Джерело: www.volynpost.com
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинського обласного медоб’єднання захисту материнства і дитинства.
Дитячим хірургам Василю Демчуку, Оксані Трохимук, хірургині та ендоскопістці Юлії Артишук вдалося зробити це ендоскопічно, розділивши утвір з волосся на частини.
«Вручання відбувалося під загальним знечуленням і тривало орієнтовно 3,5 години. Трихобезоар заповнював третину шлунка і ще не був щільним, тож вдалося розділити його на фрагменти і поетапно видалити. Важив 700 грамів», — розповів медичний директор з хірургічної роботи Ігор Дородних.
Батьки маленької пацієнтки звернулися до лікарів зі скаргами на поганий апетит і розлади травлення у доньки. Попередній діагноз «трихобезоар» поставила лікарка УЗД Лариса Ляшенко, діагноз підтвердився на фіброгастросокопії.
«Трихобезоар може формуватися від кількох місяців і до років, навіть до десятиліття, — зазначає Ігор Дородних. — На початкових етапах таке стороннє тіло в шлунку проявляється відсутністю апетиту, печією, неприємним запахом з рота, відрижкою. У важких випадках трихобезоар може призвести навіть до кишкової непрохідності».
Причина формування трихобезоару — мимовільне заковтування волосся (трихофагія) та висмикування волосся (трихотіломанія). Таку звичку у дитини можуть спричиняти психологічні проблеми, напружені стосунки в сім’ї, стреси, тривожність. Також причинами можуть бути психічні розлади: депресія, обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), порушення інтелектуального розвитку, девіантна поведінка. Оскільки волосся в шлунку не перетравлюється, то відбувається його поступове накопичення і воно може навіть повністю заповнювати шлунок.
Випадки трихобезоару є доволі рідкісними. Попередній трихобезоар в дитячій обласній лікарні видаляли у 2021 році у дівчини підліткового віку. Медичний директор з хірургічної роботи, дитячий хірург Ігор Дородних, який оперував пацієнтку, зазначає, що ситуація була значно складнішою, адже трихобезоар повністю заповнював шлунок, а його продовження — «хвіст» з волосся знаходився у кишківнику.
Саме тому трихобезоар ще називають «синдромом Рапунцель». «Дитина зовсім не могла їсти, схудла, була постійна блювота, адже їжа не потрапляла в шлунок і зупинялася в стравоході, — розповідає Ігор Дородних. — Трихобезоар був щільний як камінь, тому довелося розрізати шлунок, щоб видалити його».
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
