Дружба проти Москви. Чи вирішив візит Зеленського до Варшави проблеми між Україною й Польщею

• • Author, Святослав Хоменко
  • Role, BBC News
• 21 грудня 2025

Багато спостерігачів побоювались першої офіційної зустрічі президентів України і Польщі. Але не зустрітися Володимир Зеленський з Каролем Навроцьким не могли – стосунки між ними явно потребували перезапуску.

Зустрічі Володимира Зеленського та Кароля Навроцького чекали довго й напружено, і в той же час – побоювалися, причому і у Варшаві, і в Києві.

По-хорошому президенти України й Польщі мали б зустрітися вже давно, і те, що цього не сталося досі, саме по собі стало предметом спекуляцій. В якийсь момент стало очевидно, що ця зустріч потрібна і Києву, і Варшаві – і інтригою було лише те, з чим обидві сторони з неї вийдуть.

Новий президент

Не секрет, що у Володимира Зеленського склалися добрі суто людські стосунки з попереднім президентом Польщі Анджеєм Дудою. Це мало вирішальне значення особливо у перші тижні та місяці повномасштабного вторгнення Росії до України. Польща тоді зайняла безкомпромісну позицію щодо надання Україні будь-якої допомоги, відкрила свої кордони для мільйонів біженців, передала Києву величезні запаси військової техніки та стала логістичним хабом для постачання західної допомоги в Україну.

Навіть у ході нинішнього візиту Зеленський надзвичайно тепло відгукувався про свої стосунки з Дудою.

“Ми разом пройшли довгий шлях, і я не зраджу нашої дружби”, – заявив він в інтерв’ю польським журналістам.

Але вже в останні місяці президентства Дуди чимало коментаторів розмірковували, чи збережуться настільки ж теплі відносини між главами двох держав після того, як президентську присягу прийме Кароль Навроцький.

Підпис до фото, Дуда та ЗеленськийОбраний у червні цього року Навроцький ніколи не приховував, що, м’яко кажучи, скептично ставиться до України та українців, а на чільне місце у двосторонніх відносинах ставить “з’ясування історичної правди” – насамперед щодо подій на Волині в 1940-х і вважає, що Київ у ході президентської кампанії намагався підіграти його опонентові Рафалу Тшасковському.

Дуда відповідав на подібні питання у стилі: все буде добре, мовляв, заїде Навроцький до президентського палацу, увійде в курс справ і зрозуміє, що він не має іншого вибору, окрім як беззастережно підтримувати Україну.

Реальність виявилася дещо іншою.

Вже у вересні Навроцький заветував закон, який легалізовував перебування сотень тисяч українців у Польщі – з цієї ситуації врешті-решт вдалося вийти, але вона переконливо показала, що новий президент підходитиме до українського питання з кардинально нових позицій. Навроцький та члени його команди регулярно виступали з заявами про те, що вони не відчувають від українців достатньої подяки за всі зусилля, які Польща робила та робить задля допомоги Україні.

Підпис до фото, Президент Польщі Кароль НавроцькийКиїв звинувачували у тому, що Варшава відсутня за столом переговорів про завершення війни – мовляв, Зеленський сприймає партнерські відносини з Польщею як даність і дивиться на Варшаву згори вниз. У риториці представників польської влади регулярно з’являвся той самий історичний мотив: мовляв, до остаточного вирішення “волинського питання” Польща не допустить членства України в Євросоюзі.

Дійшло до того, що сам факт першої офіційної зустрічі Навроцького із Зеленським перетворився на предмет спекуляцій.

Згідно з неписаним правилом дипломатичного протоколу, у відносинах між двома країнами перший візит має здійснити саме новообраний президент, а його господарем має бути той глава держави, який перебуває на посаді довше. Тобто в нашому випадку це Кароль Навроцький, який вступив на посаду в серпні цього року, мав би приїхати в гості до Володимира Зеленського – більше того, таке запрошення було направлено до Варшави.

