Перейменування “копійки” у “шаг”: хто і чому заблокував це рішення у Раді

Підпис до фото, Дмитро Разумков виявився єдиним депутатом, хто натиснув кнопку “проти” під час голосування за те, щоб перейменувати “копійку” у “шаг” 18 грудня 2025 року, чим заблокував можливість ухвалити законопроєкт “в цілому”

• • Author, Софія Середа
  • Role, BBC News Україна, Київ
• 27 хвилин(и) тому

18 грудня Верховна Рада опинилася за пів кроку, а точніше – за пів шагу від того, аби прибрати з українського вжитку слово “копійка”.

Попри єдність абсолютно усіх фракцій та депутатських груп, ухвалити такі законодавчі зміни не вдалося, бо єдиний голос “проти” від колишнього спікера, а нині позафракційного Дмитра Разумкова забуксував увесь процес.

Як так сталося? У чому головний камінь спотикання? Та коли тепер Рада зможе змінити “копійку” на “шаг”? Про це – в огляді BBC News Україна.

За крок до відновлення історичної справедливості

Оголошуючи тестове голосування перед початком роботи Ради 18 грудня спікер Руслан Стефанчук перебував у чудовому і навіть жартівливому настрої.

“За” – 234, “проти” – 15, “утрималось” – 2. Різдвяна ялиночка прямо, а не зал парламенту”, – саме так голова парламенту описував результати.

На відміну від вівторка, у четвер у залі ніхто не бився, не блокував трибуну і не посилав одне одного “на х**н”, тож, схоже, у Стефанчука були високі очікування на нарешті продуктивну роботу депутатів у останній пленарний тиждень цього року.

Особливого позитиву спікеру додавала перспектива ухвалення законопроєкту 14093 про перейменування “копійки” на “шаг” – документа, який ініціював сам Стефанчук із колегами по президії – Олександром Корнієнком та Оленою Кондратюк, – та ще двома депутатами від “монобільшості” – Павлом Халімоном та Максимом Павлюком.

І саме розгляд цього законопроєкту став першим у порядку денному.

Підпис до фото, Перед початком розгляду перейменування “копійки” у “шаг” на засіданні 18 грудня спікер Руслан Стефанчук був у піднесеному настрої“Українська грошова одиниця на рівні із державними символами є частиною української ідентичності. І сьогодні тільки у Росії та Білорусі, а ще в Україні залишається копійка як розмінна монета. Ігнорувати цей факт означає мовчки приймати нав’язаний нам зв’язок з цими країнами”, – звертався до депутатів спікер, презентуючи з трибуни парламенту вищезгаданий законопроєкт.

Стефанчук пояснював, що “шаг” – це про Гетьманщину та УНР, про Тараса Шевченка, Лесю Українку та Івана Котляревського, тож повернення цього терміну у вжиток означатиме для України відновлення історичної справедливості.

“Це не про дрібну монету, а про великий вибір. Це про те, з ким ми та від кого назавжди пішли”, – наголошував Стефанчук у своєму виступі, на що депутати реагували оплесками.

Здавалося, у парламент, хай і не надовго, знову повернулась єдність. Та слово взяв Дмитро Разумков.

А Разумков проти

Свій вступ колишній спікер парламенту, а нині позафракційний депутат розпочав із обурення: “Шостий день в Україні немає світла, а Рада крокує у прірву семимильними шагами. Ви взагалі думаєте, що ви розглядаєте!?”

За словами Разумкова, він та ще кілька народних депутатів подали альтернативний законопроєкт лише для того, аби “показати той абсурд, який відбувається у стінах парламенту”.

“Кожен голова НБУ хоче потрапити в історію… Цей буде за наші з вами кошти друкувати монетки на пам’ять, які коштують набагато більше, аніж вартують… Скажіть, будь ласка, хто в цій залі останній раз і коли розраховувався копійками або отримував їх в магазині? Підніміть руки!” – звертався Разумков до колег у сесійній залі.

У відповідь нарахував 6 піднятих рук.

“Ви довели до того, що сьогодні вже немає копійок, вже гривнями ніхто не розраховується, таких цін немає, і ви зараз граєтесь в це! Візьміть це і робіть через 10 років після перемоги, а зараз кошти витрачайте на укриття енергетики, на забезпечення ЗСУ”, – обурювався Разумков.

Підпис до фото, Можливість перейменування “копійки” на “шаг” неабияк обурила колишнього спікера, а нині позафракційного депутата Дмитра РазумковаТакі аргументи обурили частину його колег по парламенту.

“Це не про гроші! Давайте не будемо цим зараз маніпулювати! Якщо ми не будемо повертати наше собі, то гріх ціна буде кожному з нас!” – апелював до Разумкова колишній соратник по “монобільшості”, чинний член “слуги народу” Олександр Аліксійчук.

Він звинуватив ексспікера у намаганні знецінити важливий законодавчий крок та додав, що цей законопроєкт має на меті насамперед повернути державну гідність та історичну правду.

“Не треба плутати святе з грішним!” – апелював до слів Разумкова і член депутатської групи “За майбутнє” Ігор Гузь.

Тим часом представниця депутатської групи “Довіра” Лариса Білозір наголосила, що законопроєкт 14093 “не створює жодних додаткових витрат”.

“Ніхто не примушує громадян міняти гроші. Копійки і шаги перебуватимуть в обігу паралельно у співвідношенні 1:1”, – наголосила парламентарка.

Вона також додала, що у війні з Росією немає дрібниць, а запровадження “шагів” не інновація, а “повернення до вкраденого”.

Цю тезу у своєму виступі підтримав і Степан Кубів – колишній голова НБУ, а нині член фракції “Європейська солідарність”.

