михайло Сон.

Як таке забруднення може вплинути на морську екосистему, роз’яснює спеціальне дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря». Воно вийшло влітку 2025 року і проведене на запит Представництва президента України в Автономній Республіці Крим/Офісу Кримської платформи та ГО «КримSOS».

Зокрема, автори цього дослідження зазначають: «Існує список з близько 70 різних хімічних речовин, які використовуються у складі зброї. Однак повного списку не існує, так як склад матеріалів в багатьох випадках невідомий».

Як приклад наводять вплив на живі організми свинцю, що є одним із найбільш часто використовуваних металів у кулях та гільзах, на живі організми. Він «має токсичні властивості, які дуже шкідливі для ряду систем органів у хребетних, включаючи нервову систему. Снаряди або осколки, що залишилися після бою, можуть призвести до випадкового проковтування багатьма видами птахів, які ненавмисно споживають дрібні частинки або як пісок, щоб допомогти їхньому травленню».

Окрім бойового забруднення, у період інтенсивного ведення війни на морі у 2022 році спостерігається також забруднення берегове, каже Михайло Сон. Воно теж пов’язане з війною.

«Чому? Бо, по-перше, були просто зруйновані якісь системи – каналізаційні, очисні споруди в прибережних містах, наприклад, Маріуполі. Були зруйновані або не було електрики і не працювали. Та інші різні моменти, які призводили до того, що в море йшли підвищені комунальні скиди».

• Каховська ГЕС

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС.

Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ. Служба безпеки України 1 жовтня 2025 року повідомила про заочне висунення підозри російському генералу Володимиру Омельяновичу, начальнику штабу угруповання «Днепр» армії Росії, заявивши, що саме він командував підривом греблі Каховської гідроелектростанції.

Так, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, після катастрофи 15 червня і 4 липня 2023 року в річці Дніпро, Дніпро-Бузькому лимані, а також Одеській затоці Чорного моря вчені зробили забір 20 проб.

Дослідники провели їх аналіз, порівняли з даними за 2020 рік і виявили вищі концентрації забруднювачів, ніж в попередній період. У відомстві зазначають, що у річковій і морській воді виявили 106 органічних забруднювачів (переважно пестициди) та продуктів їх розпаду.

Михайло Сон каже, що вплив руйнування Каховської дамби був досить інтенсивним, але до певної міри локалізованим для Чорного моря:

«Серйозний вплив короткостроковий доходив до Одеси, до Чорноморська. Ось така компактна хвиля з дуже теплої, прогрітої, прісної, забрудненої води. Десь на пару місяців вона викликала таку локальну, компактну екологічну катастрофу. До кінця літа море це потроху «перетравило».

Який це мало вплив на морську екосистему, пояснює доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін:

«Після підриву Каховської дамби в 2023 році спостерігалась масова загибель різних морських організмів – молюсків, риб тощо, виніс прісноводних організмів в море, їх переселення і загибель, поява у незвичних місцях, загибель цілих популяцій ймовірна, але не підтверджена, бо зараз через бойові дії утворилася велика зона, куди ми не маємо доступу».

Так, наприклад, за даними Українського наукового центру екології моря, що працює в Одесі, руйнування Каховської ГЕС призвело до загибелі понад 50% мідій біля Одеси через зміну солоності та токсичні речовини.

Наразі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вказує на загрозу повторного забруднення моря внаслідок Каховської катастрофи. Таке може відбутися під час штормів, коли в результаті скаламучення води з морського дна підніматимуться токсичні речовини.

«Звісно, є якісь забруднювачі, які вже занесені в акваторію. Вони швидко не подінуться – або законсервуються десь у донних відкладеннях, підуть по харчовому ланцюжку з початку до ракоподібних якихось, до молюсків, яких з’їдає риба, а її дельфіни», – також каже Михайло Сон.

Завідувач відділу оцінки стійкості екосистем Інституту морської біології НАН України додає, що внаслідок руйнування Каховської ГЕС змінився і гідрологічний баланс:

«Каховське водосховище перестало працювати у своєму штучному режимі, до якого вже і море, і лимани звикли. Зараз не має цих опусків води в такому звичному режимі. Далі продовжується така не збалансованість гідрохімічних процесів. Оскільки неясно, чи буде водосховище відновлюватись, чи не буде, то досить тривалий період буде такий незвичний режим у дельті Дніпра, в лимані, в морі, але це все локальна зона до Одеської затоки», – каже науковець.

