Як фокусник “приручив” наземні роботи, щоб рятувати та вбивати

Підпис до фото, До повномасштабної війни Андрій майже 10 років життя присвятив магії та фокусам

• • Author, Олег Черниш
  • Role, ВВС News Україна
  • Reporting from, Київ
• 29 хвилин(и) тому

Молодий хлопець на сцені. Навколо нього юрбляться люди, дехто підходить до юнака й обв’язує його руки і тіло мотузками та залізними ланцюгами із замками. Минає декілька секунд і – вуаля! – хлопець легко скидає пута. Натовп аплодує.

Мине лише кілька років і юнак з відео – відомий дніпровський ілюзіоніст і фокусник Андрій Фонта – буде показувати вже зовсім інші трюки.

Під його керівництвом буде діяти підрозділ наземних роботизованих комплексів (НРК). Невеличкі “машинки” на дистанційному керуванні долатимуть десятки кілометрів, щоб вивезти під вогнем поранених українських бійців чи доставити їм провізію. Або ж, щоб самим розстріляти позицію російських військових і тим самим змусити їх відступити.

Підпис до фото, Одні з головних сценічних напрямків Фонти це ескейпінг, тобто “виплутування з ланцюгів” і левітація – “зависання в повітрі.В розмові з ВВС News Україна Андрій згадує, що до повномасштабної війни не мав цікавості до військової справи. Десять років життя він присвятив сценічній магії і “мікромагії”. Останнє – це вид фокусів, що виконуються впритул з невеликою групою глядачів, часто з використанням дрібних предметів, таких як карти, монети, мотузки, кільця, сірники. Вона відрізняється від сценічної магії тим, що глядачі можуть безпосередньо взаємодіяти з фокусником та реквізитом.

Однак “фішки” Андрія Фонти – це менталізм, тобто читання думок, левітація – зависання в повітрі і ескейпінг, тобто здатність виплутуватись із мотузок чи вилазити із закритих ящиків. Хлопець регулярно виступав зі своїми авторськими номерами на шоу ілюзіоністів в різних містах України.

От один з популярних номерів: дівчина лежить на ношах, які встановлені на двох стільцях. Фонта поступово забирає один стілець, потім витягає ноші, але Снігуронька не падає, а зависає в повітрі. Чиста магія.

Однак в травні 2024 року “магічне життя” Андрія закінчується. Він долучається на контракт до української армії, щоб замінити брата, який служив в 93-й окремій механізованій бригаді “Холодний Яр”.

Підпис до фото, В травні 2024 року фокусник Андрій став військовим і зайнявся питанням наземних роботів у своєму батальйоніПозивний обирає очевидний – “Фокусник”.

“Мій брат якраз списувався з 93-ї бригади, там саме відкрився рекрутинг. Я прийшов до них і сказав, що в мене є освіта комп’ютерного інженера і я трохи працював у цій сфері і маю деякі навички. Я заявив, що хочу підписати контракт і мені запропонували служити у взводі НРК. Я прийшов сюди як інженер. Потім наш взвод став ротою, а згодом батальйоном”, – згадує він.

Тепер свій батальйон, що отримав назву “Alter Ego”, Андрій Фонта називає одним з найкращих або й найкращим в ЗСУ по майстерності використання наземних роботів.

Що таке НРК

Для початку слід зрозуміти, що ж таке ці наземні роботизовані комплекси.

Ще в 2024 році це була диковинка, яку майже не використовували на фронті, а самі екземпляри цих дронів були слабкі і ненадійні.

Але цьогоріч стався якісний і кількісний прорив. Влітку були сформовані перші батальйони НРК в Силах оборони, а наземні дрони почали тисячами закуповуватися і постачатися у війська.

Як вони виглядають?

Якщо просто, то це невеликі платформи на колесах або гусениці, що дистанційно керуються, наприклад через Starlink чи оптоволокно. Вони призначені для мінування місцевості, евакуації поранених і навіть для ударних операцій, тобто для атак на противника.

Підпис до фото, Гусеничний вантажний дрон “Воля-Е”, який використовується в батальйоні Андрія Фонти для евакуації пораненихПід кінець року затребуваність і популярність НРК стала така велика, що на деяких ділянках фронту, наприклад, біля Мирнограда майже вся українська логістика зав’язана лише на них. Власне, це єдине, що дозволяє бійцям ЗСУ триматися вже довгий час фактично в повному оточенні.

