Погрози, підозри і викриття. Як гроші для України розділили ЄС

• • Author, Анастасія Зануда
  • Role, BBC News Україна
• 18 грудня 2025

“Пристебнути паски безпеки” порадив усім угорський прем’єр Віктор Орбан на найближчі дні. 18 грудня розпочинається саміт лідерів ЄС, на якому вони мають знайти спосіб, як фінансово підтримати Україну у найкритичніший момент, коли точаться мирні переговори.

Власне, питання грошей для України стало частиною мирних переговорів, результатом яких, за словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, має стати “справедливий та сталий мир для України”.

“Сталий означає, що будь-яка мирна угода не повинна містити передумов для майбутнього конфлікту й не повинна дестабілізувати ширшу систему європейської безпеки”, — написала вона в Х, назвавши цей тиждень вирішальним.

Президент Євроради Антоніу Кошта, який головуватиме на зустрічі, заявив, що лідери держав ЄC не вийдуть з кімнати, поки не домовляться про джерела фінансування України на наступні два роки.

“Ми близькі до рішення. Я точно знаю, що 18 грудня ми його ухвалимо. Але, якщо буде потрібно, ми продовжимо 19 чи 20 грудня – доки не досягнемо позитивного результату”, – заявив Кошта.

Пошуки цього рішення, що крутиться довкола заморожених російських активів, тривали останні два місяці, і супроводжувалися запеклими суперечками, скандальними заявами та викриттями у зазвичай коректній Європі. А також посварили два Брюсселі – столицю Бельгії та політичний центр Євросоюзу.

До чого можуть домовитися європейці і наскільки це критично для України?

Війна – це дорого

Від самого початку російського вторгнення левова частка українського бюджету йде на покриття витрат на оборону. Перші місяці війни Київ намагався фінансувати воєнні видатки друком коштів, що призвело до розкручування інфляції та виснаження валютних резервів.

Згодом на допомогу прийшли іноземні партнери, передусім країни G7 (із лідерством США та ЄС), а також міжнародні фінансові організації на чолі із МВФ.

Фактично, вони взяли на себе всі невійськові видатки України, тоді як сама Україна використовувала усі вироблені її економікою кошти на фінансування безпеки та оборони. Грубо кажучи, без цієї допомоги Києву довелося б робити складний вибір, кому не платити, – тим, хто на фронті, чи тим, хто в тилу.

Паралельно західні союзники України застосували проти Росії санкції, серед яких була й “іммобілізація” її активів за кордоном (як державних, суверенних, так і приватних). Проте використовувати заморожені кошти не стали.

Але з часом стало зрозуміло, що швидкої поразки Росії не буде, і що Україна веде війну на виснаження та потребуватиме допомоги не один рік, а значно довше, хоча й витрачає на оборону найбільше у світі – близько третини свого ВВП.

У 2024 році країни G7 домовилися використовувати для допомоги Україні не самі активи, а прибуток від них. У грудні 2024 року країна вперше отримала з коштів, забезпечених замороженими російськими активами, 1 млрд доларів від США.

Це було одним із останніх рішень адміністрації президента Джо Байдена. Коли на початку 2025 посаду президента посів Дональд Трамп, США скоротили фінансову допомогу Україні, а з військовою почалися проблеми.

Стало зрозуміло, що левову частку зовнішньої допомоги Україні має взяти на себе ЄС.

“Без цього буде велика проблема для України”, – заявив президент Зеленський по дорозі до Брюсселя, куди його запросили для спостереження за самітом лідерів ЄС. Український президент також заявив, що для використання російських коштів на допомогу Україні потрібна лише “політична воля”. Він також зазначив, що у разі швидкого прогресу у мирних переговорах Україна зможе використати ці кошти не на війну, а на повоєнну відбудову.

Нацбанк України вважає питання фінансової допомоги ключовим фактором і ризиком для української економіки на найближчий час.

“Перемовини щодо надання Україні зовнішнього фінансування ще не завершені і тривають. Саме через це НБУ залишається максимально консервативним, ухвалюючи свої рішення. Адже у разі альтернативного розвитку подій можуть спрацювати сукупність потужних проінфляційних факторів”, – обережно описав проблему голова НБУ Андрій Пишний.

