Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Getty Images
-
- Author, Індія Бурк, Ізабель Герретсен, Софі Гардах, Марта Енрікес, Кетрін Латам, Люсі Шеріфф, Джоселін Тімперлі
- Role, BBC Future
- 15 хвилин(и) тому
Екологічне тло цього року знайоме: викиди зростають, а стан природи продовжує погіршуватися. Але попри це у 2025 році були й світлі моменти.
Цілеспрямовані дії у сфері чистої енергетики, охорони природи та прав корінних народів дали відчутні позитивні результати для нашої планети.
Ці тихі прориви інколи губляться серед шуму новинного циклу. Тож від стрімкого зростання відновлюваної енергетики до повернення черепах і тигрів, які зникають – BBC згадує сім важливих досягнень 2025 року.
Стрімке зростання відновлюваної енергетики
Вітрова, сонячна та інші відновлювані джерела електроенергії цього року випередили вугілля і стали провідним джерелом електрики у світі.
Глобальне зростання відновлюваної енергетики рухає Китай, який стрімко нарощує виробництво чистої енергії та домінує в експорті технологій зеленої енергетики. Окрім масштабного розвитку сонячної енергетики, Китай навіть використовує енергію екстремальних штормів, будуючи вітрові електростанції, стійкі до тайфунів.
Інші країни також продемонстрували разючий прогрес завдяки вітру. У Великій Британії огляд 2025 року показав, що вітрова енергетика стала найбільшим окремим джерелом енергії ще торік, забезпечуючи близько третини попиту, тоді як вугілля практично зникло як джерело електроенергії.
Британія також робить кроки вперед у зберіганні чистої енергії на випадок, коли вітер не дме або сонце не світить, розпочавши будівництво найбільшого у світі сховища енергії на основі рідкого повітря на півночі країни.
У глобальному масштабі темпи зростання потужностей відновлюваної енергетики прискорюються більш ніж у 80% країн. За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року загальні потужності відновлюваної енергетики мають подвоїтися порівняно з нинішнім рівнем.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Світ стрімко нарощує свої потужності з виробництва чистої енергіїЗначна частина цього зростання припадає на Китай. У результаті свого курсу на чисту енергію Китай цього року вперше зафіксував зниження викидів CO2, згідно з аналізом Carbon Brief, причому викиди скорочувалися протягом 12 місяців до травня 2025 року.
Хоча це ще початковий етап, він свідчить про те, що викиди країни можуть досягати піка, і, згідно з другим аналізом Carbon Brief, ця тенденція зберігалася і в другій половині року.
Китай також оновив свої зобов’язання щодо скорочення викидів, хоча багато інших країн не змогли подати нові обіцянки до кліматичних переговорів ООН.
Загалом же глобальний сплеск чистої енергетики, зумовлений Китаєм, створює умови для досягнення піка і подальшого зниження використання викопного палива в енергетиці у світі, йдеться у звіті аналітичного центру Ember.
Водночас, попри швидке й прискорене зростання чистої енергетики, його все ще недостатньо, щоб уникнути небезпечних рівнів зміни клімату.
Захист океанів
Відкрите море – води за межами національних юрисдикцій – становить майже дві третини Світового океану. Наразі лише 1% цієї величезної акваторії перебуває під охороною – але це ось-ось зміниться.
Після десятиліть переговорів у 2023 році нарешті узгодили глобальну угоду про захист відкритого моря, а у вересні 2025 року її ратифікувала достатня кількість країн, щоб вона набула чинності.
Цей Договір про відкрите море передбачає взяття під охорону 30% цих вод у формі морських охоронюваних територій – ділянок океану, призначених для захисту середовищ існування, видів і здорових морських екосистем.
Додаткові заходи захисту з’явилися і в національних водах. Цього року у Французькій Полінезії, в районі Таїнуї Атеа, створили найбільшу у світі морську охоронювану територію. Вона має на меті захистити 1 100 000 квадратних кілометрів океану.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Води Французької Полінезії багаті на біорізноманіття, а її нова морська охоронювана територія має на меті захистити ці видиПоворотні зміни у сфері лісів
Цього року Бразилія приймала COP30 – першу глобальну кліматичну конференцію ООН, що відбулася в амазонських тропічних лісах, – і зробила ліси однією з ключових тем. Листопадові переговори в Белені отримали неофіційну назву “лісовий COP”.
Хоча Бразилії не вдалося повною мірою реалізувати ці наміри, країна все ж оголосила про плани створення “дорожньої карти” для виконання раніше взятого зобов’язання припинити вирубування лісів до 2030 року. Її підтримали понад 90 країн, однак ця ініціатива існує поза формальним текстом саміту, і її юридичний статус залишається невизначеним.
Бразилія також створила фінансову платформу для захисту наявних лісових територій під назвою Tropical Forests Forever Facility (TFFF). Вона має на меті зробити збереження тропічних лісів економічно ціннішим, ніж їхнє знищення, передбачаючи фінансові винагороди для тих, хто здійснив успішні та перевірені кроки зі збереження своїх лісів.
Це інший підхід порівняно з багатьма лісовими фондами, які зазвичай винагороджують скорочення викидів, а не збережені площі лісів. Цільовий обсяг фонду становить 125 млрд доларів, однак на сьогодні зобов’язання донорів сягають лише 6,7 млрд доларів (5,07 млрд фунтів).
Цього року з’явилися й практичні ознаки надії щодо зменшення вирубування лісів. Офіційні дані Бразилії свідчать, що вирубування в бразильській частині Амазонії скоротилося на 11% за 12 місяців до липня 2025 року, досягнувши найнижчого рівня за 11 років.
