Джерело: tsn.ua
Росгвардія / © Associated Press
Однією з ключових перешкод на шляху до можливого мирного врегулювання війни залишається вимога Володимира Путіна передати Росії ту частину Донецької області, яка досі перебуває під контролем України. Київ категорично відкидає таку ідею, адже йдеться не лише про добре укріплені території, а й про ризик перетворення їх на плацдарм для майбутніх атак углиб країни.
Про це йдеться в матеріалі The Spectator.
Серед варіантів, які обговорюються неофіційно, фігурує створення демілітаризованої зони, яка формально перебувала б під контролем Москви, але без присутності російських військ. Однак ця схема має серйозні підводні камені. Старший радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що припинення вогню можливе лише після виведення українських сил із Донецька, додавши, що після цього там “може не бути жодних військ”, але водночас залишаться російська Національна гвардія та поліція для “підтримання порядку”.
Йдеться про регіон, у якому розташовані так звані міста-фортеці — Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка та Дружківка, а також проживає близько чверті мільйона людей. У разі передачі цих територій Росії частина мешканців, імовірно, виїхала б на захід, однак досвід інших окупованих районів свідчить, що далеко не всі готові або здатні залишити домівки. Дехто може прийняти нову владу, а хтось просто прагне припинення бойових дій будь-якою ціною.
Хоча до масштабної відбудови цих міст ще далеко, певні інвестиції для підтримки базових послуг все ж будуть необхідні. Як визнав один з українських чиновників, Росія зацікавлена не лише у створенні образу “цивілізованого управління”, а й у запобіганні гуманітарним катастрофам, таким як епідемії чи нестача продовольства.
Навіть за умови формального контролю демілітаризованої зони постає питання її охорони. Москва навряд чи погодиться залишити на цій території українські правоохоронні органи, навіть якщо частина з них готова працювати далі. Натомість Росія, ймовірно, залучить власні силові структури.
Російська система правопорядку базується на двох ключових інституціях — поліції Міністерства внутрішніх справ та Національній гвардії (Росгвардії), яка була виведена зі структури МВС 2016 року. На відміну від поліції, яка протягом років проходила поступові реформи, Росгвардія створювалася як силовий інструмент прямого підпорядкування Кремлю.
Росгвардія налічує близько 180 тисяч співробітників і включає добре озброєні підрозділи ОМОН, СОБР та внутрішні війська. Окремі частини, зокрема 1-ша окрема оперативна дивізія, мають на озброєнні бронетехніку, танки й артилерію. Усі ці сили брали участь у вторгненні 2022 року та здобули репутацію жорстких каральних підрозділів на окупованих територіях.
Допуск Росгвардії до демілітаризованої зони під приводом того, що вона формально є правоохоронним органом, фактично дозволить Росії зосередити там значний військовий потенціал. Лише одна дивізія Росгвардії може налічувати до 15 тисяч осіб. Водночас Москва може заявити, що без такої силової підтримки звичайна поліція не впорається з контролем над містами з нелояльним населенням.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що політолог зробив гучну заяву щодо того, чи можлива демілітаризація без участі миротворців.