Простіше кажучи, щонайменше варто замислитися про швидкий ріст цін та падіння гривні.

А голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа під час телемарафону заявила, що без додаткової зовнішньої допомоги Україні не вистачатиме грошей на фінансування соціальних видатків вже з квітня наступного року.

Вона зауважила, що “про стабільність виплат для військовослужбовців та стабільне постачання зброї та боєприпасів, які закуповуються за кошти державного бюджету, можна не переживати. Тут ніяких перебоїв не буде”.

Водночас, за словами Підласої, без грошей ЄС Україна не зможе наступного року повністю профінансувати соціальну сферу – освіту, охорону здоров’я.

Згідно з оцінкою Єврокомісії, підтвердженої останньою місією МВФ в Києві, у 2026-2027 роках бюджет України потребуватиме близько 135 млрд євро зовнішньої допомоги.

При цьому оцінки базуються на припущенні, що війна Росії проти України має завершитися до кінця 2026 року.

У жовтні лідери країн ЄС домовилися продовжувати фінансову підтримку України. Проте ухвалюючи це рішення, керівництво ЄС розраховувало, що на ці потреби спрямують кошти із заморожених у Євросоюзі російських активів, які Україна поверне після перемоги із стягнутих з Росії репарацій (звідси назва “репараційний кредит”).

Велика проблема з багатьма ускладненнями

Здається, підстави для таких очікувань були грунтовними. Найбільша частка російських активів, знерухомлених через санкції, – близько 245 млрд доларів – зберігається саме в ЄС. Для порівняння: на США та інші країни припадає лише близько 55 млрд доларів.

Для репараційного кредиту у Єврокомісії розраховували використати передусім близько 180 млрд євро російських заморожених активів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear. Але наразилися на неочікуваний спротив зовсім поруч, – від бельгійського уряду, який категорично заявив, що не хоче одноосібно страждати від помсти Москви.

Так почалася скандальна історія протистояння Брюсселя проти Брюсселя, а Єврокомісії довелося поспіхом шукати альтернативні варіанти забезпечення України грошима.

Одночасно сума можливого фінансування для України від ЄС почала зменшуватися. Замість 140 млрд євро у Єврокомісії стали говорити про 90 млрд (дві третини від потреб України), а решту, як заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляєн, мали б знайти інші партнери України.

Але і це ще не повний список ускладнень.

Від рішення ЄС напряму залежить і початок нової програми співпраці з МВФ, про яку Київ попросив фонд на початку осені. Позитивне рішення директорів фонду у січні залежатиме від того, чи є якісь гарантії того, що Київ колись поверне позичені у МВФ гроші. А кошти від ЄС і є такою гарантією.

Крім того, свою ложку дьогтю у цей заміс проблем додали і США. За даними західних ЗМІ, у мирних ініціативах президента Трампа замороженим російським активам відведено роль важеля на переговорах щодо миру в Україні. Більше того, за даними кількох провідних видань, включно із Bloomberg, використання цих коштів для фінансування України, на думку Вашингтону, лише подовжить конфлікт.

Водночас керівництво ЄС дотримується іншої думки. Наявність коштів, як висловилася фон дер Ляєн, дозволять Україні “захищатися і вести мирні переговори з позиції сили”, одночасно “збільшуючи вартість війни для Путіна”.

Підпис до фото, У ЄС вважають, що наявність грошей зміцнить переговорні позиції України, тоді як у США кажуть, що це лише подовжить війнуРазом із тим, західні видання вже почали підраховувати і ціну відсутності єдності серед західних союзників, невдачу ЄС із пошуком коштів для України та її програш у війні з Росією. Все це, за підрахунками Financial Times, обійдеться колективному Заходу значно дорожче.

Якщо Україна капітулює й укладе угоду про припинення вогню на умовах Росії, чинні санкції будуть зняті. Європа перед обличчям загрози міцнішої Росії буде змушена витрачати величезні кошти на швидке зміцнення своєї оборони, пише FT, подаючи розрахунки: 1,2 до 1,6 трлн євро протягом чотирьох років, включно зі збільшенням витрат на оборону і ймовірним припливом біженців.

