Прорив на Азовсталь та останній бойовий виліт Олександра Шемета. Історія загиблого під Черкасами пілота Мі-24

Підпис до фото, Олександр Шемет – фото надане його братом “Суспільному.Чернігів”

• • Author, Відділ новин
  • Role, BBC News Україна
• 22 хвилин(и) тому

Командиром екіпажу вертольота Мі-24, який зазнав катастрофи під час бойового завдання ввечері 17 грудня біля Черкас, був герой України Олександр Шемет. Саме він у квітні 2022 року здійснив останній авіапрорив на “Азовсталь”. Що про нього відомо?

Про катастрофу Мі-24 18 грудня повідомила 12 окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка.

Тоді військові розповіли, що під час виконання бойового завдання загинув весь екіпаж. Подробиці того, що сталося, розповів 22 грудня “Суспільному” брат загиблого Юрій Шемет.

Олександр Шемет був підполковником ЗСУ, начальником з повітряно-вогневої й тактичної підготовки 12-ї окремої бригади армійської авіації.

З 2015 року він брав участь у війні на Донбасі, а на початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ. Він отримав звання героя України за останній політ на “Азовсталь” в обложеному Маріуполі, виконавши це бойове завдання 5 квітня 2022 року. То була унікальна операція із вивезення поранених та постачання їм їжі та набоїв.

Шемет також має нагороди “Козацький хрест” I та II ступенів, ордени Данила Галицького та Богдана Хмельницького III ступеня.

Олександру Шемету було 55 років. Розповідаємо, що відомо про льотчика, його політ на “Азовсталь” та загибель.

Останнє бойове завдання

Ввечері 17 грудня екіпажу вертольота Мі-24, яким командував Олександр Шемет, надійшов наказ вилетіти на перехоплення шахедів, розповів “Суспільному” Юрій Шемет.

Борт піднявся, тримав зв’язок із пунктом управління, але згодом на пункті управління вертоліт зник з радара. Згодом на місці падіння літального апарату виявили чотири тіла.

Як розповів брат, це сталося на Черкащині. Офіційного висновку щодо загибелі військових поки що немає. Джерела ВВС News Україна також підтверджують катастрофу вертольоту саме біля Черкас.

За словами Юрія Шемета, попереднє розслідування встановило, що вертоліт зіштовхнувся із шахедом. Шахед не було видно на пункті управління через те, що він очевидно летів дуже низько.

“Люди, які проводили розслідування, кажуть, що такого вони раніше не бачили. Вертоліт був так сильно пошкоджений, що його, можна сказати, повністю розірвало на шматки. Тіла дуже обгоріли. Який саме “шахед” влучив у вертоліт, також поки що мені не відомо”, – цитує “Суспільне” брата льотчика.

У місцевих пабліках також обговорювали версію “дружнього вогню”, але доказів цій інформації наразі немає.

Зараз триває ідентифікація тіл загиблих і розшифровка записів “чорної скриньки”, сказав Юрій Шемет.

Він стверджує, що причиною аварії не могла бути несправність вертольота чи помилка пілота, адже записи чітко показують, що всі параметри працювали нормально. Про це Шемету начебто розповів його племінник, син загиблого.

Юрій Шемет також нагадав, що його брат у квітні 2022 року здійснив складний політ в оточений Маріуполь, доставивши туди боєприпаси та медикаменти й забравши поранених.

“Коли вони летіли назад, то потрапили під сильний обстріл, але він зумів зберегти машину, екіпаж і успішно повернутися назад”, – зазначив він.

Юрій Шемет востаннє бачив Олександра 13 грудня на його 55-й день народження. В Олександра залишилися мати, дружина, донька та син, який теж є військовим.

Прорив на Азовсталь

На початку квітня 2022 року Шемет отримав завдання доставити на “Азовсталь” вантаж і забрати звідти поранених. Його екіпаж мав евакуювати вісім важкопоранених бійців.

Це була частина “повітряної операції на Азовсталь” – серії надзвичайно ризикованих польотів українських вертольотів та літаків у повністю оточений Маріуполь, до комбінату “Азовсталь”.

“Коли я починав думати про те, що зі мною може статись у цьому польоті, в мене “їхав дах”. Тому я просто перестав про це думати. Я переконував себе, що все буде добре”, – ділився він в інтервʼю Львівській мануфактурі новин у березні цього року.

Його дружина і родина не знала про завдання. Це був секретний політ та й навіщо, щоб вони переживали, розповідав Шемет в інтервʼю “Громадському”.

На той момент на “Азовсталь” злітали вже п’ять екіпажів, але якщо перший політ застав росіян зненацька, то пізніше вони почали краще протидіяти проривам українських якої авіації.

Підпис до фото, “Азовсталь” у квітні 2022 року Перед вилітом Шемета один український екіпаж збили і що один вертоліт пошкодили. Тому рейс вирішили виконувати вночі

Бортів було два, але другий не долетів – екіпаж збили за 7 кілометрів до лінії зіткнення.

Попри обстріли противника Шемету і його екіпажу вдалось пробратись на завод та вийти з нього неушкодженими, евакуювавши важкопоранених українських захисників.

Під час виконання завдання було “три моменти, в яких мені необхідно було, так би мовити, напружитись”, розповідав він.