Наразі є десятки виробників і сотні моделей цих дронів. Однак їх якість все ще “шкутильгає”, каже Андрій Фонта:

“Зі всього різноманіття виробників реально робочими НРК є близько 10%”, – вважає “Фокусник”.

Вихід один – допрацьовувати отриманий дрон силами інженерів і бійців батальйону, щоб він міг виконувати задачі за призначенням.

А ці задачі є доволі різноманітним. Наприклад, відбити відразу два села у росіян, як було цього року.

Пригоди робота-кілера біля Добропілля

Наприкінці літа російська армія здійснила неочікуваний і стрімкий прорив на Добропільському напрямку Донеччини. За пару днів війська РФ заглибились майже на 15-17 км в тил української території і це почало загрожувати реальним обвалом усього фронту на півночі Донецької області.

Генштаб почав контрнаступальну операцію і завершив її лише наприкінці листопада, повністю зрізавши весь Добропільський виступ противника. Українська влада подала це як один з найбільших воєнних успіхів цього року.

А починалась ця успішна контратака з виїзду невеличкого дрона з кулеметом. Це була операція батальйону Андрія Фонти.

“Ми виїхали і відстрілялись по кожному будинку, де був противник. Зачистили так, що після нас зайшла розвідгрупа і виявилось, що в підсумку ми аж два села відбили”.

Йдеться про села Грузьке і Веселе на самому краєчку Добропільського виступу, які були звільнені на початку вересня.

На відео, яке тоді оприлюднив OSINT-проєкт DeepState, видно, як невеличкий колісний НРК з кулеметом їздить дорогою в селі Веселе і розстрілює будинки, де ховається піхота росіян. Під час стрілянини з гучномовця, встановленому на роботі, лунав заклик “Руський солдат, здавайся!”.

Підпис до фото, Наземні роботи з кулеметами під назвою “Рись” використовувалися під час контрнаступу ЗСУ біля ДобропілляЦе була одна з найуспішніших операцій із застосуванням наземних роботів під час війни.

Андрій каже, що популярність ударних НРК зростає, але все ще залишається купа проблем. Насамперед з підготовкою операторів, які могли керувати таким “непростим” дроном.

“Просто люди не вміють на них їздити, є оператори, які не вміють навіть просто дрон переміщувати фізично, вони не вміють доїхати до цілі. В нас це вдалося, але і нам теж ще треба довчатися”, – каже він.

“Влучити в противника дуже-дуже важко. Але це можливо. Для цього потрібен досвід”, – наголошує боєць.

Евакуація під вогнем

Набагато більше досвіду українські дронарі мають щодо евакуації поранених з поля бою. Ці процеси вже відпрацьовані майже в усіх бригадах і є групи, які відповідають за ефективність цього.

Ба більше, головком ЗСУ Олександр Сирський нещодавно розпорядився “розширити використання” саме цього виду евакуації в армії.

“Віддав розпорядження щодо поставки у війська нових наземних дронів та всебічного сприяння розвитку передової евакуації безпілотними роботизованими комплексами. Їх має бути більше, вони мають бути надійнішими. НРК допомагають нашим воїнам перемагати Росію”, – заявив він наприкінці жовтня.

Андрій Фонта, як головний інженер свого батальйону, каже, що задачі з переміщення поранених бійців з поля бою ставлять перед ними щодня. На день виходить по 5-6 евакуацій.

За статистикою, батальйон втрачає один НРК раз на півтора дня.

“Якщо казати сухо, то все це відбувається за одним і тим сами прототипом. Нам телефонують і кажуть що є 300-тий (поранений, – Ред.) на позиції. Ми питаємо де саме, просимо обліт позиції, якщо ми на неї не їздили раніше. Потім готуємо свої дрони і висуваємось”, – розповідає хлопець.

Точка, де вивантажують дрон, зазвичай за 15 км від того місця, де лежить поранений.

Швидкість гусеничного дрона – а батальйон Alter Ego використовує саме таку модель під назвою “Воля-Е” – близько 4 км/год. Тобто відстань до пораненого він долає за 3-4 годин в один бік.

Однак все залежить від рельєфу і від безпекової ситуації. Андрій каже, що максимум часу в одну сторону він їхав 6-7 год, а загалом найдовша операція з евакуації тривала майже дві доби. Чому так довго?

