Шрами на мозку. Як сексизм впливає на здоровʼя жінок і шкодить чоловікам

• • Author, Меліса Гогенбум
  • Role, BBC Future
• 14 грудня 2025

Прихований сексизм, що пронизує повсякденне життя, часто просто ігнорують. Але дослідження показують, що він може мати тривалі психологічні наслідки – включно з “потоншанням” певних ділянок мозку.

Якщо до вас коли-небудь чіплялися на вулиці пізно ввечері, вам, мабуть, знайома стресова реакція, яку це може викликати. Ти мимоволі напружуєшся, і після цього може лишатися відчуття фізичного тремтіння та вразливості.

У всіх моїх подруг був такий досвід, і кожна з нас хоча б раз поверталася додому в темряві, тримаючи ключі в руках. Я навіть вступила до карате-клубу в університеті – про всяк випадок – і через постійні тренування навчилася ефективно кидати супротивника на землю та влучати у вразливі точки, щоб заподіяти біль.

Коли небажана сексуальна увага не становить безпосередньої загрози, її часто знецінюють або ігнорують. Але це не означає, що вона не завдає тривалих психологічних наслідків. Нині дослідження показують, що навіть щоденні прояви сексизму можуть мати наслідки, які впливають на тіло та життя людей у довгостроковій перспективі.

Жіночий правозахисний рух мав чимало успіхів упродовж останнього століття. У багатьох країнах рівна оплата праці є юридично закріпленою, а дискримінація за статтю – незаконна. У Великій Британії було три прем’єр-міністерки, і жінки-лідерки стають дедалі поширенішим явищем у світі.

Втім, зростає занепокоєння, що гендерна рівність у Великій Британії та в інших країнах застопорилася або навіть відкотилася назад. Статистика щодо гендерного розриву в оплаті праці вперто не змінюється, а насильство щодо жінок і дівчат продовжує зростати.

У глобальному масштабі цифри тривожні – майже кожна третя жінка зазнала фізичного або сексуального насильства, або обох форм. Існують також приховані форми сексизму, що пронизують повсякденність: зверхній тон, приниження чи так званий доброзичливий сексизм — здавалося б позитивні, але гендерно забарвлені компліменти, які натякають, що жінки “природно” добріші чи емоційніші, а чоловіки — раціональніші чи домінантні. Такі припущення ґрунтуються на гендерних стереотипах, що шкодять розширенню прав і можливостей жінок і закріплюють їхній підлеглий статус.

Тим часом у США з державного вебсайту видалили інформацію про здоров’я жінок, а частину її змінили – про це йдеться у звіті, опублікованому в журналі The Lancet, який підготувала соціологиня Патрісія Гоман з Державного університету Флориди та її колеги.

“Додана інформація підсилює біологічний секс-есенціалізм, зображуючи жіноче тіло як слабке та таке, що потребує захисту, і представляючи транслюдей як загрозу”, – йдеться у резюме звіту.

Видалений контент стосувався материнської та репродуктивної охорони здоров’я. Зокрема прибрали посилання на закритий сайт “reproductiverights.gov”, який надавав інформацію про доступ до медикаментів, контрацепції, екстреної допомоги та абортів.

Ми звернулися за коментарем до міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США, але не отримали відповіді до публікації.

Разом узяті, ці приклади ілюструють явище, яке називають “структурним сексизмом”. Гоман визначає його як системну гендерну нерівність у владі та ресурсах, вбудовану в наші соціальні інституції.

“Це про те, як між чоловіками та жінками нерівно розподілені влада, статус і ресурси”, – пояснює вона.

Підпис до фото, У сфері прав жінок відбулося багато проривів, але також існують побоювання, що гендерна рівність у Великій Британії застопорилася“Шрам” на мозку

Наслідки для здоров’я жінок, що цілком очікувано, можуть бути суттєвими й не завжди очевидними. Велике дослідження, що проаналізувало понад 7 800 знімків мозку з 29 країн, показало: суспільна гендерна нерівність фізично змінює жіночий мозок.

