Сіверськ на межі падіння: чому це загроза для Слов’янська і Краматорська

Підпис до фото, Боєць 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” веде вогонь з гаубиці. Цей підрозділ тривалий час утримує позиції біля Сіверська

• • Author, Олег Черниш
  • Role, ВВС News Україна, Київ
• 44 хвилин(и) тому

Навколо Сіверська на Донеччині ще з 2022 року сформувався плацдарм, який утримували Збройні сили України, прикриваючи зі сходу підступи до агломерації Слов’янська і Краматорська. Тепер його немає, а влада РФ 11 грудня оголосила про взяття міста.

Оголошуючи про це, російський президент Володимир Путін відмітив, що командування ВС РФ обіцяло йому захопити цей населений пункт до 15 грудня і виконало цю обіцянку.

За словами командувача російського угруповання військ “Південь” Сергія Медвєдєва, взяття міста “створює умови” для подальшого наступу в бік Слов’янська. До нього залишається близько 30 км.

Як доказ контролю над Сіверськом російські військові опублікували відеокадри з російськими прапорами в різних районах міста.

Підпис до фото, Російські військові демонструють свій прапор в центрі Сіверська як ознаку контролю над містом, 11 грудняУ командуванні 11-го армійського корпусу Збройних сил України, який відповідає за цю ділянку фронту заперечують падіння Сіверська.

“Якщо говорити, чи є противник в Сіверську? Так, є. Чи контролює він повністю місто? Ні, не контролює. Постійно йде робота щодо його знищення… Тому ситуація непроста, боротьба за місто триває”, — заявив вдень 11 грудня речник АК Дмитро Запорожець.

Однак 15 грудня в розмові з ВВС News Україна він повідомив, що під контролем ЗСУ наразі лише “частина міста”. Надати подробиці щодо ситуації він відмовився.

“По Сіверську поки що без коментарів. Проводяться стабілізаційні заходи”, – сказав він.

Зазвичай під “стабілізаційними заходами” в українському війську мають на увазі операції із закріплення на звільненій від ворога території або під час передислокації бійців.

Згідно із заявою 54-ї окремої механізованої бригади – підрозділу, що обороняє місто, – росіяни тривалий час намагалися просочитися в межі Сіверська, користуючись погодними умовами, зокрема – густим туманом. Їм вдалося накопичуватися в межах житлової забудови, у підвалах.

“Сіверськ залишається під постійним тиском ворога: одні намагаються просочитися всередину міста, інші рухаються на підходах, сподіваючись закріпитися”, – сказано в повідомленні бригади 16 грудня.

На картах OSINT-проєктів, таких як DeepState і “Інститут вивчення війни” (ISW), показано: щонайменше східна частина Сіверська перебуває під повним контролем росіян, а західна частина – “сіра зона”.

За даними джерела ВВС серед українського командування, бійці ЗСУ все ще зберігають під контролем деякі позиції на крайній західній околиці міста за річкою Бахмутка. Однак, падіння міста найближчим часом – це вже доконаний факт, вважає співрозмовник.

Наразі головна задача – стримати подальше просування РФ в сторону Слов’янська і Краматорська.

Слід зауважити, що генштаб Збройних сил України ще в жовтні без пояснень прибрав “Сіверський напрямок” зі своїх щоденних фронтових зведень. Його замінив “Слов’янський”.

Як російська армія зрізала Сіверський плацдарм

Власне, з початку осені Росія почала планомірно тиснути як з південного, так і з північного флангу Сіверського виступу.

Вагомим здобутком для армії РФ стало вибиття українських військ наприкінці вересня з Серебрянського лісу.

Цей великий лісовий масив на північному березі річки Сіверський Донець майже три роки слугував ареною важких виснажливих боїв обох армій і прикривав північний фланг Сіверського плацдарму ЗСУ.

Росіяни тепер використовують його як для накопичення сил і проведення атак південніше – на села Серебрянка і Дронівка. Просування в цьому напрямку на початку листопада дозволило їм вийти на висоти північніше Сіверська і перерізати логістичні маршрути до міста.

Паралельно російська армія змогла дістатися української логістики та висот південніше міста в районі сіл Званівка, Виїмка та Свято-Покровське.

Десята гірсько-штурмова бригада ЗСУ, що обороняє цей відтинок фронту, ще 5 грудня повідомила про “приховану інфільтрацію” росіян в бойові порядки українців біля Свято-Покровського. Там зафіксували вбивство беззбройного бійця, який здавався в полон.

Підпис до фото, Українські військові використовують безпілотники для ударів по російських військових, які намагаються закріпитися в Сіверську. Наразі більша частина міста під контролем РФНаразі всі ці території південніше і північніше Сіверська на карті українського аналітичного DeepState показані, як одна велика “сіра зона”.

Американські аналітики із “Інститут вивчення війни” називають просування росіян в цьому районі “непідтвердженим”.