Однак у Навроцького вважали, що це Зеленський має виказати знак поваги і прибути з візитом до столиці Польщі першим. Зрештою, казали у Варшаві, практично всі численні закордонні поїздки Зеленського починаються з перетину кордону з Польщею, і вже звідти він відлітає, куди йому потрібно: отож він міг би хоч раз не просто використати Польщу як сіни перед візитом до інших столиць, а затриматися тут на повноцінну зустріч із президентом.

Все це відбувалося на тлі постійного наростання антиукраїнських настроїв у Польщі. ВВС вже писала про причини цієї тенденції – тут замішані і економічні причини, і зусилля російської пропаганди, і, хоч би як парадоксально це звучало, втома поляків від війни в Україні. У будь-якому разі, чимало коментаторів і в Україні, і в Польщі вважали, що риторика Навроцького, м’яко кажучи, не сприяє перелому цієї тенденції.

При цьому Польща залишається дуже важливою країною для України. За деякими підрахунками, через логістичний хаб у польському Жешуві до України потрапляє близько 90% від загального обсягу західної військової допомоги – і це не враховуючи, що цим самим шляхом з України вивозять західну техніку, яка потребує ремонту. На території Польщі постійно мешкає трохи менше мільйона громадян України. Як мінімум, з цих причин Україна залишається кровно зацікавленою у хороших, конструктивних відносинах зі своїм найбільшим західним сусідом.

Звичайно, специфіка політичної системи Польщі полягає в тому, що головну роль у формуванні внутрішньої та зовнішньої політики країни тут здійснює уряд, а його лідер, політичний противник Навроцького Дональд Туск є цілком проукраїнським політиком, який не ставить під сумнів важливість стратегічних відносин з Києвом.

Але, по-перше, Кароль Навроцький продовжує пожинати плоди успіху на президентських виборах і залишається лідером рейтингів підтримки серед усіх польських політиків, тому на його думку щодо відносин з Україною орієнтується значна частина польського суспільства та політикуму. А по-друге, за півтора роки у Польщі відбудуться чергові парламентські вибори – країна практично живе в режимі виборчої кампанії вже зараз, – за підсумками яких влада цілком може перейти до рук політичного табору Навроцького.

На цьому тлі багато спостерігачів і в Києві, і у Варшаві говорили про те, що українсько-польські відносини – і, зокрема, відносини між президентами двох країн – потребують перезапуску. І офіційний візит президента України до польської столиці був ідеальним приводом для того, аби вирішити це завдання.

Безпека, економіка, Волинь

Сам факт того, що першим із візитом до Навроцького приїхав саме Володимир Зеленський, можна вважати перемогою польського президента.

Проте Зеленський у Варшаві кілька разів наголосив, що він – перший лідер іноземної держави, який відвідав польську столицю з офіційним візитом, і він вдячний Польщі за таку честь. Плюс формат візиту Зеленського передбачав його зустрічі не лише з Навроцьким, а й зі спікерами обох палат польського парламенту та з прем’єром Дональдом Туском, який щойно повернувся з саміту ЄС у Брюсселі.

Підпис до фото, Зеленський і ТускТаким чином, Зеленський у ході одного візиту зустрівся і з главами всіх найважливіших органів польської влади, і з представниками обох великих таборів польської політики, чого вочевидь не вдалося б досягти, якби польський президент приїхав до Києва першим.

Але, звичайно, найбільше уваги привернула до себе зустріч Зеленського з Каролем Навроцьким – коментатори з обох столиць снували здогади про те, як вона може пройти і навіть не виключали “сценарію Овального кабінету”.

Однак вже перші кадри з президентського палацу показали, що сторони налаштовані на максимальний конструктив. Спостерігачі називали символічним те, що протокольне рукостискання президентів відбуувалося на тлі відомої картини художника Войцеха Коссака “Костюшко з косиньєрами”, яка зображала атаку польських повстанців на позиції російської армії. А сам факт того, що розмова Зеленського та Навроцького тет-а-тет, яка за задумом мала тривати 45 хвилин, виявилася чи не вдвічі довшою, члени української делегації, з якими вдалося поспілкуватися ВВС, вважали дуже хорошим знаком.

Трьома заявленими темами переговорів у президентському палаці були питання безпеки, економіки та історичної політики.