“Перший момент – при підході до Азовсталі. Ми летіли вночі, в окулярах нічного бачення. Маріуполь росіяни крили усім, чим можна було. На море витягнуло дим від пожеж, обстрілів. А коли в окулярах потрапляєш в такий дим, то перестаєш бачити”, – розповідав він.

Другий складний момент був під час посадки на “Азовсталі”. Екіпажу вдалося приземлитися за пагорбом, який прикрив їх від обстрілів з боку Маріуполя.

А третій ризикований момент стався, коли по вертольоту Шемета почав стріляти російський корабель.

“Я повертаю голову і бачу цей ворожий корабель… Починаю робити маневри, вертоліт кидало, як іграшку, вибуховою хвилею кидало сильно, але дякувати Богу, вертоліт цілий, всі живі, здорові”, – розповідав він “Громадському”.

Підпис до фото, Олександр Шемет під час інтервʼю “Громадському” у 2023 році Шемет намагався по радіо звʼязатися з другим екіпажем, але відповіді не було. Коли він вже перелетів на підконтрольну Україні територію, другий екіпаж вийшов в ефір.

Але радість була недовга. Їм залишалися сім кілометрів до лінії зіткнення, а залишок палива – 250 літрів, для вертольоту це мало.

“Я зрадів, що вони живі, кажу їм: “Тягніть на свою територію і даси мені місце посадки та координати”. Але відповіді він не отримав, напевно в цей момент вертоліт вже збили або в ньому закінчилося паливо.

“Найскладніше – втрачати побратимів, – казав льотчик в інтерв’ю. Ось наче ти з ним недавно виконував польоти, а ось ти вже його ховаєш”.

“Бачив літаки над головою і захопився”

Олександр Шемет народився в Корюківці на Чернігівщині. У 1990-х роках став військовослужбовцем Збройних сил України.

“У нашій сім’ї не було військових. Однак мій двоюрідний брат, а згодом і рідний хотіли стати саме військовими льотчиками. Через стан здоров’я їм це не вдалось. Відповідно все це викликало в мене такий собі спортивний інтерес”, – розповів він в інтервʼю Львівській мануфактурі новин у березні цього року.

Підпис до фото, Олександр Шемет під час інтервʼю “Громадському” у 2023 році Він часто бачив, як над його рідним містом пролітали військові літаки, адже поруч було льотне училище, і це захопило його.

У Чернігові навчали літати на винищувачах, але через стан здоров’я на курси пілотів винищувачів він не пройшов, і тоді обрав вертольоти.

Шемет навчався в Сизранському військовому авіаційному училищі в Самарі. Там він навчився літати на Мі-2, а згодом опанував ще два типи вертольотів – Мі-24 та Мі-8.

“Після навчання я дуже хотів повернутись додому. Звісно, мені пропонували службу в Росії, однак я відмовився і обрав Україну”, – розповідав він в інтервʼю.

Одразу після навчання він потрапив у Новий Калинів у Львівській області, де прослужив до свого останнього вильоту.

Війна на Донбасі та вторгнення

У березні 2014-го його відправили у Чернігівську область патрулювати повітряний простір. А у 2015 році він потрапив на війну на Сході.

“У той час, за домовленістю з росіянами, авіація як така у війні не застосовувалась. Тому я виконував такі вильоти як евакуація поранених, перевезення вантажів”, – розповідав він.

За його словами, складність в основному полягала у погодних умовах, адже за пораненими потрібно було летіти в будь-яку погоду.

Він розповідав, що не хотів вірити в те, що повномасштабна війна почнеться, але “логіка підказувала”, що так буде.

Наступного дня після початку великої війни його відправили в район Житомира, на Київський напрямок.

“Коли вже сів за штурвал, то страх десь дівається і виконуєш свою роботу. Десь там відчуття загострюються в польоті”, – розповідав Шемет в інтервʼю “Громадському” в 2023 році.

Підпис до фото, 25 грудня 2024 року президент Володимир Зеленський вручив сертифікат на квартиру Герою України з Чернігівщини Олександру ШеметуЯк він розповідав в інтервʼю, під час бойових вилетів екіпаж зазвичай складається з трьох пілотів – командир екіпажу, правий льотчик, бортовий технік і за необхідністю бортовий стрілець. На вертоліт підвішують блоки, в які заряджають некеровані авіаційні ракети типу С-8, розповідав Шемет.

Зазвичай до цілі треба підлетіти на відстані приблизно 6,5 кілометрів на дуже низькій висоті – 5-10 метрів, максимум 15. Це робиться для того, щоби ППО противника не побачила вертоліт, пояснював військовий.

З 2022 року Шемет чотири рази потрапляв під обстріл, під час двох з них вертоліт був пошкоджений. Четвертий раз був під час польоту в Маріуполь.

Пізніше Шемет виконував бойові завдання біля Лисичанська та Сіверськодонецька на Донеччині. За його словами, “кожного дня по два-три, а бувало й чотири рази доводилось робити бойові вильоти”. Але на Донецькому напрямку під ворожі обстріли він не потрапляв.

Рік тому 25 грудня президент України Володимир Зеленський вручив Шемету сертифікат на квартиру за авіапрорив на “Азовсталь”.

Підписуйтеся на нас у соцмережах