Джерело: www.radiosvoboda.org
Яка нині ситуація у зоні колишнього Каховського водосховища, Радіо Свобода запитало у військових експертів.
На початку листопада Сили оборони півдня повідомляли про спроби інфільтрації військ РФ на Запоріжжя через висохле дно Каховського водосховища.
«В районі н.п. Приморське окупанти через колишнє Каховське водосховище, де буйна рослинність і очерет, висотою в декілька метрів, намагаються проникнути нам у фланг, але Сили оборони їх знищують», – йшлося, зокрема, у повідомленні Сил оброни півдня від 6 листопада.
Як виглядає така територія показав у себе на сторінці в соцмережах речник Сил оборони півдня Владислав Волошин. Він зазначив, що така місцевість добре маскує, однак все одно проглядається із дронів.
Також у цей же період військових РФ помітили у так званій сірій зоні Каховського водосховища. 4 листопада ГУР повідомило про операцію у районі ділянкиВеликі Кучугури Великі та Малі Кучугури – це 13 островів у північно-східній частині Каховського водосховища. Вони розташовані на північний захід від міста Василівка Запорізької області, що нині перебуває в російській окупації. Острови є піщаними масивами з дюнами заввишки до 20 метрів. Це територія орнітологічного заказника загальнодержавного значення – місце постійного гніздування та концентрації під час перельотів близько 50 видів птахів., розташованої за 7 кілометрів від берегової лінії, де спецпризначенці виявили та ліквідували російських військових.
Пробували на Запоріжжя йти через Оріхів – не вдалосьОлег Тягнибок
Спроби армії РФ використовувати дно Каховського водосховища для прихованого пересування на Запоріжжі мали місце ще влітку 2025 року. Про це Радіо Свобода повідомляли бійці одного з батальйонів 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» під час візиту до підрозділу в серпні 2025 року. Бригада тримає оборону на Кам’янському напрямку Запорізького фронту.
«Для московитів ця ділянка є важливою навіть стратегічно, тому що це найкоротший шлях до Запоріжжя. Вони пробували на Запоріжжя йти через Оріхів – їм це не вдалось. Наші війська їх зупинили. Відповідно вони накопичили серйозну кількість сил на цьому Кам’янському напрямку і зараз пробують прориватися. Їм часом вдається дуже ефективно, непомітно, особливо через ту територію, яка була Каховським водосховищем, а зараз вона фактично перетворилась у непрохідні хащі, пролазити», – так описував ситуацію на Кам’янському напрямку в серпні 2025 року командир батальйону 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» Олег Тягнибок.
Ліс на дні водосховищаЩо ж нині являє собою дно Каховського водосховища? Після відходу води внаслідок руйнування Каховської ГЕС На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС.Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ. Служба безпеки України 1 жовтня 2025 року повідомила про заочне висунення підозри російському генералу Володимиру Омельяновичу, начальнику штабу угруповання «Днепр» армії Росії, заявивши, що саме він командував підривом греблі Каховської гідроелектростанції.в 2023 році висохла територія почала заростати, зокрема вербами і тополями.
Середня висота рослин складає 5–5.5 метрівМихайло Муленко
Разом з ним Радіо Свобода побувало влітку на одній із ділянок острова Хортиця, аби побачити, як нині виглядає висохле дно Каховського водосховища.
Хащі та складний рельєф дна, як-от яри, балки, забезпечують природне укриття, що ускладнює візуальне спостереження та використання дронів для контролю всієї територіїСергій Братчук
«На сьогодні, за нашою інформацією, рослини вже сягають 7 метрів. Місцями навіть вище. Середня висота рослин складає 5–5.5 метрів. Взагалі верба – це дерево першої величини. Вона формує найвищий ярус висотою до 30 метрів. Якщо казати про 2023 рік, коли ми спостерігали зростання на декілька сантиметрів за добу, то в 2024 році приріст річний складав близько одного метра, іноді трохи більше. Цього року приріст вже не такий значний. Але дерева активно розвивають гілки, дуже активно розгалужуються, нарощують кореневу систему і стовщуються стовбури, тобто вони перетворюються із саджанців на повноцінні дерева», – каже Михайло Муленко.
Прихована загроза?Як така природа може сприяти прихованому просуванню російських військ, пояснює речник Української добровольчої армії Сергій Братчук:
«Хащі та складний рельєф дна, як-от яри, балки, забезпечують природне укриття, що ускладнює візуальне спостереження та використання дронів для контролю всієї території. Російські війська досить активно використовують зміни ландшафту для проведення розвідувально-диверсійних операцій. Їхня тактика полягає, перш за все, у використанні дна для обходу позицій. У «сірих зонах» регулярно відбуваються бойові зіткнення та артилерійські обстріли на островах та в прибережних районах, які тепер стали більш доступними».
Потенційно вразливими є прибережні території Херсонської та Миколаївської областей, де річка та її заплави також зазнали значних змінСергій Братчук
І додає: «Обидві сторони активно мінують осушені ділянки, що створює додаткові небезпеки. Також окупанти намагаються рухатися дном колишнього водосховища, щоб обійти українські позиції, зокрема в районах Плавнів та Приморського на Запоріжжі».
Однак дно Каховського водосховища не є основним маршрутом, яким російські війська намагаються просунутися на Запоріжжі, каже співзасновник проєкту DeepState Роман Погорілий.
«Намагаються лізти, але у них не дуже виходить. Були невеликі фіксації. Пробували в напрямку Приморського, Кам’янського просуватись через водосховище. Але це не основний їхній шлях до Приморського. Відповідно сказати, що ця ділянка несе величезну загрозу, не можна. Звичайна ділянка, де пробували і де пробують, але не виходить у них – більше просуваються через Плавні».
Наразі узбережжя Запорізької області – не єдина зона, яка зазнала зміни внаслідок руйнування Каховської ГЕС. То чи може це вплинути на безпекову ситуацію в інших областях півдня України?
Чи існує загроза для інших територій – вона існує всюди, в будь-якій точціРоман Погорілий
«Потенційно вразливими є прибережні території Херсонської та Миколаївської областей, де річка та її заплави також зазнали значних змін. Можливість прихованого перетину водних артерій та використання складного ландшафту збільшує ризики проникнення ворога у тилові райони. Українські військові підрозділи постійно проводять «зачистки» цих «сірих зон» та островів для мінімізації подібних загроз», – каже Сергій Братчук.
Та загроза прихованого пересування військ РФ існує нині по всій лінії фронту, тому як ситуація може розгортатися уздовж узбережжя Каховського водосховища, перш за все, залежить від своєчасного і оперативного реагування українських військ, наголошує Роман Погорілий.
«Чи існує загроза для інших територій – вона існує всюди, в будь-якій точці. За цим необхідно слідкувати і відповідно реагувати – знати, що можуть пролізти і готуватись до відбиття або ж не робити нічого і провалити оборону», – каже експерт.
14 грудня російські війська завдали удару по житловому кварталу Запоріжжя. Внаслідок атаки зафіксовані серйозні руйнування цивільної інфраструктури, також є поранені, серед них дитина та рятувальник. Місто постійно потерпає від майже щоденних російських обстрілів і повітряних атак. Лінія фронту восени 2025 року посунулася ближче до міста.