І, судячи з тональності підсумкової прес-конференції, єдність позицій України та Польщі у протистоянні “імперіалістичній Москві” стала лейтмотивом спілкування двох президентів.

“Візит президента Зеленського до Варшави це, безперечно, хороша новина для Польщі, хороша новина для Києва, хороша новина для всього нашого регіону та погана новина для Москви та Російської Федерації”, – сказав Кароль Навроцький на самому початку пресконференції.

Польський президент задекларував, що Україна може й надалі розраховувати на політичну та дипломатичну підтримку з боку Польщі, Варшава наполягатиме на посиленні санкцій проти Росії, зокрема проти її “тіньового флоту”.

Окремо Навроцький згадав про питання передачі Києву кількох літаків Міг-29 ще радянського виробництва, які стоять на озброєнні польської армії. Можлива передача ЗСУ винищувачів, ресурс яких, відповідно до стандартів НАТО, вже практично вичерпано, протягом останніх тижнів став тут причиною чергового витка гарячої внутрішньополітичної дискусії.

Уряд нещодавно ухвалив рішення про можливість такої передачі, однак після цього один з високопоставлених співробітників президентської канцелярії заявив, що глава держави не може дізнаватися про такі трансфери озброєнь із преси, тим самим поставивши під сумнів усю цю схему.

На спільній пресконференції з Зеленським Навроцький дезавуював можливі спекуляції з цього приводу, заявивши, що остаточне рішення у справі передачі Мігів перебуває у компетенції уряду – тобто визнавши, що він не ставитиме палиці у колеса цього процесу.

З іншого боку, польський президент сказав, що Варшава хотіла б натомість отримати від Києва технології виробництва ракет і дронів, що їх освоїла за час великої війни Україна. Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Київ готовий поділитися певними технологіями, проте деталі такої співпраці наразі залишаються нерозкритими.

Питання економіки, судячи з усього, обговорювалися на цій зустрічі лише в загальних рисах. Україна говорила про зацікавленість у використанні польського LNG-терміналу в Свиноуйсці і пообіцяла створити найкращі умови для роботи польських фірм, які забажають взяти участь у відновленні України (фігурою замовчування тут стало те, що для старту такого відновлення потрібно закінчити бойові дії, але тут президенти обмежилися протокольними поклонами на адресу Дональда Трампа та його зусиль зі встановлення миру).

Нарешті, обговорення історичної теми, яка напередодні переговорів викликала в української сторони найбільше побоювань, теж пройшло “без зривів”. Джерело ВВС в українській делегації повідомило, що саме цій темі було присвячено більшу частину переговорів президентів.

У підсумку – Володимир Зеленський запевнив польського візаві, що Україна максимально сприятиме прискоренню робіт з ексгумації жертв Волинської трагедії, а всі формальності з цього приводу будуть перенесені на рівень відносин між Інститутами національної пам’яті двох країн.

Керівники цих інститутів входили до складу делегацій та провели у Варшаві окремі переговори на цю тему під патронатом президентів. Індикатором прогресу на цьому напрямку стане доля 26 заявок на ексгумаційні роботи, що їх подав польський ІНП, і розгляд яких, на думку Варшави, гальмує українська сторона.

Було б перебільшенням сказати, що навіть відкрита для преси частина зустрічі між Володимиром Зеленським та Каролем Навроцьким пройшла у дусі абсолютної миролюбності, всепереможного конструктиву та зародження нового міжнародного політичного тандему.

“У поляків склалося враження, що наші зусилля та багатостороння допомога Україні після початку повномасштабного вторгнення не були зустріті з належною вдячністю та розумінням. Я висловив це у жорсткій, чесній, але дуже приємній та джентельменській розмові з президентом Зеленським”, – приміром, заявив Кароль Навроцький на початку прес-конференції.

Відповіддю Володимира Зеленського стали численні слова подяки польському президентові, польським політикам та польському народу, які пролунали під час його перебування у Варшаві, та зауваження про те, що лідерам потрібно дуже ретельно стежити за своєю риторикою, адже спільний ворог – Кремль тільки й чекає, аби скористатися розбіжностями між партнерами.

Нове відкриття?

Загалом і українська, і польська преса оцінили візит Зеленського до Варшави як конструктивний та загалом позитивний для відносин між двома країнами.