У Єврокомісії усвідомлюють ціну питання. Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс не лише назвав надання допомоги Україні “життєво важливим” не лише для неї, але й для Європи:

“Надаючи Україні цю підтримку, ми одночасно зміцнюємо нашу власну безпеку. Відмова від допомоги, необхідної Україні для продовження боротьби за виживання, матиме високу ціну – не лише для України, а й для безпеки та свободи всього нашого континенту”.

Що пропонують у ЄС

На початок грудня керівництво ЄС вийшло із кількома пропозиціями, кожна з яких має свої плюси та мінуси.

Можна було б просто вийти на ринок і позичити там під гарантії спільного бюджету ЄС. Голова Єврокомісії вважає цей варіант безпечнішим, але менш ефективним проти Росії. Крім того, варіант вимагає одностайного рішення всіх членів Євросоюзу, що, як показала практика, досить проблематично.

Ще одним варіантом є фінансова допомога Україні на двосторонній основі – за рахунок внесків окремих країн у фонд, створений для України. Але це не відповідає принципу солідарності в ЄС, якщо лише частина країн візьме на себе фінансовий тягар допомоги Україні.

Врешті, можна використати заморожені російські активи, а ризики, пов’язані із російською відплатою, розділити між всіма членами ЄС. І на користь цього варіанту говорить інше рішення, ухвалене у грудні.

За тиждень до саміту лідерів країни Євросоюзу погодилися безстроково заморозити російські активи. Рішення ухвалили на основі статті Договору про ЄС, яка дозволяє вдаватися до надзвичайних кроків за умови кризи без одноголосного схвалення.

“Ми посилаємо Росії чіткий сигнал: поки ця жорстока війна агресії триває, витрати Росії будуть тільки зростати, – написала після затвердження рішення голова Єврокомісії. – Це потужний сигнал для України: ми хочемо переконатися, що наш хоробрий сусід стане ще сильнішим на полі бою і за столом переговорів”.

Це рішення мало на меті вбити двох зайців одним пострілом.

По-перше, нарешті прибрати ризики розморозки активів через те, що такі члени ЄС як Угорщина та Словаччина, які досі отримують російські енергоносії та підтримують з Росією дружні відносини, заблокують подовження санкцій.

По-друге, додати ваги аргументам для того, щоб переконати Бельгію дати згоду на використання заморожених російських коштів для допомоги Україні.

Росія погрожує Європі новою війною

Росія погрожує дати жорстку відповідь на конфіскацію її активів “глобальною кампанією відплати”.

У день, коли у ЄС ухвалили рішення про безстрокову заморозку російських активів, погроза втілилася у позов російського центробанку до Московського арбітражного суду щодо коштів, які зберігаються в Euroclear.

У заяві Банк Росії попередив, що оскаржуватиме будь-яке несанкціоноване використання своїх активів Єврокомісією “у всіх доступних компетентних органах, включаючи національні суди, судові органи іноземних держав та міжнародні організації”.

Росія вимагатиме відшкодування збитків у розмірі загальної суми своїх заморожених активів, а також додаткового доходу, втраченого від них.

“Банком Росії подається позовна заява до Арбітражного суду міста Москви до депозитарію Euroclear про стягнення заподіяних Банку Росії збитків”, – йдеться у повідомленні центробанку Росії, який хоче стягнути з відповідача понад 18 трлн рублів (близько 200 млрд євро).

Підпис до фото, Член російського Радбезу і колишній російський президент Дмитро Медведєв каже, що використання Європою заморожених активів Росії може стати приводом для війни. Вважають, що він озвучує думки, які не хоче висловлювати офіційний КремльАле це ніщо у порівнянні з погрозами заступника голови Радбезу Росії Дмитра Медведєва, який став лякати Європу іншою війною, заявивши, що уразі, як ЄС “спробує вкрасти російські активи”, повернення цих коштів відбуватиметься не через суд, а “шляхом справжніх репарацій”.

“Якщо Євросоюз, який збожеволів, спробує таки вкрасти російські активи, заблоковані у Бельгії, видавши так званий репараційний кредит, такі дії в рамках міжнародного права можуть кваліфікуватися як свого роду casus belli (привід для війни – Ред.) з усіма наслідками для Брюсселя та окремих країн ЄС”, – написав Медведєв у своєму телеграм-каналі.

