Джерело: www.radiosvoboda.org
Після проведення календарних реформ у двох українських церквах президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав указ про перенесення святкування Різдва в Україні з 7 січня на 25 грудня. Одним із чинників, що спонукали до цієї зміни, стала війна Росії проти України.
Радіо Свобода нагадує основні події, які передували цьому рішенню.
Після окупації Росіє Криму та захоплення частини Донбасу в 2014 році, на тимчасово окупованих територіях почалися переслідування представників українських церков. Водночас частина священників Московського патріархату почала відкрито співпрацювати з окупаційними силами.
Від початку вторгнення РФ до України глава Російської православної церкви (РПЦ) Московський патріарх Кирило (Володимир Гундяєв) публічно підтримував війну Росії проти української держави.
Це посилило рух до об’єднання українських православних інституцій в єдину церкву. 15 грудня 2018 року на Об’єднавчому соборі українських православних церков було створено Православну церкву України (ПЦУ) шляхом реорганізації Київської митрополії, відновленої у складі Вселенського патріархату дещо раніше, 11 жовтня 2018 року. На початку січня 2019 року предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній отримав томос про автокефалію з рук Вселенського патріарха Варфоломія.
Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній (праворуч) в момент отримання від Вселенського патріарха Варфоломія томосу про автокефалію. Стамбул, 6 січня 2019 року
Особливо гостро питання календарної реформи постало після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Як наголошували експерти та церковні діячі, використання старого стилю разом із Російською православною церквою (РПЦ) залишало Україну в орбіті так званого «русского мира».
Підтримку проведенню календарної реформи публічно висловили як предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, так і глава УГКЦ Святослав (Шевчук).
Предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній (праворуч) і глава УГКЦ Святослав. Київ, 24 грудня 2022 року
1–2 лютого 2023 року Архиєрейський синод УГКЦ вирішив, що з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква в Україні переходить на григоріанський календар для нерухомих свят.
28 липня 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про перенесення святкування Різдва в Україні з 7 січня на 25 грудня. Відтоді 7 січня стало звичним робочим днем.
Таким чином, із 2023 року Різдво Христове в Україні відзначають 25 грудня — так само, як у країнах, що святкують нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарями.
Прихильники календарної реформи протягом тривалого часу наголошували, що перехід на святкування Різдва 25 грудня віддалить Україну від «русского мира» – концепції, яку активно просуває патріарх РПЦ Кирило (Гундяєв).
Водночас багаті українські різдвяні традиції від зміни календаря не постраждали: усі обряди й звичаї збереглися, змінився лише час їх відзначення – на 13 днів раніше, відповідно до точніших календарів. Це стосується й інших нерухомих свят, які відзначають ПЦУ та УГКЦ.
Бійці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого ЗСУ у Святвечір біля лінії фронту в Куп’янському районі на Харківщині, 24 грудня 2023 року
Новоюліанський календар (удосконалений юліанський) до 2800 року повністю збігається з григоріанським. Його використовують понад 10 православних церков, переважно у Західній Європі. Серед них – Румунська, Болгарська, Православна церква Чеських земель і Словаччини, а також «грецькі» православні церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська та Албанська. Усі вони відзначають Різдво 25 грудня
Юліанський календар був запроваджений у 45 році до нашої ери римським консулом Юлієм Цезарем. Ним користуються, зокрема, Російська, Грузинська, Сербська та Єрусалимська православні церкви. Нині цей календар відстає від григоріанського і новоюліанського на 13 днів, тому Різдво за ним відзначають 7 січня. Після 2100 року відставання зросте до 14 днів, і тоді Різдво припадатиме на 8 січня.
Український військовослужбовець у час різдв’яно-новорічних свят відпочиває біля лінії фронту на Донеччині (архівна світлина)
В умовах війни з Росією це рішення стало ще одним кроком до зміцнення духовної, культурної та державної самостійності України.