Очевидним вектором для подальшого руху російської армії є напрямок на захід вздовж берегів річки Суха і балки великого крейдяного кар’єру в сторону сіл Рай-Олександрівка, Миколаївка та Райгородок.

Щоправда, без оперативних резервів на цьому відтинку фронту Росія навряд може розраховувати на стрімкий прорив української оборони. Так само генштаб ЗСУ не може без додаткових сил сподіватися на повернення контролю над Сіверськом.

Яка ситуація на інших напрямках

На інших напрямках активність російських атакувальних дій трохи зменшується.

Якщо у листопаді щодня фіксувалося не менше 200, а в окремі дні – близько 300 боєзіткнень, то ближче до середини грудня їхня кількість впала майже вдвічі.

Зараз в середньому фіксують 150-160 боєзіткнень на добу.

Російська армія продовжує зосереджувати свою увагу на декількох пріоритетних ділянках, намагаючись досягнути там відчутного прогресу.

Найперше – це бойові дії в містах Покровськ, Мирноград, Гуляйполе, Куп’янськ, Костянтинівка і Вовчанськ.

Що стосується Покровсько-Мирноградської агломерації, про захоплення якої російська влада вже тричі публічно відзвітувала, то станом на середину грудня ця інформація все ще не відповідає реальності на полі бою.

Навіть залучення оперативних резервів – 76-ї повітряно-десантної дивізії – не дозволило РФ “дотиснути” північну частину Покровська і взяти її під контроль.

Українці продовжують зберігати там свої позиції та періодично роблять рейди в центральну та південну частину міста, які ще з листопада контролює російська армія.

Підпис до фото, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський і командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол під час наради щодо дій на Покровському напрямкуЩоб “розтягнути” оборонні порядки ЗСУ армія РФ в останні тижні посилила тиск на село Гришине західніше Покровська. Воно перебуває під щоденними атаками повітряних сил РФ, крім того, російська армія здійснила декілька марних спроб наступати на нього бронетанковими колонами. Їх заздалегідь виявили та розбили на підході до населеного пункту.

У сусідньому Мирнограді українські бійці продовжують утримувати невелику ділянку центральної та північної частини міста. Росіяни пробують тиснути з півдня і сходу, поступово накопичуючись в житловій забудові.

За словами українського командування, логістичний коридор в районі сіл Рівне та Світле все ще під контролем ЗСУ.

“Сили оборони продовжують заходи зі стабілізації та розширення логістичного коридору до Мирнограда. У районах Світлого та Рівного фіксуються поодинокі появи ворожих груп, які оперативно знищуються”, – сказано в заяві 7-го армійського корпусу від 16 грудня.

У Запорізькій області складна ситуація залишається в районі Гуляйполя. Ще в листопаді російські сили скористалися провалом української оборони та наблизились до східних околиць міста. Лише перекидання резервів, зокрема штурмових полків, дозволило стабілізувати ситуацію для ЗСУ.

Проте РФ продовжує планомірно тиснути на східну та південну частини Гуляйполя. Згідно з інформацією DeepState від 15 грудня, росіянами вдалося форсувати річку Гайчур, що протікає через місто, і зайти на південні околиці.

Підпис до фото, Тренування бійців 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Саме це формування захищає південні околиці Костянтинівки, де наступають росіяниЩо стосується Костянтинівки на Донеччині, то попри заяви російської влади про контроль над 45% житлових будинків в місті, ця інформація не підтверджується. Російські штурмові загони намагаються просочиться в житлову забудову лише на південно-східних околицях, але не можуть закріпитися.

У Вовчанську на Харківщині армійці РФ змогли досягти тактичного успіху в західній частині міста, але українці все ще утримують позиції на півдні та на східних околицях. Командування ЗСУ заперечує заяви Кремля про “взяття” міста.

Однак бої йдуть вже за сусідні села Лиман та Вільча, обидва з яких розміщені західніше міста вздовж траси з Харкова на Вовчанськ.

“У Вовчанську українські сили тримають оборону по річці Вовча попри активні спроби атак з російського боку”, – заявив 16 грудня речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов в розмов з ВВС News Україна.

Він же повідомив, що успішна контроперація ЗСУ в Куп’янську продовжується. Тут протягом осені українські підрозділи змогли підготуватися та оточити російські підрозділи в місті. Українцям вдалося звільнити низку сіл на західному березі річки Оскіл та перерізати логістику РФ.

За словами Трегубова, станом на середину грудня в Куп’янську заблокованими залишаються близько 200 російських військових, які намагаються тримати позиції в центрі.

“У Куп’янську росіяни оточені в місті. Йде поступова зачистка, ускладнена міськими умовами та, подеколи, використанням цивільних в якості живого щита, тож це ще певний час триватиме”, – сказав він.