Особлива позиція Бельгії

Ключовим гравцем у питанні пошуку коштів для України Бельгію зробив той факт, що Euroclear, брюссельський депозитарій цінних паперів, зберігає левову частку із 210 мільярдів євро заморожених активів Росії.

Ще перед початком саміту ЄС у жовтні 2025 року прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер зробив кілька заяв, які можна було б очікувати з Москви чи Будапешта, але ніяк не з Брюсселя.

Він назвав плани надати Україні репараційну позику “фундаментально неправильними”, і такими, що порушують міжнародне право та можуть підірвати позиції євро на світових ринках. Пропозицію Єврокомісії використати російські гроші для допомоги Україні бельгійський прем’єр назвав “незаконною конфіскацією”.

Де Вевер виставив три вимоги, які можуть дозволити його розблокувати рішення на користь України, передусім – повний розподіл юридичних ризиків.

“Ми можемо постраждати від велетенських позовів. Тож якщо ви хочете це зробити – потрібно робити це разом”, – заявив тоді бельгійський прем’єр.

По-друге, Бельгії потрібні гарантії – так само, від усіх членів ЄС – якщо гроші доведеться повертати.

Крім того, у наданні Україні репараційного кредиту має брати участь не лише Бельгія, але й інші європейські країни, що мають заморожені російські активи.

“Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать. Якщо ми рухаємося у цьому напрямку – давайте рухатися разом”, – зазначив де Вевер у жовтні.

Підпис до фото, Прем’єр Бельгії Барт де Вевер став однією із головних дійових осіб саги про допомогу Україні. Він назвав “казкою, повною ілюзією” віру в те, що Росія програє у війні проти УкраїниДалі заяви бельгійського прем’єра ставали дедалі скандальнішими.

В інтервʼю виданню La Libre Belgique він розповів про “неймовірний” тиск у цій справі:

“Москва дала нам зрозуміти, що в разі конфіскації Бельгія і я особисто будемо відчувати це вічно”.

Бельгійський прем’єр також назвав запропоновану Єврокомісією схему “крадіжкою”, зазначивши, що навіть під час Другої світової ніхто не конфісковував активів нацистської Німеччини:

“Це була б чудова історія: забрати гроші у лиходія Путіна і віддати їх доброму хлопцеві, Україні. Але вкрасти заморожені активи іншої країни, її суверенні фонди, такого ще ніколи не робили. Мова йде про гроші Центрального банку Росії”.

Більше того, прем’єр Бельгії назвав сподівання на програш Росії є “повною ілюзією”:

“Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вона програла, і в країні, яка має ядерну зброю, запанувала нестабільність. І хто вірить, що Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?”

Крім того, де Вевер застеріг, що Росія та інші країни можуть конфіскувати західні активи у відповідь:

“Euroclear має 16 мільярдів у Росії. Усі бельгійські заводи в Росії також можуть бути конфісковані. А що, якщо Білорусь і Китай також конфіскують західні активи? Чи ми про все це думали? Ні, не думали”.

Врешті, де Вевер заявив, що Бельгія звернеться до суду, якщо ЄС конфіскує російські активи в Euroclear.

Тиск і залякування чи корисливість?

Зверненням до суду у разі конфіскації російських активів пригрозила і керівниця Euroclear Валері Урбен. В інтерв’ю для бельгійського телеканалу RTBF вона назвала план Єврокомісії “нереалістичним”, зазначивши, що міжнародне право дозволяє заморозити російські активи за кордоном, однак не передбачає їхньої конфіскації.

Крім того, за словами Урбен, вилучення вказаних активів призведе до банкрутства Euroclear та втрату 10-15% ВВП Бельгії.

“Якщо Росія розглядатиме цей кредит на відновлення Україні як конфіскацію своїх активів, вона не буде стояти склавши руки”, – попередила голова Euroclear.

Проте спільне розслідування EUobserver, бельгійського журналу Humo, газети De Morgen та британської громадської організації Dossier Center, виявило, що гендиректорці Euroclear погрожували.

