Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Офіс президента
Підпис до фото, Володимир Зеленський під час зустрічі із журналістами на Банковій 11 грудня 2025 року
-
- Author, Софія Середа
- Role, BBC News Україна, Київ
- 39 хвилин(и) тому
Одинадцятого грудня – після повернення із європейського турне – президент Зеленський вирішив зібрати українських і міжнародних журналістів на Банковій, аби після спілкування голосовими у WhatsApp розповісти їм тепер наживо, куди рухаються перемовини з партнерами та чого чекати від “мирного плану”.
Користуючись нагодою, журналісти поцікавились у президента і щодо низки внутрішньополітичних питань.
Більше про це – в огляді BBC News Україна.
Чому не призначають голову ОП
Тож питання, коли чекати нового керівника ОП стало одним із перших, яке журналісти підняли під час розмови із президентом 11 грудня.
Володимир Зеленський відповів, що здивований такою увагою суспільства до цього призначення та наголосив, що для нього це “не пріоритетне питання”.
Він пояснив, що зосереджений на розробці мирної угоди та роботі з міжнародними партнерами, тож не планує призначати нового очільника Офісу президента найближчим часом.
Зеленський підтвердив, що провів кілька консультацій із можливими кандидатами на цю посаду, але додав, що остаточного рішення щодо них наразі не має, бо заважають “деякі організаційні деталі”.
“Якщо я, наприклад, заберу зараз когось ще з чинних урядовців – вони фахові люди, і можуть підійти на посаду керівника Офісу, – я боюсь, що на їх місце будуть тижнями шукати кандидатури так само, як на міністерство енергетики та міністерство юстиції. Я не хочу зруйнувати Кабінет міністрів”, – пояснив Зеленський.
Раніше він підтверджував, що на посаду нового голови ОП можуть претендувати:
- чинний віцепрем’єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров,
- експрем’єр, а нині міністр оборони Денис Шмигаль,
- колишній постпред України в ООН, а нині заступник міністра МЗС Сергій Кислиця,
- заступник голови ОП Павло Паліса,
- очільник ГУР Кирило Буданов.
28 листопада Андрій Єрмак подав у відставку після того, як НАБУ і САП вранці того дня прийшли до нього з обшуками.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Як голова ОП Андрій Єрмак пропрацював поруч із Зеленським понад 5 роківМирний процес: правки і дедлайни
Під час зустрічі із журналістами президент підтвердив, що Україна передала свою, спільну з європейцями, реакцію на план, який США “редагували і обговорювали в Росії”.
“Редакція, яку ми передали вчора американській команді, – не остаточний план. Це – комплекс документів. І багатьох документів ще фіналізованих немає, тому що вони залежать від того, в якому вигляді буде ухвалений базовий 20-пунктний план. В ньому є кілька речей, як-от: післявоєнна економіка та відновлення, гарантії безпеки та інші речі, які задаються рамкою в базовому документі, і потім на основі того чи іншого пункту, який потребує деталізації, буде ще окремий документ”, – повідомив Зеленський.
Він зауважив, що серед 20 пунктів нинішньої редакції “мирного плану” все ще залишаються неузгоджені питання. Зокрема, щодо територій і ЗАЕС.
У відповідь на питання, чи висувала американська сторона будь-які дедлайни щодо остаточної фіналізації вищезгаданого плану, Зеленський зазначив, що “якихось конкретних ультимативних рамок дат не було”.
Водночас він додав, що, за його відчуттями, США все ж хотіли б до Різдва “мати повне розуміння, де ми з цією угодою”.
Донбас і референдум
За словами Володимира Зеленського, питання територій – одне із найбільш сенситивних у рамках нинішнього обговорення “мирного плану”.
“Рускі” хочуть весь Донбас, але ми, зрозуміло, це не сприймаємо. І американці шукають якийсь формат. Вони обговорювали питання щодо “вільної економічної зони”, американці називають це так, а “рускі” – “демілітаризованою зоною”: коли українські війська виходять з території Донеччини, а російські війська не заходять на цю територію. Наша позиція: справедливо – коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії. Тому між цими позиціями різними і триває зараз дискусія, це ще не визначено”, – так описав президент камінь спотикання на цьому шляху.
Він підкреслив: “Якщо хтось кудись відходить з одного боку, як хочуть це від українців, то чому інша сторона війни не відходить на ту саму відстань в інший бік?”