Підпис до фото, Кадри роботи евакуаційного робота, які зафільмував інший НРК поряд з ним“Інколи треба перечекати погоду, інколи треба перечекати переміщення певних груп, щоб не заважати їм своїми дронами, не “палити” їх. Ми ж працюємо в той час доби, коли є менше шансів “отримати п…зди” (дістати прочухана, – Ред.)”, – каже Фонта.

Один оператор НРК перебуває на пункті керування, а інший на машині разом з водієм доставляє дрон до точки, підключає його і перевіряє. Якщо є необхідність, наприклад це важка і тривала операція, то він може і керувати роботом позмінно з першим оператором.

Відеокамера НРК достатньо якісна, а зображення чітке, щоб бачити усі перешкоди на дорозі, каже Андрій. Але трапляються непередбачувані випадки.

Наприклад, під час однієї з евакуацій наземний робот, завантажний пораненим бійцем, наїхав на міну.

“Фокусник” каже, що рельєф місцевості, де це відбулося, був дуже складним – численні воронки від розривів і невеликі горбки. На один такий горбик він зміг заїхати своїм НРК, але коли той вже мав спускатися по схилу вниз, то пролунав вибух.

“По трансляції з Мавіка я бачу, як мій дрон падає носом вниз, а через секунду цей ніс здіймається різко догори, а двигун відлітає куди в космос. Виявилось, що там лежала або міна або ФПВшка і мій наземний дрон підірвався на цьому”.

Дрон розірвало на частини, але боєць, що лежав на ньому майже не постраждав. Він зміг зв’язатися з побратимами по рації і дочекався нового наземного робота, який приїхав за ним майже через пів доби.

Отож, як не дивно, але операція завершилась успішно.

Полювання на робота

Дрон “Воля-Е” виглядає як велика металева корзинка на гусеницях.

Але для транспортування бійців до металевої відкритої частини НРК прилаштовують спеціальний захисний “кокон”, схожий на ковдру з міцної гуми і кевлару. Цей “кокон” має захистити бійця від уражень. За словами Андрія Фонти це надзвичайно потрібна річ, бо як тільки росіяни помічають тихохідний український наземний дрон, навіть із пораненим чи загиблим бійцем, то починають шалене полювання за ним.

“Якщо його помітили і почали полювати, то його шанси доїхати до цілі стрімко знижуються. Бо найчастіше на його знищення вилітає відразу декілька ФПВшок”, – каже “Фокусник”.

Щоправда, він пригадує випадок, коли вдалося перехитрити російський БПЛА, який атакував наземний дрон під його керуванням.

В цей день Андрій Фонта проводив місію з евакуації відразу двох поранених бійців одним наземним роботом. Зазвичай так не роблять, але в цій ситуації вирішили спробувати через дефіцит НРК під рукою.

“Обидва 300-ті мали поранення середньої тяжкості, лише травми рук. Хлопці були доволі бадьорі, самі змогли залізти на НРК і потім самі почули наближення ФПВшки. Вона почала залітати мені “в лоб”. Я встиг зробити маневр і вона пройшла повз мене, вибухнула поруч, але через те, що хлопці почали самі вискакувати з корзини НРК, одному з них вибухом відірвало пів ноги”, – розказує Фонта.

Попри цю рану, гіршого розвитку подій – загибелі обох бійців – вдалося уникнути, що буває не часто.

Підпис до фото, Андрій Фонта каже, що попри високу затребуваність на фронт якісних виробників і операторів НРК все ще дуже мало в українській арміїСекрет успіху був у маневрі.

Коли ворожий безпілотник намагається атакувати НРК, то треба різко розвернути робота у зворотному напрямку, бо оператор, який керує ФПВ, завжди б’є на випередження, намагаючись передбачити подальший рух противника. Тобто російський оператор, думаючи, що український НРК продовжить рух вперед, спрямував свій дрон перед ним, але український завчасно прочитав такий задум противника і встиг смикнути робота різко назад.

Операція завершилась вдало. Бійці батальйону “Фокусника” зберегли наземний дрон і врятували обох поранених, яких успішно потім довезли до стабпункту.

Андрій каже, що попри виснажливі щоденні операції на фронті, намагається не забувати про своє “магічне” минуле.

“Думки противника, звісно, не читаю, – сміється він. – Але, коли є вільний час, можу показати декілька фокусів побратимам чи просто покрутити колоду карт в руці. Пригадати забуті навички”.

Щоправда, часу для цього майже нема. Робота наземних роботів на війні в Україні зараз нагадує безупинний конвеєр, де чергуються порятунок і смерть.