Джерело: www.volynnews.com
Ініціаторки «Намету незламних» – Валентина Соловей, мама загиблого воїна, та її сестра Олена, вдова полеглого бійця. Жінки почали пекти та готувати на фронт ще з початку повномасштабної війни власним коштом, а у вересні 2022 року долучили до справи місцевих жителів, інформує Суспільне.
Кожного дня з 9:00 до 17:00 волонтерки виходять на площу Каменя-Каширського з випічкою.
«Поштовхом цього рішення був Герой, якого везли. Деркач. Коли я стояла на колінах, проводжала його, я зрозуміла, що ми дуже мало робимо. Я хотіла на той момент допомогти волонтерам – швидше закривати збори. Один із цих волонтерів була моя сестра Олена Яковяк. Вона не спала, їздила, діставала, крутилась, відкривала збори, а донатили мало. Заради того почалися ті ярмарки», – каже Валентина.
Волонтерки розповідають: зазвичай збирають від 60 до 100 тисяч гривень. Нещодавно жінки завершили збір на півтора мільйона – закупили 50 «чуйок». За словами Валентини, за пристроями звернулися військові з 14-ї бригад.
Читати ще: У Шацьку волонтери вже три роки плетуть маскувальні сітки для військових
До волонтерства долучилися й дівчатка – Єва, Ніка та Кіра. 13-річна Кіра випікає разом із мамою.
«Сьогодні ми привезли шість кексів для продажу. І цього разу вони будуть з лохиною та шматочками шоколаду. Ці кекси подобаються людям, бо вони є вологими», – каже дівчинка.
Волонтерки розповідають: саме продаж солодощів просуває збори, тому печуть у вільний від роботи час.
«Коли встигаю? Приходжу з роботи, свої справи поробила, а тоді ніч – вночі і до часу, і до двох, і до трьох. Зранку теж встаю раніше, щоб все попакувати», – говорить Людмила Совальська.
Валентина Соловей зізнається: втратити сина – найбільший біль, який і штовхає її продовжувати волонтерство.
Читати ще: Волинянка разом з онуком третій рік шиє устілки для військових
«2023 року 5 травня Стасік загинув. Це мене закопали разом з ним в могилі. І скільки б я не намагалась виповзати з тієї могили, обов’язково з’являвся якийсь чобіт, який збивав мене, і я знову провалювалась. Пів року у нас була перерва з цими ярмарками. Був момент, що я просто собі дозволила померти – не для того, щоб бути мертвою, а для того, щоб відродитись іншою. Мені вдалось», – розповідає жінка.
Тетяна Сацик додає, що волонтери теж виснажуються: «Ми теж потребуємо певної допомоги у випіканні, у продуктах. Долучаються освітні заклади, підприємці, але нам потрібні люди, які могли б продавати».
До основної команди осередку входять Валентина Соловей, Інна Лук’янчук з Каменя-Каширського, Людмила Совальська, Лідія Савчук з Раків Лісу, а також Тетяна Сацик із Грудок. Волонтерки кажуть: працюватимуть до перемоги.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