• Будівництво і роботи РФ довкола Керченського мосту

«Фактично цей перехід та баржі біля нього перегородили обмін між Чорним та Азовським морями. А Керченська протока – це важливий міграційний коридор для риб, для китоподібних і пов’язаних з ними морських організмів. І відповідно очікуваний довгостроковий прояв цього впливу – це може бути порушення структури популяцій як азовських риб, так і китоподібних», – пояснює Павло Гольдін.

• Аварії в морі

«Ми включаємо в наслідки війни як бойові, так і небойові дії. Тобто аварія танкерів російських у Керченській протоці – це начебто небойова дія. Але вони везли продукти для забезпечення російської воєнної машини, перебували в окупованій акваторії з порушенням всіх норм безпеки і міжнародного права саме через те, що росіяни мали таку можливість через окупацію. Тому ми розглядаємо цю подію як частину небойових дій, пов’язаних з війною», – пояснює провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін.

15 грудня 2024 року два танкери «Волгонефть» з нафтопродуктами (ймовірно, мазутом) зазнали аварії в Керченській протоці, за основною версією, через шторм. Унаслідок чого з танкерів стався розлив нафтопродуктів. За даними російських ЗМІ, «Волгонефть-212» перевозив 4300 тонн мазуту. Shot і Baza стверджують, що приблизно стільки ж нафтопродуктів було на борту «Волгонефти-239».

Попередня оцінка збитків внаслідок цієї аварії, за даними звіту «Зелене відновлення Чорного моря», підготовленого у 2025 році представниками екологічної мережі «Зой», може коливатися від 60 мільйонів до 14 мільярдів доларів США.

Зазначається, що, за оцінками експертів, загальна кількість мазуту, що потрапив у навколишнє середовище – 2400-5000 тонн, значна частка яких залишилась під поверхнею чи опустилась на дно через низьку температуру води взимку. Втім, після аварії мазут неодноразово фіксувався на чорноморському узбережжі – від Краснодарського краю до Криму, а також в Азовському морі.

Зокрема, поряд із заповідними зонами. Так, у січні 2025 року співробітник нацпарку «Тузлівські лимани» еколог Іван Русєв повідомляв, що в Одеській області на узбережжі Лиманської громади комунальники зібрали вже понад 400 кілограмів нафтопродуктів, які море викинуло на берег після аварії. Ділянка, на якій їх збирали, розташована неподалік Національного природного парку «Тузлівські лимани».

Після аварії російських танкерів, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, було зафіксовано загибель понад 700 морських птахів і 61 дельфіна вздовж узбережжя тимчасово окупованого Криму.

Вилив нафтопродуктів внаслідок аварії 15 грудня 2024 року називає одним з найбільших в історії Чорноморського регіону спеціальне дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря».

Зокрема, в ньому вказується на загрозу повторного забруднення моря протягом десятиліть внаслідок довготривалого осадження нафти у донних відкладах:

«Нафтопродукти на поверхні води утворюють нафтову плівку, яка обмежує газообмін, знижуючи рівень кисню у воді. Це може спричинити масову загибель планктону, молоді риб та інших гідробіонтів, що є основою морських трофічних ланцюгів. Крім того, мазут має високий вміст важких вуглеводнів, які є токсичними для морських організмів. У багатьох випадках такі сполуки призводять до пошкодження зябер у риб, порушення функцій печінки та нервової системи у морських безхребетних. Відомо, що водоплавні птахи особливо вразливі до нафтового забруднення – контакт із мазутом руйнує структуру їх пір’яного покриву, що унеможливлює терморегуляцію і призводить до переохолодження та загибелі», – роз’яснюється в дослідженні механізм впливу нафтопродуктів на екосистему Чорного моря.

«Широкий спектр впливу»На думку опитаних Радіо Свобода українських науковців, війна мала «досить широкий спектр впливу» на ситуацію в Чорному і Азовському морях.

По-перше, це забруднення моря. Яким воно може бути, пояснює Павло Гольдин:

«Воно може бути хімічними сполуками, зокрема боєприпасами і ракетним пальним. Забруднення морським сміттям, найбільш небезпечною категорією якого є міни. Це може бути забруднення біологічними сполуками. Наприклад, було бомбардування миколаївського терміналу вантажного з розливом соняшникової олії (28 грудня 2024 року – ред.) або, наприклад, витоки з каналізаційних споруд Маріуполя. Може бути забруднення нафтопродуктами. Також є забруднення біологічне інвазійними чужорідними видами, які приносять з баластними водами російські танкери».