“Я думаю, що сьогодні ми у певному сенсі наново відкрили двосторонні відносини з Україною”, – говорив в ефірі польського Radio Zet зовнішньополітичний радник Кароля Навроцького Марцін Пшидач.

Один з членів української делегації, який поспілкувався з ВВС на умовах анонімності, заочно відповідав йому: нове відкриття – це, можливо, і перебільшення, але швидше за все градус напруги в українсько-польських відносинах буде знижений, і це точно піде їм на користь.

І в українській, і в польській політиці, немалою мірою орієнтованих на персони конкретних лідерів, навіть сам факт знайомства президентів, встановлення між ними особистих зв’язків, певних зачатків “персональної хімії” вже може бути вагомим чинником покращення двосторонніх відносин.

“Зеленський відомий своєю здатністю скорочувати дистанцію між людьми. Президент Навроцький теж такий. Вчора ми бачили, що між ними зав’язалися особисті стосунки”, – визнавав в ефірі радіо Tok FM депутат польського Сейму, колишній голова кабінету президента Анджея Дуди Павел Шрот.

З іншого боку, зазначає низка польських коментаторів, нинішній візит Володимира Зеленського до Варшави, можливо, мав більше значення навіть не для зовнішньої політики Польщі, а для тамтешньої внутрішньополітичної дискусії.

В умовах, коли частина польського суспільства – особливо та, яка орієнтується на праві політичні сили, яка підтримує Кароля Навроцького, – з дедалі більшим скепсисом ставиться до продовження підтримки України, однозначна позиція щодо цього питання з боку президента Польщі є дуже важливою.

Адже якщо тема підтримки України перейде з розряду чергового предмета гарячої внутрішньополітичної дискусії в ранг такої, що об’єднує великі табори польської політики, – це вже буде значною зміною на тамтешній політичній сцені.

Говорити про те, що така позиція може об’єднати всі значні польські партії, не доводиться: свідченням цього може бути бодай демонстрація прихильників крайньо правої (і третьої за популярністю в країні) партії “Конфедерація”, яка проходила біля Сейму прямо під час зустрічі Навроцького з Зеленським. Її учасники стверджували, що і минулий уряд Матеуша Моравецького, і нинішній Дональда Туска є “слугами українського народу”, а Київ має “повернути 100 мільярдів” злотих, у які активісти оцінили загальні обсяги допомоги, що її Україна отримала від Варшави.

У будь-якому разі, зазначає у розмові з ВВС керівник варшавського Фонду Баторія Едвін Бендік, візит Володимира Зеленського до Варшави відбувається на тлі помітних змін у настроях польського суспільства.

Підпис до фото, Під час спільної пресконференції з Зеленським прем’єр Польщі Дональд Туск назвав президента України героєм та вкотре наголосив, що боротьба України проти Росії захищає незалежність ПольщіПочаток цієї тенденції, каже він, поклав масовий наліт російських дронів на територію Польщі у вересні цього року. Згодом суспільство було шоковане спробами диверсій на залізничних коліях. Далі – гарячі дискусії викликав “американський план” мирного врегулювання в Україні, в якому несподівано знайшлося місце і для Польщі (в одному з пунктів плану йшлося про те, що на її території мають дислокуватися якісь “європейські літаки”). Нарешті, нова стратегія національної безпеки США поставила руба питання про те, чи справді Польща може почуватися абсолютно захищеною в нових геополітичних реаліях.

“У цих обставинах логічно, що політики починають сприймати Україну з її досвідом війни проти Росії як певний позитивний актив, а не як проблему чи моральний виклик”, – каже експерт.

У будь-якому разі, тільки події найближчого часу покажуть, чи справді нинішній візит допоміг налагодити відносини між Україною та Польщею. Серед цих подій – передача Варшавою вже згаданих Мігів, продовження дискусії про українські дронові та ракетні технології, можлива активізація військової співпраці, нарешті, доля польських заявок на ексгумації жертв Волині.

І нарешті, можлива зміна риторики вагомої частки польських політиків стосовно України та українців.

Підписуйтеся на нас у соцмережах