Виявилося, що жінки, які живуть у країнах із вищою нерівністю, мають тоншу кортикальну товщину в ділянках мозку, відповідальних за емоційний контроль, стійкість і стресові розлади, такі як депресія та посттравматичний стресовий розлад.

Психіатр Ніколас Крослі з Папського католицького університету Чилі минулого року сказав мені, що нерівність, яку переживають жінки, “наче залишає шрам на їхньому мозку”.

Мозок змінюється під впливом стресу від нерівності через так звану пластичність – здатність мозку адаптуватися залежно від досвіду та навчання.

Тож якщо, скажімо, жонглювання спричиняє видимі зміни в мозку, пояснював Крослі, логічно, що глибокий, тривалий досвід життя в суспільстві, що тебе знецінює, також матиме наслідки, адже хронічний стрес пригнічує природну здатність мозку до адаптації.

Важливо, що ці відмінності в мозку зменшувалися в більш гендерно рівних країнах і не спостерігалися пропорційно у чоловіків – хоча й у них також фіксували більше змін у найменш рівних країнах.

“Тож якщо підвищити гендерну рівність, це покращить здоров’я жінок – і це буде вигідно всім”, – каже Крослі.

Психічні наслідки гендерної дискримінації підтверджують і інші дослідження. Одне британське дослідження виявило, що жінки, які стикалися з дискримінацією за статтю, через чотири роки мали гірші показники психічного здоров’я.

Серед майже 3 000 учасниць, кожна п’ята повідомляла про досвід сексизму – від відчуття небезпеки у публічних місцях до образ і фізичних нападів. Такі жінки утричі частіше мали ознаки психологічного виснаження та нижчу задоволеність життям.

“Повторний вплив стресових подій з часом призводить до зношення організму, а ці шкідливі біологічні зміни пов’язують зі зниженням психічного добробуту”, – каже Рут Гекетт, психологиня з Королівського коледжу Лондона і провідна авторка дослідження.

“Це просто виснажує людей”, – додає вона.

Кількома роками пізніше Гекетт провела подібне дослідження серед жінок віком понад 52 роки. Ті, хто повідомляв про дискримінацію за статтю – зокрема переслідування або ставлення з меншим повагою, – через шість років мали погіршене психічне здоров’я, більшу самотність і нижчу задоволеність та якість життя. У сукупності ці результати свідчать: гендерна дискримінація завдає довготривалої шкоди.

Натомість інші дослідження показують, що жінки, які живуть у суспільствах із вищим рівнем гендерної рівності, рідше страждають на депресію – як і жінки у більш рівноправних стосунках.

Підпис до фото, Жінки, які зазнали дискримінації за ознакою статі, мали гірші показники психічного здоров’я через кілька роківОкрім психічних наслідків існує ще ширша проблема – нерівне ставлення медиків до жінок.

Наукова література добре задокументувала, що фізичні скарги жінок у медичних закладах сприймають менш серйозно. Одне дослідження виявило, що жінкам у відділеннях невідкладної допомоги рідше призначають опіоїдні знеболювальні, ніж чоловікам.

Згідно з дослідженням 2024 року, їм також рідше виписують інші знеболювальні – навіть якщо інтенсивність болю така сама. Автори дослідження зазначають: “Наші результати демонструють систематичну різницю в знеболюванні, пов’язану зі статтю: пацієнтка, яку виписують із відділення невідкладної допомоги, істотно рідше отримує лікування від болю, ніж пацієнт-чоловік”.

Порочне коло структурного сексизму

Існує багато взаємопов’язаних причин, чому структурний сексизм є таким шкідливим. Патрісія Гоман пояснює, що він обмежує доступ жінок до ресурсів, важливих для добробуту – таких як справедлива оплата праці чи автономія. Він також може збільшувати їхній ризик зіткнення з негативним досвідом, наприклад домашнім насильством, небезпечними умовами праці та хронічним стресом.