Додає, що ще один вид забруднення, який впливає на мешканців моря – це звуковий:

«Це підводний шум від різних джерел, тобто це може бути і рух суден, і їх радарів, і падіння ракет у воду, вибухи під водою тощо. Всі разом ці дуже різноманітні загрози вкладаємо в категорію забруднення моря, ми констатуємо, що воно в цілому і в його частинах створює загрозу для мешканців моря – для морських тварин».

Зокрема, від останнього виду забруднення можуть активно потерпати дельфіни. За даними дослідження «Війна створює загрозу для морських екосистем: вплив російської агресії проти України на стан Чорного моря» (2025 рік), «акустичні частоти, які використовують дельфіни та кити, збігається з частотами, що використовуються морськими гідролокаторами суден (зокрема, підводних човнів), що може спричинити крововилив у внутрішньому вусі та викид тварини на берег.

Крім цього, військово-морські боєприпаси (наприклад, глибинні бомби, торпеди) створюють значні підводні вибухи, які можуть завдати надмірного тиску та осколкових поранень безхребетним, рибам, птахам і морським ссавцям в безпосередній близькості від місця вибуху».

Зростання випадків загибелі китоподібних було зафіксоване у 2022 році і, за даними згаданого дослідження, збігалось з повномасштабним вторгненням РФ до України: зафіксовано 914 випадків загибелі китоподібних на берегах Чорного моря в період з 24 лютого до 31 грудня 2022 року.

По-друге, війна призвела до знищення природних ландшафтів та місць проживання певних видів.

«Це в першу чергу може стосуватися острова Зміїного. Ми не можемо зараз оцінити, наскільки він постраждав, але значно постраждав. Це райони навколо затопленого крейсера «Москва». Вони – в зоні ризику. Це різні реліктові види, які постраждали в зоні Каховської катастрофи, тобто від дельти до моря були осередки різних рідкісних видів. І зараз ми не можемо перевірити для більшості цих видів, що трапилось, оскільки немає доступу до цих районів», – каже Михайло Сон.

Науковець додає, що внаслідок повномасштабного вторгнення відбулось нівелювання раніше напрацьованих міжнародних домовленостей і заходів з їх охорони:

«Порушені всі прикордонні зусилля екологічні з контролю. Вони всі міжнародні і включають Росію. І вона або бойкотує якісь, або намагається через різні інститути просувати своє бачення. Чорноморська комісіяКомісія із захисту Чорного моря від забруднення. Її створили на підставі відповідної міжнародної конвенції від 1992 року, яку підписали Туреччина, РФ, Румунія, Грузія, Болгарія і Українапрактично не працює, угоди українсько-російські з охорони осетрових, звісно, не працюють».

Руйнувань зазнали і механізми контролю за судноплавством в Чорному морі, зауважує завідувач відділу оцінки стійкості екосистем Інституту морської біології НАН України Михайло Сон:

«Є багато пов’язаних з цим моментів. Це і «тіньовий флот» російський. Полегшені процедури українського судноплавства, оскільки ми зараз не можемо обирати якихось надійних гравців на цьому ринку: до нас в порти на Дунай, в Одесу йдуть ризиковані гравці, тобто йде обмін баласту, занесення чужорідних видів з баластом. Йде переміщення військового флоту неконтрольоване, переміщення нафти, яке йде «сірими» схемами зараз по Чорному морю».

Підсумовує: «Тобто фактично все, що набудовувалось людством в плані морського законодавства з кінця 1980-х, зараз у Чорному морі практично не працює, окрім якихось дуже невеликих ділянок від Босфору до Констанци і від Босфору до Варни».

28 листопада у Чорному морі були атаковані два танкери російського «тіньового флоту». За даними ЗМІ, це була спецоперація СБУ. 2 грудня стало відомо про пошкодження ще одного російського танкера «Мідволга 2». Туреччина заявила про стурбованість ескалацією бойових дій у Чорному морі. А одна з турецьких компаній оголосила про припинення всіх судноплавних операцій із Росією.

Російський президент Володимир Путін пригрозив відрізати Україні доступ до моря у відповідь на атаки дронів на танкери російського «тіньового флоту» в Чорному морі. За його словами, якщо атаки на танкери продовжаться, Росія розгляне можливість застосування заходів у відповідь проти суден країн, які допомагають Україні здійснювати ці «піратські дії». Росія розширить удари по українських портах та суднах, які заходять у ці порти, заявив російський президент.

Росія і раніше намагалася атакувати українські судна, що перевозять товари з українських портів, кажуть експерти. І такий ризик зберігається.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.