Вирубування також зменшилося у вразливій екосистемі Серрадо – ще одному осередку біорізноманіття. Аналогічно, незалежна неурядова організація Imazon встановила, що розчищення лісів у бразильській Амазонії в жовтні 2025 року було на 43% нижчим, ніж у жовтні 2024 року.
У глобальному масштабі середньорічні темпи вирубування лісів у період 2015–2025 років були на 38% нижчими порівняно з 1990–2000 роками, йдеться у звіті ООН за 2025 рік, причому понад половина лісів нині охоплена довгостроковими планами управління.
Водночас, за даними звіту, щороку у світі все ще вирубують близько 10,9 млн гектарів лісів – площу, приблизно рівну території американського штату Невада.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Протестувальники пройшли маршем на COP30, вимагаючи розв’язання проблеми зміни кліматуЗнакова судова справа
Міжнародний суд ООН (International Court of Justice, ICJ), який вважають найвищим судом світу, цього року ухвалив знакове рішення, що відкрило шлях для того, щоб країни могли подавати позови одна проти одної через зміну клімату.
Цей крок може допомогти державам, які найбільше потерпають від кліматичних змін, ініціювати судові дії проти країн-забруднювачів.
Це рішення не є обов’язковим для самого суду чи для національних судів, однак, за словами експертів, висновки ICJ мають значну вагу і можуть істотно вплинути на те, як кліматичні справи розглядатимуться в інших юрисдикціях.
За повідомленнями, старша юристка Центру міжнародного екологічного права Джої Чоудрі привітала висновок суду як “переломний правовий момент”.
Перемоги для дикої природи
Кілька видів, що перебували під загрозою зникнення, цього року продемонстрували вражаюче відновлення, показавши, наскільки ефективними можуть бути природоохоронні заходи для уповільнення або навіть повернення втрати біорізноманіття.
Зелені морські черепахи, яких колись масово винищували заради яєць і декоративних панцирів, були врятовані з межі зникнення. Завдяки десятиліттям природоохоронної роботи, від випуску щойно вилуплених черепашенят на пляжах до зменшення випадкового потрапляння у рибальські сітки, популяції зелених черепах відновилися.
Цього року вид перевели у категорію “під найменшою загрозою” у Червоному списку МСОП (Міжнародного союзу охорони природи).
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Популяцію зелених черепах, на яких колись багато полювали, вдалося відновитиЩе одна добра новина для черепах цього року надійшла з Флориди, де зафіксували рекордний сезон гніздування морських черепах: там нарахували понад 2 000 гнізд шкірястої черепахи.
Тим часом Індія нині є домівкою для 75% світової популяції тигрів, подвоївши їхню чисельність до понад 3 600 особин лише за трохи більше ніж десятиліття.
Тигри мешкають на території площею 138 200 кв км – приблизно половина площі Великої Британії – поруч із близько 60 мільйонами людей. Там доклали значних зусиль для їхнього захисту від браконьєрства та втрати середовища існування, а також для зменшення конфліктів із людьми.
Науковці зазначають, що цей досвід дає цінні уроки й показує решті світу, як охорона природи може захищати великих кішок, зміцнювати біорізноманіття та підтримувати місцеві громади.
Розвиток, пов’язаний з корінними народами
Цього року корінні народи на офіційному рівні ООН визнали лідерами у справі захисту планети та відповідального управління нею.
Заключна частина Саміту ООН з біорізноманіття COP16, що відбулася у лютому, надала корінним народам офіційний голос у глобальному ухваленні рішень у сфері охорони природи. Ухвалення угоди про створення нового постійного комітету закріпило це право, замінивши попередній неформальний і радше символічний статус корінних народів на переговорах на сталий і формалізований механізм участі.
Акцент на важливості знань предків зберігся і під час кліматичної конференції COP30 у Бразилії. Там голоси корінних народів були представлені найбільшою делегацією за всю історію COP – за оцінками, у конференції взяли участь близько 2 500 представників корінних спільнот.
Серед позитивних результатів саміту були ухвалення нових фінансових зобов’язань і обіцянки визнавати права корінних народів на землю.
Лише в Бразилії створили 10 нових територій корінних народів. Водночас зберігаються побоювання, що ці обіцянки не перетворяться на реальні зміни.
Тим часом загрози для багатьох корінних спільнот нікуди не зникли. Під час конференції організація Survival International повідомила про насильницьку загибель лідера народу гуарані-кайова на півдні Бразилії.
Відновлення річки Кламат
Лише через рік після історичного демонтажу чотирьох дамб на річці Кламат у Каліфорнії лосось повернувся до своїх традиційних місць нересту.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Популяція лосося в регіоні Кламат відновлюється після знесення чотирьох великих дамб“Зараз лосось буквально всюди в цьому регіоні, – сказав місцевим ЗМІ Майкл Гарріс, керівник з питань довкілля Програми басейну річки Кламат Департаменту рибних ресурсів і дикої природи Каліфорнії. – Швидкість його повернення вражає”.
Лосось був відсутній у верхів’ях річки протягом кількох поколінь. Але кампанія під проводом корінних народів призвела до демонтажу у 2024 році чотирьох гідроелектричних дамб – які протягом десятиліть серйозно забруднювали річку – що дало змогу могутньому Кламату знову вільно текти.
Підписуйтеся на нас у соцмережах