Певні недоліки структурного сексизму є і для чоловіків. На перший погляд здається, що вони мають вигоду – вищу загальну оплату праці та менше домашньої роботи. Але, як пояснює Гоман, структурний сексизм підтримує шкідливі норми маскулінності, які заохочують ризиковану поведінку, насильство, вживання психоактивних речовин та уникання медичної допомоги.

В особистих стосунках дотримання традиційних маскулінних норм також має негативні наслідки для чоловіків. Великий метааналіз за участю понад 19 000 людей показав, що чоловіки, які дотримуються установок, пов’язаних із домінуванням над жінками, прагненням до статусу та сексуальною розкутістю, частіше мають проблеми з психічним здоров’ям.

“Сексизм – це не лише соціальна несправедливість, а й фактор, що має шкідливі наслідки для психічного здоров’я тих, хто поділяє такі погляди”, – зазначають автори.

Підпис до фото, Доведено, що сексизм має шкідливі наслідки як для жінок, так і для чоловіківКоли чоловіки засвоюють жорсткі гендерні норми, це може тривало впливати на їхнє здоров’я. Та сама система, яка дає їм привілеї, змушує їх відповідати нереалістичному образу маскулінності – і якщо цей образ недосяжний, це сприяє погіршенню психічного добробуту.

Додатково, коли чоловіки відчувають безсилля, це може негативно впливати і на жінок. Прагнення до влади та статусу, яке часто очікують від чоловіків, безпосередньо пов’язане з більшою кількістю випадків сексуальних домагань.

Низка експериментів показала, що чоловіки, які відчували себе безсилими, частіше вдавалися до сексуально агресивної поведінки, коли їм тимчасово надавали владу над іншими.

Як стимулювати зміни

Існують як особисті, так і суспільні кроки, які ми всі можемо зробити, щоб покращити ситуацію.

Батьки мають розмовляти з молодшим поколінням про відповідну поведінку та бути уважними до гендерних стереотипів і сексистських припущень – особливо з огляду на те, що стереотипи можуть почати нав’язуватися вже у віці трьох місяців.

Батьки також можуть свідомо руйнувати сексистські припущення вдома. Тим більше що ворожість чоловіків до жінок, так звана “ворожа маскулінність”, пов’язана з більшою кількістю випадків насильства щодо жінок.

На суспільному рівні допомогти можуть політики, спрямовані на вирівнювання балансу – наприклад, оплачувана сімейна відпустка для всіх працівників, незалежно від статі. Її успішно впровадили в кількох скандинавських країнах, де підхід “використай або втрать” збільшив кількість чоловіків, які беруть декретну відпустку.

Це, своєю чергою, нормалізує доглядову роль, підвищує її цінність і шляхом більшої підтримки вдома допомагає жінкам працювати, зменшуючи економічні втрати.

Коли чоловіки беруть на себе більше доглядових обов’язків, саме уявлення про маскулінність може змінюватися та розвиватися – у напрямку моделі, яку називають “турботлива маскулінність”.

Коли жінки мають більше влади, виграє все суспільство, зазначає Гоман: жінки на керівних посадах зазвичай більше інвестують у систему охорони здоров’я, громадське здоров’я, освіту, соціальний захист і програми безпеки, що покращують здоров’я широких верств населення.

“І навпаки – більший структурний сексизм призводить до зменшення суспільних інвестицій у ці сфери, шкодячи всім, включно з чоловіками”, – додає вона.

І нарешті, відкрите обговорення наслідків сексизму може допомогти підвищити обізнаність про його шкоду. Є навіть докази, що висловлення протесту проти небажаної дискримінації позитивно впливає на психічне здоров’я, оскільки може привести до більшої підтримки.

Водночас потрібно визнавати структурну всеохопність проблеми – індивідуальних зусиль недостатньо.

Поки що наявні дані малюють стриманий, навіть тривожний образ того, скільки ще потрібно зробити, аби жінки жили у світі, де вони не лише почуваються в безпеці, але й мають такі ж медичні показники як чоловіки, не спотворені укоріненим структурним сексизмом.

Але зміни можливі – якщо більше людей говоритимуть про те, що стоїть на кону.

Підписуйтеся на нас у соцмережах