У розслідуванні йдеться про французького банкіра, члена ради директорів дочірньої компанії Euroclear і шанувальника російського балету, який здійснив 155 поїздок до Росії за останні 10 років – переважно до Москви та Санкт-Петербургу. Посада забезпечила йому доступ до вищого керівництва Euroclear, якому він, за даними розслідувачів, погрожував ще у травні 2024 року.

Невдовзі після цього Урбен звернулася по захист до бельгійської поліції для себе та своєї родини. Однак їй відмовили без пояснення причин. Тоді Урбен найняла охоронців із бельгійської приватної охоронної компанії. Пізніше Euroclear залучив значно більшу французьку охоронну компанію Amarante для забезпечення безпеки свого керівництва.

Сама Урбен від коментарів відмовилася.

Підпис до фото, Веларі Урбен, голова депозитарію Euroclear зі штаб-квартирою у Брюсселі, як і прем’єр-міністр Бельгії побоюється російської відплати за використання аткивів на користь УкраїниВодночас у ЗМІ є й інша версія причин конфлікту Брюсселя проти Брюсселя.

У Єврокомісії дедалі більше підозрюють, що бельгійський уряд привласнює доходи від оподаткування заморожених російських активів.

Одразу п’ять джерел з дипломатичних кіл різних країн ЄС розповіли Politico, що реальні причини спротиву Бельгії – це те, що вона і надалі хоче зараховувати ці доходи до свого бюджету, а не до спільних європейських фондів, із яких гроші надходять до України.

“У світлі цієї поведінки виникає питання, чи справді в Бельгії зрозуміли, що на кону стоїть безпека Європи… А з огляду на ці дані, є сумніви щодо того, чи виконує Бельгія свою обіцянку направити свої непередбачені податкові надходження до України”, – сказав виданню високопосадовий європейський дипломат.

В уряді Бельгії заперечують такі припущення і твердять, що передають податки із заморожених активів на користь України. Але, як зазначає Politico, там уникають прямої відповіді, чи йдеться про усі доходи.

Підпис до фото, На допомогу голові Єврокомісії до Брюсселя приїздив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який пообіцяв, що його країна може взати на себе до чверті ризиків, яких побоюється бельгійський прем’єр, якщо росіяни захищатимуть недоторканість своїх активів в судіЗаспокоювати бельгійського прем’єра вирушив до Брюсселя навіть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який заявив, що його країна готова взяти на себе до 25% від суми, яку, начебто, Бельгія ризикує повернути Росії у разі судових позовів.

Після цього де Вевер заявив, що в його уряді “ми завжди обиратимемо мир, свободу і демократію”, хочуть підтримати Україну, і “готові йти на жертви”, але “не можна вимагати неможливого від нашої країни”, і що “ми не збираємося обтяжувати себе безвідповідальними ризиками”. І зажадав більших гарантій з боку ЄС.

А міністр закордонних справ Бельгії Бернард Квінтін заявив, що його країну не чують або применшують занепокоєння, і, хоч “важливо задовольнити фінансові потреби України, … але є різні варіанти зробити це”, і репараційний кредит – найгірший із варіантів.

Найкращим, за словами Квінтіна, є звичайна позика:

“Це добре відомий, надійний варіант із передбачуваними параметрами, який добре зарекомендував себе”.

При цьому він підкреслив, що Бельгія “не прагне налаштувати проти себе наших партнерів або Україну”.

“Ми просто прагнемо уникнути потенційно катастрофічних наслідків для держави-члена, яку просять проявити солідарність, не отримуючи такої ж солідарності у відповідь”, – заявив керівник МЗС Бельгії.

Але, здається, Брюссель таки налаштував проти себе інший Брюссель.

“Якщо Де Вевер продовжить блокувати план – шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги – він опиниться в незручному та незвичайному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, – цитує Politico дипломата ЄС, обізнаного з ходом дискусій. – Лідера Бельгії ізолюють та ігноруватимуть, так само як Віктора Орбана з Угорщини, який отримує холодний прийом через відступ від демократії та відмову підтримати санкції проти Росії”.