“Я пам’ятаю, коли мій дідусь, владика Іван, у 1977 році показав мені гривню і показав шаги. Мені було 16 років і я донині гордий тим, що я це знав. Прийшов час повертати своє”, – наголосив Кубів.

Він також зазначив, що рішення про запровадження “шагу” замість “копійки” у майбутньому можна буде порівнювати з історичними рішеннями першого скликання Верховної Ради.

Підпис до фото, Українські “шаги” на початку XX століттяДух козаччини у сесійній залі

Перед знаковим голосуванням “слуга народу” Данило Гетьманцев наголосив, що ухвалити цю зміну за основу та в цілому рекомендував його комітет з питань фінансів та митної політики.

“Нема про що говорити, законопроєкт комітет підтримав одноголосно. Водночас я переконаний у тому, що сьогодні у фінансовій політиці держави є більш важливі моменти, на яких треба сконцентруватися”, – додав Гетьманцев.

Подібну думку у своєму виступі озвучив і член депутатської групи “Платформа за життя та мир” Олександр Колтунович, який сказав, що він з колегами буде голосувати “за”, але державі варто вирішувати й інші, більш нагальні проблеми економіки.

“Голосувати зараз “проти” може лише дві категорії, за словами Петлюри: московські воші і українські гниди. Не будьте ними!” – наголосив представник “Голосу” Ярослав Юрчишин.

“Геть від Москви!” мусить бути нашим гаслом”, – підкреслив у своєму виступі представник “Батьківщини” Іван Крулько.

Попри єдність абсолютно усіх фракції та депутатських груп, ухвалити такі законодавчі зміни не вдалося, бо єдиний голос “проти” від колишнього спікера, а нині позафракційного Дмитра Разумкова забуксував увесь процес.

“Щойно абсолютно всі фракції та групи проголосували за історичну справедливість і повернення нашої української назви монет. Але процедура не дозволила, аби це історичне рішення було ухвалене миттєво. І лише один народний депутат не дав право Україні, цьому парламенту це рішення прийняти, і прізвище його – Разумков”, – обурився результатами на табло представник “Голосу” Роман Лозинський.

Його підтримали й решта парламентарів, які почали кричати на адресу Разумкова: “Ганьба!”.

Підпис до фото, Дмитро Разумков не стримував своїх емоцій, слухаючи “Ганьба” від колег по сесійній залі“Я прошу знизити градус! – спробував заспокоїти колег спікер Стефанчук, – Регламент є регламент. Він – однаковий для всіх. Маємо що маємо”.

У відповідь на звинувачення сам Разумков вдався до критики: “Я дивлюсь тут всі патріоти великі: переживають! Ви б так переживали, коли за бюджет голосували і, до речі, собі трохи наголосували”.

Як вихід із ситуації колишній спікер запропонував депутатам зібратись на позачергове засідання та завершити розгляд цього питання одразу ж після Різдва.

“Давайте за 8 днів зберемся у залі і розглянем ваші шаги! І вам вистачить часу на це! Вперед! І я хочу подивитись на цих патріотів, які зберуться 26 або 27 грудня після Різдва”, – не приховував своїх емоцій Разумков, чим знову викликав засудження з боку колег.

“Давайте ми не будемо гратися у те, хто тут кого більше може взяти на слабо!”, – відповів йому “слуга народу” Олександр Аліксійчук, який сказав, що у багатьох депутатів уже заплановані поїздки на фронт або похід у церкву на честь Різдва. Але додав, що не проти ідеї позачергового засідання як такого.

“Ставимо (пропозицію про позачергове засідання на голосування. – Ред.)!”, — почав вигукувати зал.

“Бачу, тут відродився дух козаччини! – у відповідь на це пожартував спікер Стефанчук та додав: П’ятниця (26 грудня. – Ред.) – прекрасний день, аби завершити цей рік і показати що ми браття і сестри козацького роду”.

Зрештою депутати вирішили зібратись на таке засідання у суботу 27 грудня.

“Аби ви так щодо проблем по фронту голосували і підтримували мене”, – у якийсь момент не втрималась колишня “слуга народу”, а нині позафракційна депутатка Мар’яна Безугла, яка кілька днів до цього ледь не заблокувала роботу усього парламенту.

“А при чому зараз це до процедури? Просто захотілось сказати? Теж буває”, – пожартував у відповідь спікер Стефанчук.

Підпис до фото, Українські “шаги” на початку XX століттяДля чого Україні “шаги”

Як розповідають у Нацбанку, назва “шаг” має давнє українське походження і уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.).

У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг ввели грошові знаки з назвою “шаг”, що закріпили на законодавчому рівні. Але це були не монети.

За даними НБУ, ще в 1992 році, коли готувалось введення гривні, то планували, що дрібні монети матимуть назву “шаг”. Саме їх готувалися карбувати.

Проте через спротив частини політиків тоді зрештою запровадили копійки.

Журналіст Дмитро Лиховій згадує, що перед запровадженням гривні до них у редакцію газети “Україна молода” заходив тодішній голова НБУ Віктор Ющенко, який скаржився, що він хотів запровадити “шаги”, але йому не дали це зробити

Якщо Рада все ж таки змінить “копійки” на “шаги”, то в обіг їх будуть вводити поступово, деякий час обидві монети будуть співіснувати, зазначають у Нацбанку.

Показово, що в останні роки з ростом інфляції та знеціненням гривні монети-копійки поступово виходять з обігу, а у користуванні фактично лишаються лише монети у 50 копійок. Тож багато оглядачів вже вказують, що рішення про “шаги” швидше матиме символічне значення.