За словами Зеленського, в української сторони є питання щодо менеджменту так званої “вільної економічної” чи “демілітаризованої” зони.
Тож наразі, додає президент, переговори у цьому питанні тривають, а Україна зацікавлена не просто у компромісі, а у “справедливому компромісі”.
Окремо Зеленський відзначив, що на питання можливих територіальних рішень повинен відповідати народ України “у форматі виборів чи у форматі референдуму”.
“Зараз насправді багато чого залежить, я вважаю, від нашого війська. Що українські військові можуть стримувати, як вони можуть стояти, де можуть знищувати окупанта. Це впливає на всю дипломатичну конструкцію”, – підкреслив президент.
Автор фото, Офіс президента
Підпис до фото, Зустріч Володимира Зеленського із журналістами, 11 грудня 2025 року, Банкова, КиївІз ким залишиться ЗАЕС
Ще одне складне питання у роботі над “мирним планом” – майбутнє окупованої росіянами ще з березня 2022 року Запорізької АЕС.
“Рускіє” хочуть залишати собі станцію. Зрозуміло, що ми проти цього. І ми сказали, що якщо це так, то станція не буде працювати. Американці хочуть спільний формат для управління станцією. Якщо американці можуть забрати станцію під себе, якимось чином демілітаризують цю зону, тобто російські війська повинні вийти зі станції на якусь відстань, тоді буде можливість, щоб був доступ до станції в України. А потім вже треба шукати можливість, як усім цим керувати”, – наголосив Зеленський.
Наприкінці листопада голова Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі заявив, що Запорізька АЕС потребуватиме “спеціального статусу” в разі укладення угоди.
“На якому б боці лінії (розмежування. – Ред.) вона не опинилася, вам доведеться мати угоду про співпрацю або атмосферу співпраці”, – зауважив він та додав, що без укладення миру існує небезпека ядерної аварії.
Проєкт підтримуваного США мирного плану для України, що початково складався з 28 пунктів, пропонував перезапуск ЗАЕС під наглядом МАГАТЕ і розподіл електроенергії порівну між Росією та Україною.
Армія, мова, віра
Минулого тижня західні медіа оприлюднили проєкт мирного плану США з 28 пунктів. За неофіційними даними, він містив суперечливі положення, зокрема обмеження чисельності ЗСУ до 600 тисяч на вимогу Москви.
Тож під час зустрічі із президентом BBC News Україна вирішила уточнити, чи прописане це питання у нинішній версії “мирного плану” і як саме.
“На сьогодні в документі є реальна чисельність сьогоднішньої армії, це погоджено з військовими, – 800 тисяч військових. Я вважаю, що на сьогодні ми достатньо доопрацювали цей пункт”, – відповів Зеленський.
На уточнення інших присутніх на зустрічі журналістів щодо того, чи передбачає “мирний план” поступки Росії у питанні мови та віри, президент повідомив: “Ми формували підхід до деяких пунктів згідно з тим, що Україна в майбутньому буде членом Євросоюзу. Тому ставлення до таких питань буде відповідним до європейського законодавства – до тих норм, які є базовими для ЄС”
Автор фото, Офіс президента
Підпис до фото, Володимир Зеленський під час зустрічі із журналістами, 11 грудня 2025 року, Банкова, КиївКоли чекати обміну, який анонсував Умєров
“Найближчим часом пройдуть технічні консультації. Вони мають закріпити всі процедурні та організаційні моменти. Працюємо без пауз, щоб українці, які мають повернутися з полону, зустріли новорічні та різдвяні свята вдома – за сімейним столом і поруч із рідними”, – повідомив тоді Умєров.
Під час зустрічі із журналістами 11 грудня BBC News Україна вирішила й поцікавитись у президента, на якому етапі наразі перебуває цей процес.
“З російської сторони є гальмування. Росіяни почали гальмувати ці процеси, тому що хочуть загальних домовленостей. На мій погляд, саме це відбувається. Якщо у нас буде формування всіх цих процесів, то ми повернемось знову до рішень про обмін”, – повідомив Володимир Зеленський.
Попередній обмін полоненими між Росією та Україною відбувся на початку жовтня цього року. Тоді додому повернулися 205 українських військових та цивільних.