Покарання для Бельгії з боку Єврокомісії може бути досить болючим, якщо, як пише Politico, на дзвінки її прем’єра перестануть відповідати саме тоді, коли ЄС ухвалюватиме проєкт бюджету на наступні три роки.

Що кажуть кредитори останньої надії

У пошуках гарантів безпеки використання російських активів для допомоги Україні керівництво ЄС в якийсь момент звернулося і до Європейського центрального банку, щоб той став “кредитором останньої надії” для Euroclear.

Спочатку у ЄЦБ відповіли, що це неможливо, – мовляв, пропозиція ЄК фактично дорівнює прямому фінансуванню урядів через центробанк, а це заборонено законодавством ЄС.

“Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходу Договору та не ціною фінансової стабільності”, – заявила під час слухань у Європарламенті керівниця ЄЦБ Крістін Лагард.

Проте після того, як у ЄС ухвалили рішення про безстрокове замороження російських активів, позиція ЄЦБ дещо змінилася. Лагард назвала варіант допомоги Україні, розроблений на основі цього рішення “найближчим до вимог дотримання міжнародного права в цьому питанні”, яке забороняє конфісковувати активи іншої держави.

“Це наш обов’язок як європейців – продовжувати підтримувати, захищати та діяти на благо України”, – заявила Лагард, коментуючи нову ідею.

Голова ЄЦБ зазначила, що ця пропозиція також має заспокоїти інвесторів, які побоюються, що так званий “репараційний кредит” є фактичною конфіскацією.

Підпис до фото, Голова ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що підтримка України – “обов’язок європейців”, але до підстраховки Єврокомісії у питанні російських активів поставилася обережноПоказовою є також позиція МВФ, який не є учасником дискусії, але уважно спостерігає за нею (а також має за головного акціонера США).

“Менеджмент та керівництво МВФ послідовно рекомендують, щоб будь-які дії, пов’язані з використанням заморожених активів Росії, відповідали міжнародному та національному законодавству і не підривали функціонування міжнародної валютної системи, – заявила директор департаменту комунікацій фонду Джулі Козак. – І ми впевнені, що російські політики цінують ці важливі міркування”.

Що кажуть не у Брюсселі

Чи не найбільш передбачуваною реакцією на безстрокове замороження російських активів та подальші спроби Єврокомісії знайти шлях до їхнього використання на допомогу України стала заява угорського прем’єра Віктора Орбана, у якій він повтори тези Медведєва.

“Оминаючи Угорщину і порушуючи європейське законодавство серед білого дня, брюссельці роблять кроки для захоплення заморожених російських активів – це оголошення війни. Тим часом вони вимагають від держав-членів додаткових 135 мільярдів євро для підживлення конфлікту. Угорщина не буде брати участь у цій химерній брюссельській схемі”, – написав Орбан у Х.

Від попередніх разів його заява відрізнялася хіба тим, як відреагував голова МЗС України Андрій Сибіга, який назвав голову угорського уряду “найбільш цінним замороженим російським активом у Європі”.

Не стала сюрпризом із заява прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про те, що Братислава не підтримає пропозицію Єврокомісії використати заморожені російські активи для репараційної позики Україні, якщо кошти підуть на оборонні потреби.

Але згодом у таборі тих, хто не підтримує ідею репараційного кредиту з’явилося не таке очевидне поповнення, – до цієї групи приєднався такий європейський важковаговик, як Італія, яка заявила про підтримку Бельгії – разом із Мальтою та Болгарією.

Чотири країни хочуть, аби Єврокомісія відмовилася від ідеї репараційного кредиту і зосередилася на плані Б – загальноєвропейській позичці для фінансування України, яка б більше відповідала міжнародному законодавству, була б передбачуванішою та менш ризикованою.

Підпис до фото, Зустріч у Берліні в рамках переговорів про мир в Україні 15 грудня 2025 року. Прем’єрка Італії Джорджіа Мелоні (крайня праворуч) поруч із переговірниками від президента США Трампа – його тестя Джареда Кушнера та спецпосланця Стівена ВіткоффаНа цьому тлі у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Франція приховує дані про приватні банки, де зберігаються російські активи на 18 млрд євро. За даними Financial Times, Франція аргументує своє рішення правовими обмеженнями щодо використання заморожених приватних активів.

Паралельно Єврокомісія веде перемовини з іншими міжнародними партнерами, які мають у своїй юрисдикції заморожені активами Росії – переважно із G7, де за даними Єврокомісії, може зберігатися російські активи ще на 42 млрд євро.

Британський уряд Кіра Стармера у розпал суперечок в Брюсселі заявив, що готовий передати 8 мільярдів фунтів стерлінгів (9,2 мільярда євро) росактивів на підтримку України. Таке рішення було ухвалене на тлі висновку офіційного розслідування про особисту причетність російського президента Путіна до вбивства Сергія Скрипаля на британській землі, щоб це стало “міжнародною демонстрацією російської сили”.

Проте незабаром британські банкіри виступили проти цього. Як пише Financial Times, британський уряд не запропонував банкам компенсації за потенційну відплату з боку Москви.

“Ми стурбовані законністю. Уряд створює прецедент, оскільки він ніколи раніше не конфісковував активи таким способом. Росія звернеться до суду. Юридичний ризик полягає в тому, що, якщо Україна не поверне кошти, вам доведеться повернути актив, який, на думку уряду, є вашим, але який Росія таким не вважає”, – зазначив у коментарі FT радник великих кредиторів.

Видання також відзначило, інформація про те, які банки Британії тримають російські активи, є суворою таємницею, а самі банкіри відмовляються повідомляти, чи беруть участь у цьому їхні установи.

У пресі також з’явилася інформація про те, що Японія начебто відмовилася приєднатися до плану ЄС щодо використання заморожених російських на користь України. Проте невдовзі уряд Японії спростував цю інформацію.

“Це повна неправда. Міністерка (фінансів) Катаяма ніколи не робила подібних коментарів. Вона повідомила на зустрічі, що Японія готується зробити конкретні кроки для підтримки України”, – заявив заступник міністра фінансів із міжнародних питань Ацуші Мімура, якого цитує Reuters.

Японський урядовець також підкреслив, що його країна діє в інтересах власної національної безпеки, з огляду на ризики, що колись країна може опинитися у схожій ситуації в Східній Азії.

Нове коло дискусій чи результат?

Напередодні вирішального для підтримки України саміту ЄС голова європейської дипломатії Кая Каллас визнала, що у Євросоюзі немає консенсусу щодо жодної із двох головних пропозицій, які існують станом на зараз.

Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії й виступили за пошук альтернатив репараційному кредиту, тоді як Єврокомісія та більшість членів ЄС вважають його найбільш реалістичним механізмом.

За словами Каллас, на відміну від випуску євробондів, для репараційного кредиту потрібна кваліфікована більшість, а не одностайна згода. І, що також важливо, в цьому разі “не йдеться про кошти європейських платників податків”.

Підпис до фото, Єврокомісарка з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас нагадує, що російські погрози не змінюються, й залишаються погрозами там, де ЄС діє спільноВиходячи на черговий виток цієї складної, заплутаної та болючої суперечки, у Єврокомісії запевняють, що тепер їхня юридична позиція є як ніколи міцною.

“Ми знаємо про проблеми і пропонуємо додаткові гарантії щодо розподілу тягаря. Ми гарантуємо, що сфера охоплення не обмежиться депозитарієм Euroclear, а є насправді ширшою, і що мають місце гарантії”, – заявила речниця Єврокомісії Паола Пінью.

За її словами, правова пропозиція щодо репараційного кредиту для України витримає потенційні судові позови з боку Росії та відповідає вимогам зацікавлених сторін:

“Ми впевнені, що вона вистоїть у суді та відповідає вимогам та занепокоєнням, зокрема фінансових ринків”.

Пропозиції ЄК також містять запобіжники того, що “незаконне (судове) рішення, винесене за межами Союзу, не може бути виконане всередині Союзу”. Іншими словами, рішення Московського арбітражного суду у ЄС до уваги не братимуть.

Врешті, як заявила Кая Каллас, Росія неодноразово озвучувала усі погрози, що лунають нині, і практика довела, що вони залишаються лише погрозами, “якщо ми зберігаємо єдність”.